Маючи мало перспектив отримати запрошення до НАТО, поки триває війна з Росією, Україна сподіватиметься на подальший прогрес на шляху до інтеграції в ЄС у 2025 році, пише Катерина Одарченко.
Україна вже давно визначила членство в НАТО та Європейському Союзі як свою подвійну геополітичну мету, оскільки вона прагне досягти історичного повороту на Захід. Маючи мало шансів отримати запрошення до НАТО, поки триває війна з Росією, український уряд сподіватиметься просунутися далі на шляху до інтеграції в ЄС у 2025 році. Прогрес у заявці країни на вступ до ЄС є реалістичним, але Київ, ймовірно, зіткнеться з низкою перешкод протягом наступного року, як на внутрішній, так і на міжнародній арені.
Прагнення України до ЄС вперше почали формуватися після Помаранчевої революції 2004 року. Однак Європейський Союз спочатку не виявляв жодних ознак того, що поділяє український ентузіазм щодо тісніших зв’язків. Натомість Брюсселю та Києву знадобилося дев’ять років, щоб узгодити умови Угоди про асоціацію, яка мала на меті вивести відносини на новий рівень.
Коли Угода про асоціацію була нарешті готова до підписання наприкінці 2013 року, Росія втрутилася і чинила тиск на президента України Віктора Януковича, щоб той відмовився від неї. Це призвело до протестів у Києві, які потім переросли у народне повстання після жорстких спроб розігнати студентів, що мітингували на підтримку інтеграції до ЄС. Революція Гідності, як відомо, досягла кривавої кульмінації в лютому 2014 року, коли було вбито десятки протестувальників у центрі Києва. Після цих вбивств Янукович втік до Росії.
Наступник Януковича, Петро Порошенко, підписав Угоду про асоціацію з ЄС через кілька місяців. На той час Путін вже вирішив здійснити військове втручання, захопивши контроль над українським Кримським півостровом і розпаливши війну на сході України. Це був початок неоголошеної війни Росії проти України, яка зрештою призведе до повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Коли російські війська наблизилися до Києва в перші дні вторгнення в лютому 2022 року, президент України Володимир Зеленський офіційно подав заявку на членство в ЄС. Цей жест підкреслив історичне значення європейського вибору країни в той час, коли Москва відкрито намагалася змусити Україну назавжди повернутися в орбіту Кремля.
На тлі жахів найбільшого вторгнення в Європу з часів Другої світової війни посадовці ЄС та окремі країни-члени також визнали важливість європейської інтеграції України. У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Наприкінці 2023 року було прийнято рішення про початок переговорів про вступ до ЄС, які розпочалися в червні 2024 року.
Значний прогрес, досягнутий з 2022 року, призвів до зростання впевненості в Україні в тому, що членство в ЄС є реалістичною метою для країни. Це, безумовно, популярний варіант. Кількість українців, які підтримують вступ до ЄС, неухильно зростає з часів Революції гідності 2014 року, а останні опитування постійно показують, що понад три чверті українців хотіли б бачити країну частиною ЄС.
Така переважна підтримка громадськості означає, що в Києві навряд чи бракуватиме політичної волі для проведення політики, яка наблизить Україну до членства в ЄС. Тим не менш, шлях вперед є складним і вимогливим. Ефективні реформи державного управління, особливо у сфері боротьби з корупцією, мають важливе значення для євроінтеграційних прагнень України. Приведення у відповідність до правових стандартів ЄС у 35 сферах політики, включаючи оподаткування, енергетику та судову реформу, також вимагатиме колосальних зусиль.
Україна сподівається на прискорення прогресу європейської інтеграції, коли Польща перебере на себе шестимісячне ротаційне головування в Європейській Раді в січні 2025 року. Це стане продовженням угорського головування, яке принесло мало користі для України, і має створити сприятливі умови для конструктивної взаємодії з ключових питань реформ.
Забігаючи наперед, можна сказати, що з наближенням перспективи членства в ЄС заявка України, ймовірно, зіткнеться з додатковими перешкодами та зустрічними вітрами. Зокрема, сільськогосподарський потенціал України створить як можливості, так і виклики. Україна вже є великим експортером сільськогосподарської продукції до ЄС. Якщо країна зможе приєднатися до єдиного ринку та усунути існуючі бар’єри, включаючи тарифи та квоти, це потенційно переповнить європейські ринки.
Збільшення експорту українського зерна до ЄС з 2022 року вже стало суперечливим питанням у багатьох країнах-членах ЄС, викликавши протести та блокаду кордонів. У найближчі кілька років ця опозиція лише зростатиме, а фермери ЄС вимагатимуть від своїх урядів діяти в їхніх інтересах і не допустити, щоб Україна отримала необмежений доступ до ринку.
Трудові потоки українських робітників можуть також викликати певне занепокоєння серед існуючих членів ЄС. Хоча мільйони українців вже живуть і працюють в ЄС, багато з них мають статус біженців, членство в ЄС може призвести до припливу мігрантів, подібного до великої кількості поляків, які переїхали до інших країн-членів ЄС після вступу Польщі до ЄС у 2004 році. Для вирішення цих проблем може знадобитися перехідний період.
Як швидко Україна може досягти членства в ЄС? Посол ЄС в Україні Катерина Матернова висловила впевненість, що Україна може вступити до ЄС до кінця десятиліття. Цю думку підтримав Комісар ЄС з питань розширення Олівер Вархелі, який у жовтні заявив, що Україна потенційно може отримати членство до 2029 року, якщо завершить необхідні реформи.
Тим часом президент України Володимир Зеленський наголосив на рішучості нації досягти прискореної інтеграції. Хоча в більшості столиць ЄС існує потужна підтримка заявки України на членство, процес вступу є суворим і вимагає одностайного схвалення. Подальший прогрес можливий у 2025 році, але шлях до повноправного членства залишається довгим і складним.