16 грудня Бундестаг виніс вотум недовіри уряду соціаліста Олафа Шольца, який залишився в меншості в парламенті після сварки з партнером по коаліції, партією Вільні демократи.

Цей вотум – процедурний крок на шляху до позачергових виборів, які вже заплановані на 23 лютого.

Переможцем на цих виборах, найімовірніше, стане блок ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем.

Зараз за опитуваннями ХДС/ХСС підтримують 30-33% виборців, і якщо його рейтинг раптом не впаде в останні два місяці, такий відсоток гарантує блоку перше місце і право сформувати уряд на чолі з Мерцем.

Повернення підзабутого Мерца

У 2018 році, коли Фрідріх Мерц повернувся до великої політики, він вирішив на початку пресконференції нагадати журналістам, що його прізвище, хоч і звучить так само, як місяць березень, пишеться інакше: Merz, а не März.

Тим часом лише за півтора десятка років до цього Мерц був однією з провідних фігур в опозиційному тоді ХДС/ХСС і боровся за лідерство з Ангелою Меркель.

Тепер, у 69 років, Мерц може, нарешті, досягти вершини в німецькій політиці: після лютневих виборів він, цілком імовірно, стане канцлером Німеччини.

Шість років тому Фрідріх Мерц, який повернувся в політику і був класичним правим лібералом, що виступав за спрощення податкової системи та за обмеження імміграції, одразу став найпопулярнішим кандидатом у наступники Меркель серед пересічних членів ХДС. Але партійний істеблішмент двічі пропускав його на виборах лідера. Спочатку 2018 року лідером партії обрали ставленицю Меркель Аннегрет Крамп-Карренбауер, потім, 2021 року, Арміна Лашета.

2021 року ці безбарвні діячі – разом із Меркель, що залишалася канцлеркою, – довели ХДС до поразки на виборах, і партія, врешті-решт, із третьої спроби обрала собі в лідери Фрідріха Мерца.

Яку політику провадитиме Мерц, якщо очолить уряд Німеччини?

Насамперед треба нагадати, що ця політика багато в чому залежатиме від домовленостей із майбутніми партнерами по урядовій коаліції.

По-друге, заяви політика-опозиціонера і дії того самого політика на державній посаді можуть відрізнятися і дуже часто відрізняються – з різних об’єктивних причин. З урахуванням цих змінних і треба оцінювати погляди та заяви майбутнього нового канцлера Німеччини.

Ракети для України

В останні два роки Мерц, як опозиціонер, критикував Олафа Шольца за нерішучість у допомозі Україні та разом з іншими політиками не з Соціал-демократичної партії Шольца закликав дати Україні ракети Taurus.

У жовтні в телеінтерв’ю він знову сказав, що на місці Шольца дав би українцям ці ракети – “але не просто так”, а спочатку домовившись із Британією і Францією про єдину політику щодо ракет і поставивши вимогу до Путіна припинити удари по українській інфраструктурі.

“Я б сказав так: якщо удари не припиняться, то першим кроком буде скасування ліміту на дальність ударів [у глибину території Росії]. А другим кроком буде постачання Taurus. І тоді нехай Путін вирішує, як далеко він хоче зайти в ескалації в цій війні”, – сказав Мерц.

Британія і Франція постачають Україні крилаті ракети Storm Shadow/SCALP заявленою дальністю до 250 км, німецькі крилаті ракети Taurus мають дальність до 500 км.

9 грудня Мерц вдруге за війну приїхав до Києва, запевнив президента Зеленського, що, як і раніше, усіляко підтримує Україну, а також повідомив, що пропонує створити новий альянс найбільших європейських союзників України – або для початку хоча б контактну групу, – щоб виробити спільний погляд на майбутній мир в Україні.

До цієї групи, на думку Мерца, могли б увійти Німеччина, Франція, Польща і Британія.

При цьому Мерц прагнув показати, що, закликаючи до миру, він зовсім не хоче, щоб Україна в усьому поступилася вимогам путінської Росії.

“Війна в Україні має закінчитися якомога швидше. Путін піде на переговори, тільки коли Україна буде здатна оборонятися”, – заявив Мерц у Києві.

130 мільярдів на оборону

Фрідріх Мерц, як і багато європейських політиків, каже, що Європа має бути готовою до ізоляціоністської політики Дональда Трампа і взагалі здатна захистити себе від російської загрози. Але він, на відміну від багатьох, обіцяє швидко збільшити військові витрати.

На думку лідера ХДС, військові витрати у 2% від ВВП – давно встановлений у НАТО норматив, до якого Німеччина доповзла тільки цього року – це дуже мало, потрібно не менше ніж три відсотки, до того ж найближчим часом.

Три відсотки ВВП Німеччини – це станом на зараз приблизно 134 млрд доларів або 127 млрд євро.

Росія, говорив Мерц у жовтневому інтерв’ю, озброюється такими темпами, що зможе напасти на країну НАТО через п’ять-вісім років.

Німеччина і Захід, сказав Мерц, помилилися, вирішивши, що Росія не нападе на Україну. Нова така помилка обійдеться значно дорожче.

Закрити кордон для нелегалів

У питанні міграції Фрідріх Мерц вочевидь сподівається забрати голоси в головного суперника, антиіммігрантської партії “Альтернатива для Німеччини”: він закликає до рішучого розвороту від політики відкритих дверей, яку започаткувала його попередниця на посаді лідера ХДС Ангела Меркель і продовжив нинішній уряд.

“Треба щось робити на кордонах Німеччини, і наша пропозиція – почати розвертати людей на кордоні, негайно, не відкладаючи. Ми знаємо з 2015 року, що це юридично можливо, і зараз, у 2024-му, ми маємо нарешті наважитися і зробити це”, – каже Мерц.

При цьому співпрацювати й ба більше – створювати урядову коаліцію з “Альтернативою”, яка в опитуваннях посідає друге місце після ХДС/ХСС, Мерц рішуче відмовляється.

Водночас результати опитувань показують, що Мерцу, цілком можливо, доведеться формувати коаліцію із соціалістами Шольца.

У нульові роки Фрідріх Мерц був одним з головних прихильників концепції Leitkultur – “провідної культури”. Ця концепція, на відміну від політики мультикультуралізму, передбачає, що в Німеччині є провідна культура, німецька, з її традиційними цінностями (зокрема ліберальними), і вона повинна мати пріоритет перед культурами іммігрантських громад.

За рік після виходу Мерца з політики Ангела Меркель визнала, що політика мультикультуралізму в Німеччині провалилася.

Пішов – заробив – повернувся

Фрідріх Мерц, юрист за освітою, ще 35 років тому, 1989 року, став депутатом Європарламенту від ХДС, до якого приєднався ще в молодому віці.

П’ять років потому, 1994 року, він став депутатом бундестагу.

У 2000 році, коли канцлером був “друг Путіна”, соціаліст Герхард Шредер, а опозиційний ХДС очолював Едмунд Штойбер, Мерца обрали головою фракції в бундестазі.

Його тоді вважали одним із найімовірніших спадкоємців Штойбера, але зрештою боротьбу за цю спадщину виграла Ангела Меркель. Після нового програшу соціалістам на позачергових виборах 2002 року Меркель очолила і партію, і фракцію, а Мерца посунула у свої заступники.

Лівіша, ніж у Мерца, ідеологія Меркель зрештою принесла партії успіх: у 2005 році ХДС/ХСС переміг і повернувся у владу. Мерц же поступово припинив боротьбу за лідерство і 2009-го, у 55 років, пішов з політики – працювати за своєю спеціальністю корпоративного юриста.

Мерц був радником і членом правління кількох великих компаній і тепер, як припускає німецька преса, є дуже і дуже забезпеченою людиною.

У 2018 році, коли 63-річна Меркель оголосила про намір піти на відпочинок і для початку залишити посаду лідерки партії, 62-річний Мерц вирішив повернутися і посісти її місце.

Це вдалося з третьої спроби. При цьому серед пересічних членів партії Мерц незмінно був найпопулярнішим із кандидатів у лідери, але двічі очільника партії обирали не всі члени ХДС, а делегати партійного з’їзду. Цей партійний істеблішмент спершу проголосував за висунуту Ангелою Меркель спадкоємицю, Аннегрет Крамп-Карренбауер, а коли вона не впоралася й пішла, то обрав їй на заміну очільника уряду землі Північний Рейн – Вестфалія Арміна Лашета.

Тільки після поразки на виборах бундестагу восени 2021 року керівництво ХДС зважилося віддати право вибору лідера всім членам партії – і тут Мерц виграв у двох суперників із нищівним рахунком, зібравши 62% голосів.

Юрі Вендік