За зачиненими дверима в Києві, Москві, Брюсселі, Вашингтоні та інших столицях дипломати, обрані лідери та військові офіцери готуються до того, щоб, ймовірно, знайти вирішення найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни.
На полі бою зараз імпульс змістився в бік Росії, її війська атакують українські збройні сили по всій 1100-кілометровій лінії фронту. Росія руйнує енергетичну інфраструктуру України, намагаючись позбавити електроенергії і заморозити виснажене населення.
У західних переговорних залах настрої рішуче змінилися в бік необхідності врегулювання конфлікту, в результаті якого за 34 місяці з обох сторін загинуло або було поранено понад 1 мільйон людей.
Ніде цей прогрес не був настільки очевидним, як на виборах Дональда Трампа, який ще до своєї інавгурації, що відбудеться в січня, як наступний президент США наполягав на тому, що він знайде спосіб припинити бойові дії «протягом 24 годин».
«Багато розмов, багато шуму про те, що якісь мирні переговори неминучі, – заявила 12 грудня Роза Бальфур, директорка брюссельського аналітичного центру Carnegie Europe.
«Насправді у нас немає плану. Здається, ні в кого ще немає плану. І, звичайно, ситуація на місцях зараз не на користь України, тому зараз дуже складний момент».
Ось що відомо про ідеї, які обговорюються, щодо припинення вогню:
Кров і спадщина
Цього тижня європейські та американські посадовці активно обговорювали, чи можуть західні війська бути направлені в Україну як миротворці, як тільки припиниться стрілянина і буде встановлено режим припинення вогню або перемир’я.
Президент Франції Емманюель Макрон, як повідомляють, висунув ідею розгортання в Україні 40 тисяч військовослужбовців, і 12 грудня він відвідав Варшаву, щоб обговорити цю ідею з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
На пресконференції після зустрічі Туск заявив журналістам, що Польща не має наміру відправляти війська в Україну, і сказав, що Варшаву не будуть примушувати до цього.
Пропозиція щодо західних миротворців також з’явилася п’ятьма днями раніше в Парижі, коли Макрон приймав зустріч, в якій брали участь Трамп і президент України Володимир Зеленський.
За даними The Wall Street Journal, Трамп, який неодноразово заявляв, що європейці повинні відігравати більш активну роль у підтримці та захисті України, сказав, що він хоче, щоб європейські солдати були на місці для моніторингу будь-якого припинення вогню.
Трамп не хоче залучати американські війська, повідомляє видання, хоча він виступає за певну підтримку з боку США .
Звичайно, добре, що вони про це говорять, але… немає жодних підстав для початку мирних переговорів
Олександр Хара
Керівництво України, яке в жовтні оприлюднило План перемоги з п’яти пунктів, підтримує ідею західних миротворців. Але в Москви мало причин погоджуватися, каже Олександр Хара, колишній український дипломат.
«Звичайно, добре, що вони про це говорять, але… немає жодних підстав для початку мирних переговорів», – сказав Хара, який зараз є експертом київського Центру оборонних стратегій, в інтерв’ю «Настоящему времени».
«Оскільки Росія вважає, що вона все ще може зламати Україну, а Захід вагається, і Трамп збирається чинити тиск на Україну і припинити постачання зброї та іншої допомоги, навіщо тоді сідати за стіл переговорів, коли можна захопити більше української території, вбити більше українців і, по суті, показати, що немає сенсу сперечатися з Росією?» – зауважив він.
Північноатлантичні союзники
Одна з первинних претензій Кремля, якою він виправдовує своє масштабне вторгнення до України в лютому 2022 року, залишається однією з центральних вимог Києва – членство України в НАТО.
Нещодавно, 9 грудня, Зеленський повторив своє наполягання на тому, що членство має першорядне значення. Але багато членів НАТО прохолодно ставляться до ідеї членства України в Північноатлантичному альянсі.
На саміті у 2008 році лідери США та Європи досягли слабкого компромісу, який пообіцяв членство в майбутньому, але фактично не створив дорожньої карти. Деякі посадовці та експерти стверджують, що це була помилка, яка призвела до масштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Після цього масштабного вторгнення відбулося розширення НАТО, до нього увійшли Швеція і Фінляндія. Але прийняття України зараз означало б прийняття побитої, виснаженої країни, частково окупованої іноземною державою, що є проблематичним для багатьох членів Альянсу.
Сполучені Штати також прохолодно ставляться до цієї ідеї. Цього тижня в Парижі Трамп, як повідомляють, сказав Макрону і Зеленському, що не підтримує заявку Києва на членство в Альянсі.
Відтермінування вступу – це «капітуляція перед російськими вимогами, і це буде величезною перемогою Путіна», написав у своєму блозі Мік Раян, австралійський генерал-майор у відставці. Це виправдає у свідомості Путіна і таких авторитарних режимів, як його, те, що російська агресія проти України спрацювала, тому що утримання України поза НАТО було основною вимогою Путіна перед війною».
Буферні зони
Якщо не станеться якихось непередбачуваних подій, Україна майже напевно втратить частину території на користь Росії, яка зараз окупувала близько 20 відсотків української землі. Це включає більшу частину Донбасу, а також півострів Крим.
На думку більшості спостерігачів, йдеться про створення своєрідної нічийної території. Демілітаризована зона, яка десятиліттями розділяла Північну і Південну Корею, є моделлю для багатьох.
Путін висунув цю ідею в березні після свого переобрання.
«Я не виключаю, що… ми будемо змушені в якийсь момент, коли вважатимемо за потрібне, створити певну «санітарну зону» на територіях, які сьогодні перебувають під київським режимом», – сказав він.
Для України складність полягає в тому, де буде проведена ця лінія – і яку частину своєї економічної бази вона може втратити. Значна частина української гірничодобувної та важкої промисловості – на окупованій Росією частині Донбасу. І за однією з оцінок, близько 8 мільйонів гектарів українських сільськогосподарських земель є окупованими.
У серпні Україна здійснила сміливий крок і вторглася на територію Росії, захопивши частину Курської області. Пізніше Зеленський заявив, що метою було створити буферну зону і відсунути російські ракети подалі від другого за величиною міста України – Харкова.
Однак з того часу Росія потіснила українські війська на Курщині, повернувши собі майже половину території, спочатку контрольованої Збройними силами України.
Також складним у такій зоні – буферній, санітарній, демілітаризованій – є спостереження і верифікація: що кожна сторона або миротворці можуть робити, щоб контролювати іншу. Стрімкий розвиток безпілотних літальних апаратів може потенційно ускладнити це завдання.
Слон у кімнаті
Найбільшим знаком запитання для майбутніх переговорів може стати найбільший постачальник зброї в Україну: Сполучені Штати і нова адміністрація Трампа.
Трамп роками скаржився на кількість американського озброєння, надісланого адміністрацією президента Джо Байдена, президентський термін якого закінчується, і припускав, що Зеленський був «шахраєм». Він також заявив, що його навички бізнесмена і забудовника роблять його учасником переговорів, здатним домовитися з Путіним.
Контактною особою Трампа є Кіт Келлог, підполковник армії США у відставці, який консультував віцепрезидента Трампа під час його першого президентського терміну.
У широко цитованій статті, яку він написав у співавторстві перед листопадовими виборами Трампа, Келлог виклав план, що передбачає заморожування лінії фронту і використання як батога, так і пряника для того, щоб змусити Київ і Москву сісти за стіл переговорів.
Для Києва, наприклад, батіг означає припинення постачання американської зброї. Для Москви це означає такі речі, як наповнення світових ринків нафтою, щоб знизити ціни на цей товар, від якого Москва значною мірою залежить у своїх доходах.
Пряником для Москви буде зняття західних санкцій або відтермінування курсу України на вступ до НАТО. Для Києва – продовження військової допомоги, фінансування відбудови знищеного війною або навіть невизнання окупованих Росією територій – подібно до того, як Вашингтон робив протягом чотирьох десятиліть щодо радянської анексії трьох країн Балтії.
Ми говоримо Путіну, що він повинен сісти за стіл переговорів, а якщо ні, то ми дамо українцям все необхідне, щоб «вбити вас на полі бою»
Кіт Келлог
«Ми говоримо українцям: «Ви повинні сісти за стіл переговорів, і якщо ви не сядете за стіл переговорів, підтримка з боку Сполучених Штатів вичерпається, – сказав Келлог в інтерв’ю агентству Reuters у червні. І ми говоримо Путіну, що він повинен сісти за стіл переговорів, а якщо ні, то ми дамо українцям все необхідне, щоб «вбити вас на полі бою».
Сам Кремль, який розраховував провести масштабне вторгнення до України протягом лічених днів, і що вивело його економіку з рівноваги, продемонстрував відкритість до нового, трампівського, підходу.
Але є й ті, хто сумнівається.
«Ми не думаємо, що Путін серйозно ставиться до переговорів, – заявив минулого тижня Радіо Свобода високопоставлений чиновник НАТО, який говорив на умовах, що його ім’я не буде названо публічно. – Він може бути готовий до переговорів, але поки він вірить, що перемагає, у нього немає стимулу для переговорів. І він продовжує вважати, що час грає на його користь».
Майк Екел