У міру того, як конфлікт у Сирії стрімко загострюється, Ізраїль знову переглядає своє ставлення до важливого питання: чи підтримувати режим президента Башара Асада чи протистояти йому.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху скликав дві зустрічі, щоб обговорити ситуацію, що склалася, армія приведена в стан підвищеної бойової готовності через збільшену загрозу безпеці на Голанських висотах — окупованій Ізраїлем території на кордоні з Сирією.

З початком громадянської війни в Сирії в 2011 році Ізраїль виявився залученим до неї і з 2015 року наносив масовані авіаудари по об’єктах, які, за даними ізраїльської розвідки, були пов’язані з Іраном та «Хезболлою».

Раніше Ізраїль негласно підтримував опозиційні угруповання, що борються із сирійською армією вздовж ізраїльсько-сирійського кордону. Ця підтримка, як пізніше стало відомо від ізраїльських офіційних джерел, включала медичну допомогу, постачання продовольства та зброї та допомогу у військовій підготовці.

Однак нинішній швидкий поступ опозиційних сил у Сирії на чолі з «Хайят Тахрір аш-Шам» і захоплення ними стратегічно важливих регіонів змусили Ізраїль переоцінити свою позицію.

Дилема така: чи повинен Ізраїль підтримувати успіхи опозиції, яка бореться з Іраном і «Хезболлою», що відповідає інтересам Ізраїлю? ?

Зростаюча загроза для Ізраїлю

Ханан Гефен, колишній керівник ізраїльського підрозділу 8200 військової розвідки, заявив Бі-бі-сі, що ситуація в Сирії «стає все більш загрозливою для Ізраїлю».

Гефен назвав Сирію «благодатним ґрунтом» для діяльності «Хезболли», де угруповання керує заводами з виробництва сучасної зброї, такої як ракети та безпілотники.

На його думку, слабкість режиму Асада у поєднанні з обмеженою здатністю Ірану його контролювати робить політичну ситуацію в Сирії більш несприятливою для Ізраїлю, ніж потенційна можливість захоплення Дамаска опозиційними групами.

За словами Гефена, у структурах безпеки Ізраїлю зростає занепокоєння тим, що вплив і авторитет Башара Асада ослабли і його режим не є таким ефективним у недопущенні як регіонального, так і міжнародного втручання. Але й прихід до влади в Сирії екстремістських угруповань також викликає побоювання Ізраїлю.

Він зазначив, що Ізраїль може зіткнутися з новими ризиками з боку таких груп, як «Хайят Тахрір аш-Шам», через їхню екстремістську ідеологію.

«Хайят Тахрір аш-Шам» визнана терористичною організацією та заборонена в Росії, США та низці інших країн. Вона була створена в 2011 році під іншою назвою «Джабхат ан-Нусра» і була прямою філією «Аль-Каїди» (визнана терористичною та заборонена в Росії, країнах Заходу та низці інших держав).

У її формуванні брав участь покійний лідер угрупування «Ісламська держава» Абу Бакр аль-Багдаді (ІД також визнана терористичною та заборонена в Росії та низці інших країн).

«Хайят Тахрір аш-Шам» вважається одним із найефективніших і безжальніших угруповань, які виступають проти президента Асада.

“Присутність таких груп у прикордонних районах може стати ще більшою загрозою в майбутньому”, – упевнений Гефен.

«Диявол, якого ми знаємо»

Професор Еяль Зісер, експерт із сирійських питань та віце-президент Тель-Авівського університету, назвав недавній провал сирійської армії на півночі Сирії стратегічним поворотним моментом.

У коментарі Бі-бі-сі Зісер пояснив, що Ізраїль звик до правління Асада з того часу, як той прийшов до влади в 2000 році, оскільки режим дотримувався спокійних кордонів з Ізраїлем.

“Цей спокій був вигідний Ізраїлю, ми не бачили жодних акцій відплати з боку сирійського уряду у відповідь на ізраїльські авіаудари”, – сказав він.

Деякі аналітики в Ізраїлі впевнені, що продовження правління Асада є найкращим варіантом для ізраїльської безпеки. За їхніми словами, він «диявол, якого ми, принаймні, знаємо».

Вони вважають, що правління Асада є кращим для регіональної стабільності.

Але є й ті, хто виступає за підтримку повстанців — насамперед тому, що ті сприяють ослабленню Ірану та «Хезболли».

«Розпад Сирії краще, ніж Асад»

«Я б віддав перевагу розпаду Сирії, ніж продовження правління режиму, який зжив себе», — каже колишній керівник ізраїльського підрозділу військової розвідки Ханан Гефен.

Він упевнений, що Ізраїль зможе адаптуватися до будь-якої нової реальності, яка згодом виникне в Сирії.

Останні чотири роки здавалося, що війна у Сирії фактично завершилася.

Протягом цього періоду правління Асада практично не зустрічало опозиції у великих містах країни, хоча деякі частини Сирії залишалися поза його прямим контролем.

Гефен зазначає, що новий виток громадянської війни у ​​Сирії може затягтися надовго, що дасть Ізраїлю час ретельно проаналізувати ситуацію та розробити альтернативні стратегії.

Експерт дійшов висновку, що хоча просування опозиції в Сирії може бути небезпечним для Ізраїлю, зрештою вона може виявитися вигіднішим союзником, ніж режим, який дозволяє Сирії служити ключовим маршрутом транспортування зброї з Ірану «Хезболле».

«Підтримка повстанців – не варіант»

Хоча в минулому Ізраїль підтримував деякі опозиційні угруповання, Еяль Зісер вважає, що «пряма підтримка сирійської опозиції на даний момент не є життєздатним варіантом», особливо на півночі Сирії, де озброєні угруповання підтримують зв’язки з Туреччиною — ще однією державою, яка має Ізраїль напружені відносини.

Зісер також зазначає, що, хоча Ізраїль наразі не надає прямої підтримки сирійському режиму, він все ж таки може боротися з іранським впливом, наприклад, запобігаючи приземленню літаків у Сирії або блокуючи пересування ополченців, які підтримуються Іраном через Ірак.

Крім того, каже експерт, не можна забувати, яким важливим союзником Асада є Росія.

Повернення ІДІЛ, попереджає Зісер, є загрозою як для Ізраїлю, так і для сирійського режиму.

У минулому, щоб здобути перемогу над ісламістським угрупованням, Асад не міг покладатися лише на недостатньо оснащену і слабко мотивовану армію призовників, яка щоразу не могла утримувати позиції під час атак повстанців.

Значною підтримкою для Асада стали російська авіація та іранська військова допомога від імені живої сили бійців «Хезболли» та інших груп ополчення.

Зісер припускає, що Ізраїль навряд чи почне повномасштабну війну в Сирії, підтримуючи будь-яку сторону конфлікту, але він продовжить проводити обмежені операції проти військових цілей, пов’язаних з Іраном.

Дебати всередині Ізраїлю про майбутнє Асада символізують ширшу геополітичну дилему: чи віддасть перевагу Ізраїлю стабільність, навіть якщо це означає роботу з таким режимом, як режим Асада, або вибере зміни, навіть якщо це призведе до більшої нестабільності?

Ситуація в Сирії розвивається, і Ізраїлю доведеться пристосуватися до цієї складної динаміки, балансуючи між своїми довгостроковими стратегічними інтересами та міркуваннями миттєвої безпеки.

Муханнад Тутунджі