На президентських виборах у Румунії 2024 року Калін Георгеску, практично невідомий ще рік тому, несподівано став серйозним кандидатом. Його зліт супроводжувався антисемітською риторикою, антизахідною пропагандою та складною дезінформаційною кампанією, що, за словами Мімі Міхейлеску, виявило вразливість сучасної політики до маніпуляцій у соцмережах.
Кандидат, про якого ніхто не знав
На момент оголошення своєї кандидатури Георгеску був маргінальним політиком із зв’язками з ультраправою партією AUR (Альянс за об’єднання румунів). Його антисемітська та антивестернська риторика приваблювала лише невелику частину виборців. Однак, балотуючись як незалежний кандидат, Георгеску зумів переосмислити свій імідж і об’єднати виборців, які прагнули антиістеблішментного кандидата.
Його популярність базувалася на здатності використовувати громадське невдоволення: політичні розчарування, економічні нерівності та зростаючу недовіру до традиційних партій. Через TikTok він поширював спрощені рішення складних проблем, що посилювало його вплив.
Сила TikTok і ботів у політичній грі
TikTok став потужною платформою для політичного впливу, і кампанія Георгеску довела це. Використовуючи ботів, він наситив платформу повідомленнями про свою кандидатуру, створюючи ілюзію, що він є важливою фігурою в політиці.
Цей підхід забезпечив Георгеску постійну присутність у стрічках користувачів, навіть далеких від політики, що формувало відчуття його значущості.
Робота з діаспорою: ключ до успіху
Румунська діаспора, яка традиційно підтримувала прозахідних кандидатів, стала важливою ціллю кампанії Георгеску. Завдяки соцмережам і зашифрованим чатам його риторика, спрямована на захист румунського суверенітету, поширювалася серед співвітчизників за кордоном.
Дезінформація як основа стратегії
Кампанія Георгеску використовувала неправдиві теорії, антизахідні настрої та антисемітські наративи. TikTok допомагав поширювати спрощені та емоційно забарвлені повідомлення, які швидко набували популярності.
Висновки для політичного майбутнього Румунії
Злет Георгеску свідчить про розчарування в традиційних партіях і вразливість демократичних систем перед цифровими загрозами. Його успіх показує, як маргінальні кандидати можуть стати впливовими, експлуатуючи соцмережі без належної перевірки.
Чи зможуть румунські інституції та суспільство впоратися з цими викликами? Час покаже, але одне зрозуміло: правила політичної боротьби назавжди змінилися.