Наступного року відбудуться найважливіші вибори в Європі. Громадяни Німеччини будуть вибирати новий парламент і скоріше за все нового канцлера. В останній день 2024 року ми хоче представити вам переклад короткого огляду на партійні рейтинги та лідерів партії від The Economist

16 грудня Олаф Шольц, канцлер Німеччини, програв парламентський вотум довіри, що відкрило шлях до виборів на сім місяців раніше, ніж було заплановано. Якщо розпад нелюбимої німцями “світлофорної” коаліції був несподіваним, то кінець уряду вже давно був у полі зору. Тепер шлях вперед ясний. Вибори відбудуться 23 лютого, як того бажали партії.

Опитування показують, що опозиційні правоцентристські Християнські демократи (ХДС) та їхня баварська сестринська партія, Християнсько-соціальний союз (ХСС), повинні комфортно стати найбільшою партією в парламенті. Соціал-демократи (СДПН) Шольца, Зелені та пробізнесові Вільні демократи (ВДП) Лінднера, ймовірно, будуть потіснені з обох боків. Праворадикальна “Альтернатива для Німеччини” (АдН) вже більше року посідає друге місце, а Альянс Сари Вагенкнехт (BSW), “лівоконсервативна” партія, заснована менше року тому, також сподіватиметься набрати більше 5% голосів, необхідних для проходження до Бундестагу.

Сформувати коаліцію буде непросто. Коаліція “Світлофор” стала першим трипартійним урядом Німеччини за останні десятиліття. Звичайні історичні та державні пари, такі як ХДС/ХСС і ВДП або СДПН і Зелені, ймовірно, не отримають 50% місць у парламенті. Навіть “великої коаліції” ХДС/ХСС та СДПН може бути недостатньо. Враховуючи, що всі основні партії підтримують Брандмауер (захисну стіну) проти ультраправої АдН і майже напевно виключать коаліції з BSW, існує ймовірність того, що Німеччина зіткнеться з правлінням ще однієї потенційно фрагментарної тристоронньої коаліції.

Кандидати

ХДС/ХСС, який часто називають “Союзом”, випереджає конкурентів за результатами опитувань на багато миль. Їхній спільний кандидат Фрідріх Мерц став головою ХДС у 2022 році, втретє балотуючись на цю посаду. Після тривалої кар’єри в політиці Мерц залишив її у 2009 році, щоб попрацювати корпоративним юристом і керівником німецького підрозділу компанії BlackRock, що займається управлінням активами, а потім несподівано повернувся у 2018 році. Мерц буде керувати праворуч, у порівняні із Меркель, у питаннях міграції та інших питаннях, а також займатиме набагато більш жорстку позицію щодо Росії, ніж Шольц. Він популярніший за свого суперника з СДПН, але йому важко привернути увагу жінок і молодих виборців.

Найбільша партія в уряді, лівоцентристська СДПН, може багато втратити на цих виборах. Якщо вона відстане від АдН, як показують опитування, то вперше стане третьою за величиною партією в Бундестазі. Незважаючи на свою непопулярність, Олаф Шольц, знову балотується від своєї партії.

Найпотужніша екологічна партія у світі, німецькі Зелені намагаються відновити успіх передвиборчої кампанії 2021 року, коли на якусь мить у них з’явилася надія на перемогу в канцлерських перегонах. Зараз вони набирають близько десятої частини голосів, і їм буде дуже важко наблизитися до 15% голосів, які вони набрали у 2021 році. Зелені борються за декарбонізацію, виступають за міграцію, хочуть більше державних інвестицій і мають яструбину позицію щодо України. Роберт Хабек, віце-канцлер і міністр економіки, є їхнім кандидатом у канцлери.

Ультраправа АдН була заснована у 2013 році. Як партія, створена для того, щоб виступати проти програми порятунку єврозони, вона спочатку мала невеликий успіх. Але, як і інші європейські правопопулістські партії, АдН поступово змістила акцент на імміграцію, і після міграційної кризи в Німеччині у 2015-16 роках вона прорвалася на виборах 2017 року. Вона сподівається стати другою за чисельністю партією в Бундестазі, але не має жодних шансів увійти до наступного уряду Німеччини, оскільки жодна партія не працюватиме з нею.

BSW названа на честь її засновниці Сари Вагенкнехт, колишньої співлідерки “Лівих”, ліворадикальної партії, яка нині вмирає. У січні 2024 року пані Вагенкнехт вийшла з лівих і пішла самотужки з неортодоксальним порядком денним – протистоянням німецькій підтримці України, скептицизмом щодо імміграції та запеклими антивоєнними настроями. У вересні BSW отримала значну кількість голосів у Бранденбурзі, Тюрингії та Саксонії, трьох землях на сході Німеччини. Коаліційні переговори в Саксонії провалилися через політику щодо України, але в Бранденбурзі вони просуваються успішно. У Тюрингії ХДС, СДПН та ВДП домовилися про створення першої в Німеччині “ожинової” коаліції.

Рішення Олафа Шольца звільнити Крістіана Лінднера, голову ВДП, з посади міністра фінансів призвело до розвалу “світлофорного” уряду. Пробізнесова ВДП, яка часто є молодшим партнером ХДС/ХСС або СДПН, має як ліберальні, так і популістські елементи. Проте за результатами поточних опитувань партія не подолає 5% бар’єр, необхідний для проходження до Бундестагу, як це сталося у 2013 році.

Ліві, спадкоємці комуністів Східної Німеччини, все ще найбільш популярні у східних землях. Проте поява BSW поставила її на межу зникнення. Схоже, що їй буде важко подолати прохідний бар’єр для проходження до парламенту.