Головування в Організації тюркських держав (ОТГ) перейшло від Казахстану Киргизстану. Які можливості країнам Центральної Азії дає участь у ОТГ і чому Туреччина зацікавлена у цьому регіоні.
“Посилення тюркського світу: економічна інтеграція, сталий розвиток, цифрове майбутнє та безпека для всіх”, – під таким гаслом пройшов 11-й саміт Організації тюркських держав (ОТГ) 6 листопада 2024 року в Бішкеку.
За підсумками заходу головування в організації перейшло від Казахстану Киргизстану, а Бішкеку надали статус цифрової столиці ОТГ у 2025 році. Серед підписаних документів – рішення про прийняття Статуту тюркського світу, нового прапора ОТГ, а також меморандум про створення Ради тюркських центральних банків та низку інших. Чи може ідея тюркського світу об’єднати країни регіону і яку роль грає Туреччина?
Важливий напрямок зовнішньої політики після Росії та Китаю
Експерт із Центральної Азії, науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Темур Умаров зазначає, що для країн Центральної Азії у зовнішній політиці головне поняття – “диверсифікація зв’язків, враховуючи складну географію країн регіону та сусідство із досить впливовими країнами”. Він пояснює, що прагнення мати якнайбільше зв’язків, зумовлене тим, щоб не було залежності лише від Росії чи Китаю. До того ж інтерес Туреччини, який повернувся до регіону останні п’ять років, для Центральної Азії в рамках ОТГ – важливий напрямок зовнішньої політики, який “вона не збирається упустити і використовує максимально можливо”.
На думку Умарова, для Астани, Бішкека і Ташкента, по-перше, Туреччина важлива як приклад країни, що балансує у зовнішній політиці, адже, незважаючи на досить тісні відносини з країнами, які складно назвати демократичними або належать до демократичного світу, вона все одно має добрі відносини із Заходом і “стає містком між двома все більш конфліктуючими світами”. По-друге, це добрий приклад того, як релігійна країна може проводити світську внутрішню політику, залишаючись неісламською державою.
Співрозмовник DW зауважує, що Рада співробітництва тюркомовних держав була перейменована в Організацію тюркських держав, щоб відійти від уявлення про Туреччину як лідера тюркського світу. Але “ні для кого немає жодного секрету в тому, що ОТГ – це організація, в якій головну роль відіграє Анкара”, вважає експерт. Також він наголошує, що зміна назви на ОТГ спрямована на те, щоб “відв’язатися від іміджу” організації, в основі якої лежали культурно-лінгвістичні взаємозв’язки. Умаров вважає, що це дозволить розширити портфель організації і буде “більше співробітництва у рамках ОТГ між країнами-учасницями у різних сферах, навіть у сфері безпеки”.
Формування геополітичного тюркського центру
Незалежний політолог із Киргизстану, експерт з питань безпеки у Центральній Азії Марс Саріїв підтверджує, що Туреччина є “ядром і модератором усіх процесів на тюркському просторі”. За його словами, візит Ердогана та саміт показали, що йде “формування потужного геополітичного тюркського центру і що на виклики зовнішніх загроз тюркський світ відповідатиме єдиною спільнотою”.
На запитання, чи Туреччина збільшує свій вплив у центральноазіатському регіоні, експерт відповідає: “Справа в тому, що Туреччина довгий час чекала на порозі Європи і її не пустили до Європейського Союзу, тому вона повинна сформувати Тюркський союз…” – для того, щоб ” набути високого статусу суб’єкта міжнародної політики”. Саріїв вважає, що загалом це цікавий та перспективний процес. Він вказує на те, що об’єднаний тюркський світ у регіоні балансує відносини з сусідами з півночі та півдня: з одного боку, він дозволить уникнути експансії з боку Росії, з іншого – стабілізувати відносини з Китаєм, який “в економічному плані вже проникнув до Центральної Азії. і збільшує свою присутність.
Що ж до Киргизстану, політолог упевнений, що позиціонування у спільному тюркському світі збільшує статусність республіки та її суб’єктність у відносинах з Росією, Китаєм та іншими країнами регіону. А участь КР у таких організаціях, як ШОС, ОДКБ, ОТГ “спрямована на те, щоб не перетворити Киргизстан на майданчик для протистояння великих держав, яке зараз спостерігається на Південному Кавказі”.
ОТГ збільшить економічну міць країн Центральної Азії?
Досим Сатпаєв, кандидат політичних наук, директор неурядової консалтингової організації “Група оцінки ризиків” у Казахстані дотримується думки, що в рамках ОТГ Ердоган “не хоче представляти Туреччину як головного гравця”. “Це дуже важливий момент, тому що жодна з країн Центральної Азії не хоче, щоб там був якийсь новий старший брат”, – каже він. За його словами, в Організації тюркських держав взаємодія будується на рівноправних відносинах на відміну від ШОС, де домінує Китай, або ОДКБ та ЄАЕС – “там першу скрипку намагається грати Росія”.
Співрозмовник нагадує, що турецький бізнес вже давно активно працює з країнами Центральної Азії у різних сегментах – особливо у будівельному та у сфері готельного бізнесу. Він зазначає, що після початку війни в Україні спостерігається активізація у сфері економіки та в рамках Організації тюркських держав. На його думку, об’єднання країн Центральної Азії в ОТГ збільшує як економічну міць кожної з них, так і ринок щодо споживчого інтересу. Також експерт уточнює, що тісна економічна взаємодія тюркомовних країн йде у транспортно-логістичній сфері: наприклад, Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут пролягає через Азербайджан та Туреччину. І саме цей маршрут став пріоритетом для Казахстану, яким перевозяться 80% транзиту товарів з Китаю до Європи.
Експерт вважає, що ОТГ – це добрий контрбаланс, зокрема щодо Росії та Китаю. І додає: “Нам потрібна якась альтернатива. І це саме Організація тюркських держав, тому що тут більше домінуватиме елемент прагматизму, зокрема економічного прагматизму, ніж геополітичні амбіції”.
Автор: Катерина Хван – журналістка, кореспондентка DW у Киргизстані.
Джерело: DW, Німеччина