Лазерний промінь збиває безпілотники, нагріваючи і «підсмажуючи» їхню електроніку – кожен невидимий, беззвучний «постріл» є більш точним і дешевшим, ніж ракета ППО.
Південнокорейська оборонна компанія Hanwha Aerospace провела вогневі випробування і збирається розпочати масове виробництво першої в світі волоконно-оптичної лазерної зброї.
І Hanwha готова постачати її в Україну, якщо Сеул скасує заборону на експорт летальної зброї до Києва «у світлі військової діяльності Північної Кореї», заявив наприкінці жовтня президент Південної Кореї Юн Сок Йол.
Його заява пролунала після того, як Північна Корея розмістила близько 10 000 солдатів на заході Росії, ставши першою іноземною державою, яка втрутилася в російсько-українську війну.
Однак на заваді може стати новообраний президент США.
Дональд Трамп і члени його нової адміністрації неодноразово заявляли, що хочуть обмежити американську військову допомогу Україні – або навіть припинити її взагалі.
Можливо, Сеулу доведеться наслідувати їхній приклад, повідомили агентству Bloomberg у четвер два південнокорейські чиновники.
Однак член української делегації, яка відвідала Сеул на початку цього місяця, сумнівається в цьому.
«Я не думаю, що вони відмовляться. Вони виглядають досить незалежними і самодостатніми у своїй дипломатичній і військовій політиці», – сказав в інтерв’ю Al Jazeera Роман Бочкала, співзасновник українського благодійного фонду, який доставляє зброю та інші необхідні речі на лінію фронту.
«Для [Південної] Кореї надзвичайно важливо максимально компенсувати потенційну небезпеку реального бойового досвіду, який може отримати північнокорейська армія», – сказав він.
Інший український аналітик погодився з цим, але сказав, що Сеул може не продати Києву іншу летальну зброю.
«Така [зброя], швидше за все, не буде обмежена, але нам доведеться за неї заплатити, – сказав київський аналітик Олексій Кущ в інтерв’ю «Аль-Джазірі». «Але навряд чи Сеул буде робити для нас артилерійські снаряди. І танків не відправлять».
Як повідомляється, Південна Корея поставила сотні тисяч артилерійських снарядів через Сполучені Штати і пообіцяла надати Києву кредит під низький відсоток у розмірі 2,3 мільярда доларів.
Сеул є 10-м найбільшим експортером зброї у світі, і його клієнтами вже є чотири країни, що межують з Росією – Польща, Естонія, Фінляндія і Норвегія.
Але Київ може стати першим, хто отримає лазери, що може значно здешевити українську протиповітряну оборону.
«[Південні] корейці клянуться, що їхній лазер підсмажить ворожі безпілотники майже зі 100-відсотковою гарантією, знищуючи двигуни або інше електронне обладнання протягом 10-20 секунд», – сказав Бочкала.
Південнокорейські системи доповнять «Патріоти», сучасні системи протиповітряної оборони, які коштують 1 млрд доларів кожна і потребують ракет вартістю 4 млн доларів, які часто витрачаються на збиття російських безпілотників вартістю 50 000 доларів.
Лазер не потребує нічого, крім електроенергії – і може бути розгорнутий в українських містах, де немає «Патріотів» або подібних систем протиповітряної оборони.
«Хороших друзів ніколи не буває забагато. І Південна Корея може стати таким другом для України», – сказав Бочкала.
Північні корейці в Курську
На початку серпня українські війська захопили частину найзахіднішої російської Курської області – і утримують більшу її частину.
Київ сподівався, що Москва перекине війська з лінії фронту в східноукраїнському регіоні Донбасу, щоб відбити несподіване вторгнення, яке збурило російське населення.
«Багатьом було начхати на війну, поки українці не увійшли в Курськ. Тепер вони масово йдуть добровольцями, тому що батьківщина в небезпеці», – сказав житель Москви в інтерв’ю “Аль-Джазірі” на умовах анонімності.
Але Кремлю знадобилися тижні, щоб почати контрнаступ, оскільки він продовжував наступати на Донбасі, захопивши кілька важливих міст і сіл.
Північнокорейські солдати приєдналися до бою на початку цього місяця, за даними західних і українських розвідок та офіційних осіб.
«Це значно посилює потенціал ворога», – сказав в інтерв’ю “Аль-Джазірі” генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України.
Однак Москва вирішила не концентрувати північнокорейців в одному місці, натомість розгортаючи невеликі групи в російських частинах.
«Вони не зібрані в один кулак, що було б більш ефективно, якби була [північнокорейська] дивізія або бригада», – сказав Романенко.
Маючи близько 1,3 мільйона військовослужбовців і мільйони резервістів, Північна Корея має одну з найбільших армій у світі.
Вона озброєна зброєю радянських часів або її вітчизняними копіями.
І хоча розгортання в Курську може виглядати сенсаційним, за словами аналітика Куща, північнокорейський лідер Кім Чен Ин насправді «віддзеркалює» те, що півстоліття тому зробив південнокорейський лідер.
У 1964-1973 роках, коли Південна Корея була біднішою і менш індустріалізованою, ніж прокомуністична Північ, президент Південної Кореї Пак Чон Хі відправив близько 350 000 солдатів у розв’язаний Вашингтоном В’єтнам – разом з десятками тисяч робітників.
В обмін на це він отримав багатомільярдні американські інвестиції, кредити і передачу технологій, які допомогли перетворити Південну Корею на одну з найбільш технологічно розвинених і заможних країн світу.
В’єтнам звинуватив південнокорейців у воєнних злочинах, але Пак не звернув на це уваги, оскільки економічний бум допоміг йому зміцнити свою владу.
Путін прибереже корейський козир
Кім Чен Ин не менш безцеремонний, оскільки Москва підтримує економіку його країни мільярдами доларів, сплачених за зброю і боєприпаси, постачання енергії, продовольства і технологій зі знижками.
Розгортання «Курська» Кіма може стати потужним козирем у переговорах про припинення вогню з майбутньою адміністрацією новообраного президента Дональда Трампа.
«Путін зарезервує корейський козир у рукаві перед майбутніми переговорами з Трампом – або для остаточного наступу в Курській області, який наразі, схоже, максимально відкладений», – сказав Кущ.
Розгортання військ може виглядати як слабкість Путіна на тлі повідомлень про гостру нестачу живої сили, але в Росії існує консенсус щодо цього: «Нехай вони воюють замість нас», – вважає Володимир Фесенко, голова київського аналітичного центру “Пента”.
Тим часом зближення між Москвою і Пхеньяном, ймовірно, дратує Пекін, який є головним спонсором Північної Кореї, вважає Фесенко.
«Північна Корея вислизає з-під монопольного впливу Китаю, а вплив Росії на задньому дворі Пекіна зростає», – сказав він в інтерв’ю “Аль-Джазірі”.
Існує також значний ризик ескалації на Корейському півострові, оскільки «після випробування своїх військ у справжній війні Кім може збудитися від запаху крові», – сказав Фесенко.