Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Беньяміна Нетаньягу та Йоава Галанта за злочини проти людяності та воєнні злочини.

На думку суду, скоєні вони в період з 8 жовтня 2023 року по 20 травня 2024 року, тобто до дня, коли звинувачення подало клопотання про видачу ордерів.

Президент Ізраїлю Іцхак Герцог назвав ордери “абсурдним рішенням”.

“Ухвалене недобросовісно, обурливе рішення МКС перетворило універсальне правосуддя на посміховисько”, – сказав Герцог.

Суд також видав ордер на арешт високопоставленого командира ХАМАС Мохаммеда Дейфа, хоча ізраїльські військові заявили, що його вбили в результаті авіаудару в Газі в липні 2024.

МКС відхилив дві скарги Ізраїлю. У першій Ізраїль заперечував юрисдикцію суду на палестинських територіях та щодо ізраїльських громадян.

У другій скарзі Ізраїль наполягав, щоб суд надіслав нове повідомлення про початок розслідування ізраїльській владі. Країна також просила суд припинити будь-які розгляди відповідних справ, включаючи видачу ордерів на арешт Нетаньягу та Галанта.

Міжнародний кримінальний суд вважає, що Нетаньягу та Галанта “навмисно і свідомо позбавили цивільне населення Гази речей, необхідних для виживання, включаючи продовольство, воду, ліки, медичне обладнання, а також паливо та електроенергію”.

“Цей висновок заснований на ролі Нетаньягу і Галанта у перешкоджанні наданню гуманітарної допомоги з порушенням міжнародного гуманітарного права”, — йдеться у заяві МКС.

Суд зазначив, що на надходження допомоги до Гази наклали низку умов, необхідності у яких не було. Зокрема, не було явної військової необхідності обмежувати таку допомогу і не було виправдання цьому відповідно до міжнародного гуманітарного права, наголошується в заяві МКС.

Окремо суд наголосив, що обвинувачені Нетаньягу та Галант також відповідальні за страждання людей, які не отримали вчасно ліків. Бо вони перешкоджали доставці гуманітарних вантажів.

Нетаньягу раніше назвав заяву прокурора МКС про видачу ордерів на його арешт “абсурдним і хибним… і таким, що спотворює реальність”.

Ізраїль стверджує, що з жодною іншою демократичною країною МКС не поводився так упереджено, й що країна, як і раніше, віддана верховенству закону.

Відколи Ізраїль розпочав військову кампанію в Газі, Галант був однією з її ключових фігур.

Однак 5 листопада прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу звільнив міністра оборони Йоава Галанта, який вважався одним із поміркованих голосів у чинному кабінеті, де домінують ультраправі. Причиною вказали “кризу довіри”, що виникла між ними.

У березні минулого року, за шість місяців до початку війни в Газі, Нетаньягу вже звільняв Галанта з посади через серйозні політичні розбіжності. Однак його звільнення викликало в Ізраїлі такий суспільний резонанс, що рішення про відставку довелося анулювати.

Ордер поставив Нетаньягу в один ряд з іншими обвинуваченими лідерами, такими як президент Росії Володимир Путін і покійний полковник Муаммар Каддафі з Лівії.

Путіну загрожує арешт за незаконну депортацію та передачу дітей з України до Росії.

Ордер на арешт полковника Каддафі видали за вбивство та переслідування неозброєних цивільних.

Це не надто приваблива компанія для Біньяміна Нетаньягу, лідера держави, яка пишається своєю демократією.