Падіння режиму Башара Асада загострило питання, чи може це вплинути на ситуацію в Україні. Адже частина російських військ, які були в Сирії, тепер можуть звільнитись. Проте, як кажуть експерти, процес перекидання людей і техніки з Сирії може зайняти доволі багато часу та й далеко не всі російські військові мають шанс опинитись на українському фронті.

Станом на весну 2024 року, за даними ВВС, у Сирії перебували близько 7,5 тисячі російських військових. Більшість із них були на морській військовій базі в Тартусі та авіаційній базі Хмеймім в Латакії.

Також відомо, що в Сирії працювала російська авіація, системи ППО та техніка.

То ж чи виправдані зараз побоювання, що з падінням режиму Асада Росія евакуює свої війська і техніку і зможе посилити ними фронт проти України?

Скільки російських військ було у Сирії

Росія останні десять років була головним військовим союзником сирійського диктатора Башара Асада і тримала там значний військовий контингент з вересня 2015 року.

На землі штурмові операції проводилися силами найманців новоствореної ПВК “Вагнер”, яка діяла в координації з російським командуванням у Сирії.

Наприкінці 2017 року за бойові дії у Сирії зірку Героя Росії з рук Володимира Путіна отримав генерал Сергій Суровікін. Він потім будував легендарну лінію оборони проти українського контрнаступу 2023 року.

Сирія тоді перетворилася для російських військових і найманців на головний логістичний хаб, через який будувалася логістика в Африці. Військові літаки прибували з РФ на Хмеймім, звідки найманці розліталися далі до Судану, Лівії, Малі, ЦАР — країн, де “Вагнер” встиг розпочати роботу до повномасштабного вторгнення в Україну.

Станом на листопад 2024 року, командувачем російського угрупування був генерал-лейтенант Сергій Кисєль, який командував наступом на Харків на початку російського вторгнення в Україну.

Чисельність контингенту в Сирії журналісти традиційно визначали за кількістю тих, хто достроково проголосував на єдиній російській виборчій дільниці в Дамаску.

Восени 2021 року в Сирії було приблизно 7 тис. російських військових. Але у березні 2024 року, коли Володимир Путін вкотре став президентом, несподівано з’ясувалося, що попри два роки важкої війни в Україні сирійський контингент чомусь не зменшився, а навіть збільшився майже на 500 осіб.

Сталося це внаслідок пригожинського “Маршу справедливості” на Москву та розгрому ПВК “Вагнер”. Ця компанія виявилася обезголовлена, після чого російським найманцям, які залишалися в Сирії, довелося піти на підписання контрактів з міністерством оборони і влитися до складу основного угруповання.

Що далі буде робити Путін з цим контингентом зараз спрогнозувати складно.

Більшість із них — але не всі — перебувають на російських військових базах у Тартусі та Латакії. Проте частина перебували поза базами, контролюючи зони відповідальності: “Гірська”, “Пальміра”, “Рівнинна” та інші. Частина цих підрозділів спромоглася евакуюватися ближче до російських баз. Але інші виявилися відрізаними від основного угруповання.

Судячи з супутникових знімків, більшість російських військових кораблів залишили базу ВМФ у Тартусі ще 3 грудня. Бойові літаки в Латакії, навпаки, до останнього перебували на аеродромі.

За даними каналу Fighterbomber, евакуація перших літаків з особовим складом із бази мала розпочатися 9 грудня.

Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив 9 грудня, що Кремль намагається вийти на контакт у Сирії з тими, хто може займатися забезпеченням безпеки військових баз.

За його словами, говорити про збереження військової присутності Росії в Сирії зараз передчасно і це буде предметом для обговорення з владою.

За даними західних ЗМІ, Росія звернулася за допомогою до Туреччини, щоб забезпечити виведення військ РФ із Сирії, які будуть відправлені в підконтрольні Туреччині райони, а потім переправлені до Росії повітрям.

За даними CNN Turk, при цьому Росія має намір зберегти свої бази в Тартусі та Хмеймімі, а допомогу Туреччини попросила для виведення військ з інших частин регіону.

Чи вплине російський контингент з Сирії на війну в Україні

У розмові з ВВС Україна воєнний експерт та старший аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков припустив, що у разі евакуації російських сил із Сирії це особливо не вплине на український фронт.

“Росія вже концентрує проти України все, що було можна”, – вважає аналітик.

За його словами, якщо там після 24 лютого 2022 року залишилось щось важливе із сухопутних військ, десанту чи військово-космічних сил, то дуже точково.

“Приводу для великого занепокоєння немає”

Аналіз Іллі Барабанова, воєнного оглядача ВВС, який спеціалізується на Сирії:

Приводу для великого занепокоєння, що для України на фронті ситуація погіршиться від передислокації військових та ресурсів із Сирії, якщо таке буде, насправді немає.

У Сирії було близько 7,5 тисяч осіб військового контингенту. Була деяка кількість авіації, техніки та систем ППО, зокрема С-300 та “Панцир”.

Але це все дуже мало у порівнянні з тим, що Росія має на фронті в Україні.

Якщо брати сім тисяч людей, то це навіть набагато менше, ніж північнокорейців, про яких багато говорять останнім часом.

Також треба не забувати, що із цих семи тисяч багато людей технічного персоналу, який обслуговував авіабази.

Плюс це були моряки, які зараз залишаться на своїх кораблях і незрозуміло, куди попливуть, може, бовтатимуться у Середземному морі. У Чорне море Туреччина їх не пропустить.

Тому точно не можна говорити, що ось сім тисяч солдатів перекинуть на фронт і посилять якусь ділянку. Евакуація та перекидання цих людей – це довгий та складний механізм. Швидше за все, ці люди взагалі не з’являться на фронті, а якщо хтось і з’явиться, то не скоро.

Частину вагнерівців у 2023 році у Сирії перевели на контракти міноборони, вони боєздатні, могли б теоретично потрапити до України. Але йдеться про пів тисячі людей, не більше. Для Сирії, Малі чи ЦАР – це багато, але для фронту в Україні – це теж крапля в морі. Хоч і неприємно, якщо вони там з’являться.

Сумнівно, що авіація, яка працювала у Сирії, може посилити російські сили на українському напрямку. Угруповання в Сирії не було таким аж великим, а літаки були точно не найновіші. На війні проти України в плані авіації це навряд чи позначиться.

У Сирії ми бачили російські системи ППО, але, по-перше, частину техніки захопили сирійські повстанці. Щось можуть завантажити та вивезти, але Босфор закритий і маршрут перевезення буде дуже довгим через усю Європу. Тобто, якщо кілька систем С-300 чи “Панцирів” вдасться вивезти, то на фронті воно з’явиться не скоро. Водночас є сумніви, що повстанці зараз дадуть вивезти хоч щось цінне.

Якщо говорити про гроші та ресурси, то помилково думати, що потік, який йшов на Сирію, можна швидко переключити на Україну. Це так не працює та займе багато часу. Навпаки, зараз потрібно витратити якийсь ресурс, щоби провести евакуацію людей і техніки.

З іншого боку, ми вже чули, що повстанці налаштовані на добрі стосунки з Росією. Для Москви невдача у Сирії – це дуже великий удар по іміджу.

Не виключено, що вони якось зможуть домовитися і більшість техніки та людей залишиться в Сирії. Наприклад, Путін спробує домовитись, щоб пункт дислокації у Тартусі зберегти. Залишити єдину точку на Середземному морі – це дуже важливо, тому намагатимуться зберегти, щоб не втратити всю африканську логістику.

Віталій Червоненко