Країни ЄС, що межують з Росією, укріплюють свої кордони, розглядаючи ймовірність потенційного наступу з боку Москви. При цьому країни Заходу уже потерпають від гібридної війни, котру веде проти них Росія, а низка експертів та політиків стверджують, що європейці “ухиляються від реакції” на неї, називаючи гібридними атаками прямі прояви тероризму.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини наразі розглядає можливість збільшення укриттів для цивільних, інформує Reuters.
А експерти та військові аналітики озвучують оцінки того, чи змогла б Європа за наявних ресурсів протистояти потенційному російському вторгненню.
“Без Америки”
Так, Financial Times публікує експертну розвідку про те, чи могла б Європа захистити себе “без Америки” – у разі, якщо США будуть відігравати менш активну роль у альянсі трансатлантичної безпеки або взагалі вийдуть з НАТО та з якими ресурсами у результаті залишилася б Європа.
Трамп не перший президент США, який потенційно порушував таке питання, пише FT.
Наприклад, про роль Європи і США у спільному альянсі замислювався і Джон Кеннеді.
“Але Трамп став першим президентом США, який заявив, як він зробив у лютому, що він “заохочуватиме” Росію атакувати будь-якого члена НАТО, який не сплатить за своїми рахунками”, – нагадує газета.
За оцінками опитаних FT експертів, Європі без допомоги американського лідерства бракуватиме запасів боєприпасів, транспортного і матеріально-технічного забезпечення у таких масштабах, які є у розпорядженні США.
Практично незамінним є американський парк вантажних літаків С17, які коштують 340 мільйонів доларів за штуку і можуть перевозити 75 тонн обладнання майже на 4500 км без дозаправлення.
Вироблені в США F-35 також все більше займають центральне місце в бойовій авіації НАТО, нагадує FT.
Водночас, йдеться у статті, оборонна промисловість Європи набирає обертів. Зокрема, там виробляється більше артилерійських снарядів, ніж у США. Є також приклади кількох успішно консолідованих європейських збройових компаній.
Серед них – німецький Rheinmetall, транснаціональні компанії Nammo та MBDA, остання виробляє ракети, зокрема Storm Shadows, і заснувала цього року спільне підприємство з американською Raytheon на 5,5 мільярда доларів для виробництва ракет ППО Patriot у Німеччині.
“Ніщо з цього не зменшує потреби Європи рухатися швидко”, – додає видання, нагадуючи, що війська Північної Кореї вступили у війну з боку Росії, і вона також отримує постачання з Ірану.
Країни ЄС, що межують з Росією, укріплюють свої кордони, розглядаючи ймовірність потенційного наступу з боку Москви. При цьому країни Заходу уже потерпають від гібридної війни, котру веде проти них Росія, а низка експертів та політиків стверджують, що європейці “ухиляються від реакції” на неї, називаючи гібридними атаками прямі прояви тероризму.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини наразі розглядає можливість збільшення укриттів для цивільних, інформує Reuters.
А експерти та військові аналітики озвучують оцінки того, чи змогла б Європа за наявних ресурсів протистояти потенційному російському вторгненню.
“Без Америки”
Так, Financial Times публікує експертну розвідку про те, чи могла б Європа захистити себе “без Америки” – у разі, якщо США будуть відігравати менш активну роль у альянсі трансатлантичної безпеки або взагалі вийдуть з НАТО та з якими ресурсами у результаті залишилася б Європа.
Трамп не перший президент США, який потенційно порушував таке питання, пише FT.
Наприклад, про роль Європи і США у спільному альянсі замислювався і Джон Кеннеді.
“Але Трамп став першим президентом США, який заявив, як він зробив у лютому, що він “заохочуватиме” Росію атакувати будь-якого члена НАТО, який не сплатить за своїми рахунками”, – нагадує газета.
За оцінками опитаних FT експертів, Європі без допомоги американського лідерства бракуватиме запасів боєприпасів, транспортного і матеріально-технічного забезпечення у таких масштабах, які є у розпорядженні США.
Практично незамінним є американський парк вантажних літаків С17, які коштують 340 мільйонів доларів за штуку і можуть перевозити 75 тонн обладнання майже на 4500 км без дозаправлення.
Вироблені в США F-35 також все більше займають центральне місце в бойовій авіації НАТО, нагадує FT.
Водночас, йдеться у статті, оборонна промисловість Європи набирає обертів. Зокрема, там виробляється більше артилерійських снарядів, ніж у США. Є також приклади кількох успішно консолідованих європейських збройових компаній.
Серед них – німецький Rheinmetall, транснаціональні компанії Nammo та MBDA, остання виробляє ракети, зокрема Storm Shadows, і заснувала цього року спільне підприємство з американською Raytheon на 5,5 мільярда доларів для виробництва ракет ППО Patriot у Німеччині.
“Ніщо з цього не зменшує потреби Європи рухатися швидко”, – додає видання, нагадуючи, що війська Північної Кореї вступили у війну з боку Росії, і вона також отримує постачання з Ірану.
Росія вже сьогодні використовує весь набір інструментів – від впливу на політичні дискусії до кібератак на критичну інфраструктуру та диверсій у значних масштабах, нагадує Politico.
Габріеліус Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви каже, що Європа не називає такі загрози “своїми іменами”, уникаючи необхідності реагувати на них більш сміливо:
“Чому ми називаємо їх [атаки, – ред.] гібридними? Тому що, по суті, коли ви називаєте це гібридом, вам не потрібно нічого з цим робити. Якщо ж ви називаєте це тероризмом, то це означає реакцію”.
“Конфлікт, до якого вони не готові”
“Частково причину пасивності Європи можна пояснити побоюваннями західних столиць бути втягнутими в конфлікт, до якого вони не готові”, – пояснює відсутність належної реакції на ці дії Даніель Байман, експерт з питань тероризму та нетрадиційних військових дій вашингтонського аналітичного Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
А Марек Кохв, колишній посадовець сфери оборони та розвідки, який зараз працює в Естонському аналітичному центрі Міжнародного центру оборони та безпеки закликає європейські країни:
“Окрім збільшення витрат на оборону, країни повинні посилити внутрішню безпеку, включаючи поліцію, внутрішні служби розвідки та обмін інформацією між союзними урядами”.