Оскільки зміни клімату погіршуються, нові трудові заходи Іспанії можуть створити ідеальний прецедент для захисту працівників від подій, які вже не є такими непередбачуваними.
За прогнозами кліматологів, частота та інтенсивність екстремальних погодних явищ продовжує зростати через антропогенні зміни клімату. Минулий рік став свідком руйнівних лісових пожеж у Канаді, сильних посух у Бразилії, безпрецедентних хвиль спеки по всій Європі та, нещодавно, катастрофічних повеней в Іспанії — подій, які забрали тисячі життів, спричинивши масове переміщення населення та завдавши значної економічної та екологічної шкоди у всьому світі.
Європейські політики повинні активізувати зусилля не лише щодо пом’якшення наслідків зміни клімату , а й щодо адаптації. У той час як Європейська зелена угода включає стратегію адаптації ЄС, інструменти, ухвалені протягом останніх п’яти років, в основному зосереджені на пом’якшенні через скорочення викидів парникових газів.
Важливим аспектом, який потребує уваги, є вплив зміни клімату на робочі місця, особливо щодо здоров’я та безпеки працівників . Ризики охоплюють сильну спеку, суворі погодні явища, ультрафіолетове випромінювання, забруднення повітря та трансмісивні захворювання. Дані Міжнародної організації праці (МОП) особливо вражають: щонайменше 2,41 мільярда працівників у всьому світі щорічно стикаються з надмірною спекою.
Розвиток надійного правового захисту працівників є життєво важливим компонентом адаптаційних зусиль. Реакція Іспанії на руйнівні повені минулого місяця є повчальним прикладом: за допомогою королівського указу уряд створив «трудовий щит», який охоплює як тимчасову працю, так і заходи соціального забезпечення для постраждалих працівників, а також постійні положення на майбутні події — підхід, який заслуговує на ширший розгляд ЄС .
Іспанський приклад
Чотири постійні положення іспанського нормативного акту представляють значний прогрес у політиці, підкреслюючи важливу роль трудових прав, соціального захисту , участі працівників і колективних переговорів у адаптації до зміни клімату.
По-перше, регламент запроваджує оплачувану «кліматичну відпустку» тривалістю до чотирьох днів із можливістю продовження, якщо працівники не можуть отримати доступ до свого робочого місця через розпорядження державних органів або серйозні ризики, пов’язані з погодою. Якщо дистанційна робота виявиться неможливою після цього періоду, існують положення про призупинення контракту або скорочення робочого часу, що підтримується заходами захисту доходу.
По-друге, роботодавці повинні інформувати працівників про попередження про катастрофи та несприятливі погодні умови відповідно до існуючої інформації про здоров’я та безпеку та протоколів консультацій. Це встановлює важливий канал зв’язку між працівниками та службами громадського сповіщення через роботодавців.
По-третє, регламент додатково вимагає прийняття через колективні договори планів дій, які включають конкретні заходи запобігання ризикам стихійних лих і екстремальних погодних явищ. Хоча точний обсяг цих планів ще належить визначити, це положення є важливим, оскільки воно підкреслює ключову роль профспілок і колективних переговорів у адаптації до клімату на робочому місці.
По-четверте, і нарешті, уряд зобов’язується протягом дванадцяти місяців розробити всеосяжне регулювання захисту працівників від ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, що є безпрецедентним для Європи. Хоча деякі країни запровадили обмежені заходи, як-от тимчасове обмеження Грецією роботи на відкритому повітрі під час екстремальних температур у червні, наразі жодна комплексна законодавча база не враховує ризики, пов’язані з кліматом.
Існуючі прогалини та наступні кроки
Дискурс на рівні ЄС щодо прав працівників у кліматичному контексті переважно зосереджувався на наслідках кліматичної політики для галузей промисловості та робочих місць, наголошуючи на необхідності соціально справедливого переходу до чистого нуля. Указ Іспанії знаменує суттєвий прогрес у визнанні того, що зміна клімату безпосередньо впливає на умови праці, і має стати каталізатором ширшої розробки політики.
Поточне законодавство ЄС про охорону праці та безпеку розглядає ці ризики обмежено та фрагментарно. Він недостатньо захищає багатьох працівників, найбільш уразливих до зміни клімату, і не в змозі чітко визначити зв’язки небезпек зі зміною клімату — зв’язки, які мають вирішальне значення для розробки ефективних захисних механізмів.
Профспілки відіграли ключову роль у захисті працівників під час повеней в Іспанії. У більш широкому плані профспілки, включно з Європейською конфедерацією профспілок (ETUC), постійно виступають за посилений захист від кліматичних небезпек. Наприклад, заклик ETUC у 2019 році до дій ЄС щодо захисту від теплового стресу, повторений цього року, демонструє постійний тиск для законодавчого втручання.
Спеціальне законодавство, яке стосується конкретних ризиків, поряд із комплексною структурою для ширших небезпек, пов’язаних із кліматом, як це передбачено Іспанією, сприятиме структурним заходам, які віддають перевагу проактивному управлінню ризиками над реагуванням на надзвичайні ситуації. Політики ЄС і країни повинні діяти рішуче, систематично реагуючи, а не чекати катастрофи.
Автори:
Маруан Лааббас-ель-Геннуні є дослідником Європейського інституту профспілок (ETUI), який зосереджується на впливі зміни клімату та екологічних змін на безпеку та гігієну праці.
Каліна Арабаджієва – дослідник Європейського інституту профспілок, доктор філософії в галузі трудового права. Вона працює над гендерною рівністю та справедливим переходом.
Джерело: Social Europe, ЄС