Експерти – про вплив зростаючої інфляції на російську економіку та сценарії її подальшого стану
Нинішнього року росіяни, які воліють мати до свята живу новорічну ялинку, мають заплатити за неї на 20-50 % більше, ніж минулого, пишуть ЗМІ. У середньому ціна одного метра збільшиться з 1000 до 1200-1500 рублів.
Дорожує практично все. Як повідомили напередодні Reuters та інші інформаційні агентства, Росія почала імпортувати вершкове масло з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) та Туреччини у прагненні стримати зростання цін, щоб заспокоїти споживачів. Ніколи раніше масло з ОАЕ до РФ не постачалося.
Продукт подорожчав настільки, що його пачками почали красти у супермаркетах, пишуть у соцмережах. Паралельно країни різко зросли ціни на куряче м’ясо, яйця, картопля, на черзі – молоко. Інфляція явно не утримується у межах, намічених Центробанком.
Ряд галузей перебувають у занепаді. Експерти попереджали про майбутню кризу у вугільній промисловості, де зайнято дуже багато людей. Громадянська авіація знаходиться у передінфарктному стані, літаки під час експлуатації виходять з ладу із незавидною регулярністю. Автопром “китаїзований”, нафтопереробні заводи простоюють з відсутності запчастин через санкції.
Не кращі справи в будівельному бізнесі. Багато в чому через рекордно високу ставку ЦП – 21 %. Так, на межі банкрутства опинилася велика будівельна компанія «Літак». Експерти припускають, що це лише перша ластівка, і обіцяють дефолт іншим учасникам ринку, розоренню банкам, спад у металургії…
І це ще далеко не весь букет неприємностей, якщо брати російську економіку загалом. На цьому тлі одні експерти заговорили про майбутній економічний колапс і як точку його відліку називають 2025-й рік, інші закликають не драматизувати події.
Ситуація в російській економіці складна, вважає асоційований дослідник у Центрі Девіса Гарвардського університету, раніше професор Вищої школи економіки у Москві Андрій Яковлєв. За його словами, з одного боку, є «вітрина», яку активно демонструють Кремль та уряд.
«Ця вітрина зокрема показує високі темпи зростання ВВП, – уточнив він в інтерв’ю «Голосу Америки». – Згідно з останніми офіційними заявами цього року зростання становитиме 3,9% на тлі стагнації в Європі. Водночас, за даними Росстату, є помітне зростання доходів населення в реальному вираженні (за першим півріччям – близько 10 % у розрахунку на рік). Думаю, що за дев’ять місяців цифри будуть не гіршими. Але при цьому депутати Держдуми заявляють, що вони розглянуть питання про продовження термінів експлуатації 140 тисяч ліфтів у багатоквартирних будинках, які мали бути виведені з експлуатації за нормативами Ростехнагляду у лютому 2025 року. Тому що вони працюють уже 25 років та більше».
Крім того, всі в один голос говорять про високу інфляцію, констатував Андрій Яковлєв: «З інфляцією, що росте, безуспішно намагається боротися ЦБ. Але підвищення ставки ЦП до рівня 21% навряд чи говорить про добрий стан економіки. Як мені здається, все разом це є індикатором сильних структурних диспропорцій в економіці, коли високі темпи зростання ВВП та темпи зростання доходів населення та зарплат можна інтерпретувати як середню температуру лікарні. Але при цьому в одній палаті вона становить 40 градусів, а в іншій 35 або нижче».
За оцінкою економіста, перегрів в економіці в першу чергу відбувається за рахунок масованого вливання грошей в оборонні та суміжні з ними галузі, що поєднується з реальною стагнацією в цивільних галузях: «Ця стагнація була не настільки помітна до літа нинішнього року через те, що зберігалася пільгова іпотека і тому досить активно продовжувалося житлове будівництво, яке підтримувало інші цивільні галузі. Однак, починаючи з липня, програму пільгової іпотеки зупинено, і навіть за сімейною іпотекою, яка номінально залишилася, дуже швидко вибираються виділені ліміти, а банки сильно посилюють вимоги щодо отримання кредиту».
Тому насправді ситуація дуже розбалансована, продовжив Андрій Яковлєв: «Підвищення ставки ЦП до 21% не випадково викликає нервову реакцію у представників різних галузей. Характерним є нещодавній виступ (Сергія) Чемезова (глави держкорпорації «Ростех» – В.В.) у Раді Федерації з погрозами, що незабаром розпочнуться масові банкрутства підприємств в оборонному секторі». Але важливо розуміти, що ризики інфляції, перш за все, породжені гігантськими видатками бюджету, насамперед на військові потреби».
Спроби лікувати економіку в подібній ситуації лише методами ЦП за відсутності у нього можливостей вплинути на витрати бюджету не матимуть ефекту, підкреслив економіст: «Від того, що ЦБ через свою облікову ставку регулюватиме вартість грошей, але при цьому військові витрати зростатимуть за експонентом. , з інфляцією мало що зміниться Але при цьому, безумовно, надаватиметься сильний депресивний вплив на цивільні галузі та приватний сектор економіки загалом. Таку ситуацію здоровою ніяк не назвеш, і вона навряд чи може довго зберігатися. При такому високому рівні ставок дійсно для власників бізнесу в низці галузей набагато логічніше виводити гроші з обороту та відправляти їх на депозити – оскільки їхня основна діяльність дає їм менший дохід. Минулого тижня було опубліковано результати опитування підприємств, проведеного РСПП за підсумками третього кварталу. І там як головна проблема для респондентів вказуються неплатежі, як повідомляла газета РБК».
Тобто, на тлі всіх переможних реляцій Кремля ми стрімко повертаємося до ситуації 90-х років із неплатежами та бартером, резюмував Андрій Яковлєв.
У свою чергу, соціальний та економічний аналітик Сергій Шелін у коментарі «Голосу Америки» сказав, що окремі товари та продукти харчування раптово і різко дорожчають у Росії, що цілком природно для країни, яка веде війну і схильна до масованих західних санкцій. На його думку, за фактом інфляція вийшла із-під контролю влади.
«Але я не думаю, що це є своєрідним вироком для російської економічної політики, – додав він. – Можливо, з сплесками інфляції владі вдасться впоратися. Ніхто не знає, наскільки в даному випадку ефективними є дії ЦП, що регулярно підвищує відсоткову ставку. Це своєрідний експеримент. Підвищення ставки у таких випадках є стандартним рецептом. Але саме в Росії, що воює, це завдає удару насамперед по цивільних галузях економіки. Тому що військові галузі не сплачують кредити. Тож підвищення ставки до них ніби не стосується або майже не стосується».
Звідси не зовсім зрозуміло, чи очікуваний результат від цих дій і чи вдасться з їхньою допомогою зупинити інфляцію, розмірковує Сергій Шелін: «Може вийти навпаки: цивільне виробництво піде вниз, а інфляція продовжуватиме зростати. Але це не напевно. Тут треба зачекати. Однак ознак близького краху в економіці, повторюю, немає. Є загроза того, що інфляція прискорюватиметься та прискорюватиметься. З тих причин, що описані вище. Водночас реальні військові витрати Росії постійно зростають. Але вони зростають не фантастично швидкими темпами, а середніми. Це означає, що рівень життя громадян знижуватиметься за будь-якої економічної політики. Тому що російська економіка не в змозі забезпечити цивільними товарами та послугами населення країни за постійного зростання військових непродуктивних витрат».
Тому якщо режим знайде якісь раціональні у своїх координатах способи плавного скорочення рівня життя, то російська економіка може відносно довго жити в подібному режимі, а якщо не знайде, то це виллється у перманентне зростання інфляції та втрату контролю над економічною динамікою, зазначив аналітик.
Інфляція в країні висока, але далеко не найвища навіть у російській історії, зазначив економічний оглядач Семен Новопрудський. За його оцінкою, вона, як і раніше, у 7-8 разів нижча, ніж, наприклад, у Туреччині.
«Підвищення процентної ставки ЦП – просто спосіб уникнути ще більшої інфляції, – зазначив співрозмовник «Голосу Америки». – Але через різке зростання витрат на війну та подорожчання зовнішньоторговельних угод для обходу санкцій інфляція все одно залишатиметься високою. Більше того, це навіть вигідно російському уряду як спосіб послаблювати карбованець і зменшувати дефіцит бюджету за гігантських витрат на війну».
У Росії у 2025 році, безсумнівно, відбудеться уповільнення економічного зростання, спрогнозував Семен Новопрудський: «Але економіка давно не цікавить Путіна, до того ж жодної глобальної економічної катастрофи в Росії поки що не планується. Так, з’являться ошукані пайовики (внаслідок кризи житлового будівництва), але такі й раніше були в країні. Крім того, очікується серія корпоративних дефолтів (у тому числі, у будкомпанії “Літак”). А ось найбільші банки явно не розоряться – навпаки, вони отримують останні два роки рекордні прибутки. Просто ці прибутки можуть стати трохи меншими».
Серйозно збільшити економічну ситуацію можуть, мабуть, лише тотальні вторинні санкції Заходу проти компаній інших країн за співпрацю з Росією, підсумував економічний оглядач.