Кінець року — це завжди час підбиття підсумків та формування прогнозів на майбутнє. Попри регулярні ракетні атаки та економічні виклики третього року повномасштабної війни, Україна демонструє певний прогрес у відновленні. Економіка країни, яка у 2022 році зазнала безпрецедентного скорочення на 29,2%, у 2024 році почала поступово відновлюватися. Перші ознаки зростання ВВП стали свідченням адаптації до складних умов, і вже зараз з’являються обережні прогнози про можливість збереження цього тренду у 2025 році. Попри всі труднощі, зусилля держави, міжнародна допомога та ініціативи з відновлення інфраструктури створюють передумови для економічної стабілізації та розвитку в майбутньому. Хоча високий рівень невизначеності умов ставить під сумнів будь-які прогнози щодо динаміки української економіки.
Що дозволило українській економіці втриматися від краху?
У 2024 році українська економіка продемонструвала певні ознаки оздоровлення. Помірне зростання стало можливим завдяки міжнародній фінансовій допомозі, частковій стабілізації аграрного експорту та заходам із відновлення інфраструктури, зруйнованої через воєнні дії. Водночас відновлення залишається нерівномірним, а економіка продовжує залежати від зовнішньої підтримки.
Внутрішнє споживання відіграє важливу роль у підтримці економічної активності, але рівень доходів населення та купівельна спроможність значно знизилися порівняно з довоєнним періодом. Адаптація бізнесу до нових умов також має свої обмеження через втрати на ринках, логістичні труднощі та високі ризики інвестування.
Урядові ініціативи та антикризові заходи, попри їхню вагомість, не завжди є достатньо системними. Економічна політика залишається орієнтованою на короткострокову стабілізацію, тоді як питання довгострокового розвитку та структурних реформ відкладаються через потребу швидко вирішувати нагальні проблеми.
Поточне зростання ВВП, хоча й позитивне, базується на слабкій основі та потребує подальших зусиль для забезпечення стійкості економіки в умовах затяжної війни та складної глобальної кон’юнктури.
Критична залежність від зовнішньої фінансової допомоги
Від початку повномасштабного вторгнення всі доходи, які Україна отримує у державний бюджет, спрямовуються на фінансування оборонних потреб. Видатки на оборону становлять близько половини бюджету країни. Натомість усі цивільні витрати покриваються за рахунок міжнародної фінансової допомоги, яка у 2024 році сягнула $40,7 млрд.
Протягом 11 місяців 2024 року іноземна фінансова допомога забезпечила покриття 68% додаткових потреб державного бюджету. Хоча цих коштів виявилося недостатньо для повного задоволення фінансових потреб країни, це, власне, і відповідало прогнозам. Решту дефіциту вдалося компенсувати за рахунок облігацій внутрішньої державної позики, які стали основним джерелом покриття нестачі.
Інфографіка: ІА “ФАКТ”
Інфографіка: ІА “ФАКТ”
Як видно з інфографіки, найбільшу частку загальної фінансової допомоги Україні у 2024 році забезпечує Європейський Союз, обсяг якої становить $17,3 млрд. Основна частина цієї підтримки надається у формі кредитів, що свідчить про стратегічну зацікавленість ЄС у довгостроковій фінансовій стабільності України. Водночас така форма допомоги збільшує майбутнє боргове навантаження країни.
Суттєвим джерелом фінансування залишаються облігації внутрішньої державної позики, обсяг яких досяг $15,7 млрд. З одного боку, це відображає довіру іноземних та внутрішніх інвесторів до української економіки. З іншого, такі зобов’язання також додають фінансового тиску через необхідність їх повернення у майбутньому.
Особливо важливою залишається грантова підтримка, яка не створює боргового навантаження. США є найбільшим джерелом грантових коштів ($7,8 млрд), що спрямовуються на першочергові потреби, зокрема на відновлення інфраструктури та фінансування соціальних програм.
Помітний внесок у вигляді пільгових кредитів роблять МВФ ($5,3 млрд), Японія ($4 млрд) та Світовий банк ($3,2 млрд). Їхня підтримка спрямована на забезпечення макрофінансової стабільності та реалізацію проєктів з відновлення ключових об’єктів інфраструктури.
Хоча обсяги допомоги від таких країн, як Норвегія ($0,3 млрд) та Південна Корея ($0,1 млрд), здаються невеликими у загальному контексті, вони є важливим символом міжнародної солідарності та широкої підтримки України.
Стабілізація аграрного експорту
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, аграрний експорт зазнав значних труднощів через блокування портів на Чорному морі. Однак завдяки “зерновій угоді” та створенню альтернативних шляхів, таких як через румунські порти і залізничні коридори, вдалося стабілізувати поставки зерна, олії та інших сільськогосподарських товарів. Зокрема, через Румунію та Польщу Україна відновила значні обсяги експорту зернових.
Багатьох, напевно, здивувала нещодавня заява президента Зеленського, який пообіцяв надати Сирії гуманітарну допомогу, зокрема й агропродукцію. Хіба ми маємо надлишок продуктів? Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль пояснив, що Україна має можливість експортувати борошно, цукор, олію, продуктові набори, оскільки станом на зараз експорт української продукції відновився. “Скажу, що Україна займає таку позицію, що там, де важко, ми маємо бути, – зазначив міністр. – І важливо, що ми є гарантом продовольчої безпеки в цілому світі, тому наші фермери, наші аграрії вирощують продукцію, щоб вона постачалась саме в ті регіони, яким це найбільше потрібно”. І ми фактично використовуємо традиційні шляхи поставок. Більшість агропродукції, а саме 86%, експортується через порти Великої Одеси та Дунайські порти, що знижує навантаження на сухопутні кордони з європейськими країнами.
Зокрема, 55% української агропродукції йде на ринок Європейського Союзу, що є важливим для нас. Ми ще раз підкреслюємо, що Україна готова виконувати всі зобов’язання щодо дотримання дисципліни у постачаннях та підтримки стабільної торгівлі з європейськими партнерами, — зазначив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
Інфраструктурні проєкти
Відновлення інфраструктури стало важливим трендом для оздоровлення економіки України у 2024 році.
Як свідчить статистика, найбільша кількість проєктів реалізується у Київській області, що пов’язано з її стратегічним значенням і великою шкодою під час бойових дій. Харківська, Дніпропетровська та Миколаївська області також мають значну кількість проєктів, що відображає їхнє важливе економічне та соціальне значення, а також масштаб руйнувань. Інші регіони, зокрема Західна Україна, мають значно меншу кількість проєктів, що є наслідком меншого впливу війни.
Європейський інвестиційний банк надав 55 млн євро для реконструкції 151 об’єкта соціальної інфраструктури, включаючи лікарні, житло та системи опалення, водопостачання і водовідведення. У 2025 році заплановане подальше фінансування для модернізації енергетичних мереж, доріг і транспорту, що сприятиме покращенню логістики та зниженню витрат на енергоресурси. Відновлення інфраструктури створює нові робочі місця, підтримує економічну активність і забезпечує стійкість на майбутнє, сприяючи загальному зростанню економіки.
Інфографіка: ІА “ФАКТ”
Прогнози на наступний рік погіршуються
Прогнози щодо зростання економіки України у 2025 році значно варіюються, що є результатом складних і непередбачуваних умов війни, яка триває. Визначити точні тенденції розвитку таких ключових секторів економіки, як енергетика, промисловість, сільське господарство та ринок праці, у короткостроковій перспективі є надзвичайно важко. Прогнози економічного зростання змінюються, оскільки ситуація на фронті і в країні загалом залишається нестабільною.
Світовий банк ще на початку 2024 року передбачав, що ВВП України у 2025 році збільшиться на 6,5%. Однак, вже у жовтні цього року СБ скоригував свій прогноз, знизивши очікуване зростання до 2%. При цьому зростання економіки було перенесено на 2026 рік, із прогнозом зростання на рівні 7%.
Європейський банк реконструкції та розвитку також змушений був переглянути свої очікування щодо економічного зростання в Україні. Влітку 2024 року ЄБРР прогнозував зростання на рівні 6%, але до осені цей прогноз був скоригований до 4,7%. Головною причиною цього стало руйнування інфраструктури електричної генерації та об’єктів енергопередачі, що відбулося внаслідок ворожих обстрілів і мало серйозний вплив на економічну активність.
З огляду на ці обставини, уряд України в своєму бюджеті на 2025 рік передбачив ще більш обережні цифри зростання. Йдеться про 2,7%. Така стриманість пояснюється необхідністю врахувати можливі негативні сценарії: продовження бойових дій, зростання витрат на оборону, високий рівень інфляції, скорочення міжнародної фінансової підтримки та зниження попиту на експорт. Попри скромні прогнози, багато економічних експертів та аналітиків висловлюють доволі оптимістичні очікування. Наприклад, Національний банк України у своєму останньому звіті зазначив, що економіка України може показати зростання на рівні 4,3% у 2025 році, перевищивши навіть показники 2024 року.
Водночас, треба зауважити, що з огляду на мінливість ситуації прогнози можуть бути відкориговані. Вже у січні 2025 року очікується публікація оновлених економічних прогнозів, що можуть виявити як покращення, так і спадну динаміку залежно від фактичних обставин і нових зовнішніх та внутрішніх викликів, з якими зіткнеться Україна в наступному році.
Автор: Вікторія Польнікова
Джерело: Інформаційне агентство «ФАКТ», Україна