Було б помилкою з боку Заходу відкидати силу символізму та наративів у геополітичній конкуренції за глобальний вплив, пише .Хунг Тран
Шістнадцятий саміт БРІКС відбувся в Казані, Росія, з 22 по 24 жовтня 2024 року, певним чином конкуруючи за увагу громадськості зі щорічними зустрічами Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні. Міжнародна реакція на саміт зі зрозумілих причин була різною. Багато країн, що розвиваються, розглядають саміт як крок вперед у співпраці щодо реформування нинішньої міжнародної економічної та фінансової системи. Вони вважають, що існуюча система не відповідає їхнім потребам розвитку і має бути змінена. На противагу цьому, багато західних спостерігачів бачать у БРІКС гетерогенну групу країн з різними інтересами – все зводиться до символізму без конкретних дій.
Було б помилкою з боку Заходу нехтувати силою символізму та наративів у геополітичній конкуренції за глобальний вплив. Саміт БРІКС також приніс помітні результати, про які має знати міжнародна спільнота.
По-перше, Володимир Путін очолив успішний саміт за участю тридцяти шести країн, більшість з яких були представлені главами держав. Цим самим російський президент показав, що Захід не ізолював його на міжнародній арені після вторгнення в Україну. Навпаки, він поглибив відносини з країнами Глобального Півдня через БРІКС та інші ініціативи, такі як використання антиколоніальної хвилі для досягнення прогресу в Західній Африці. Не менш важливо, що президент Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Нарендра Моді зустрілися в кулуарах саміту. Вони зробили це всього через кілька днів після оголошення пакту про врегулювання прикордонних конфліктів, які були головним подразником у їхніх двосторонніх відносинах. Їхня зустріч допомогла підвищити статус саміту БРІКС як місця, де може відбуватися важливий політичний дискурс.
І останнє, але не менш важливе: оскільки, за повідомленнями, багато країн бажають приєднатися, БРІКС запросила 13 країн-партнерів– вони продовжать дискусії з метою формального членства. Список країн-партнерів, підтверджений кількома високопосадовцями, але офіційно не зазначений у Казанській декларації, включає Алжир, Білорусь, Болівію, Кубу, Індонезію, Казахстан, Малайзію, Нігерію, Таїланд, Туреччину, В’єтнам, Уганду та Узбекистан. Невідомо, які з цих країн врешті-решт вирішать стати офіційними членами. Саудівська Аравія, наприклад, отримала запрошення приєднатися минулого року, але досі не прийняла рішення, хоча її офіційні представники відвідують зустрічі БРІКС з того часу. Включення пріоритетних для Заходу країн, таких як Туреччина (член НАТО) і чотири важливі країни АСЕАН, має викликати занепокоєння у політиків. Багато країн, що розвиваються, вважають БРІКС корисним форумом з різних причин, включаючи диверсифікацію міжнародних відносин і розширення торгівельних можливостей.
Казанська декларація, оприлюднена наприкінці саміту, охоплює широке коло питань. Декларація уникає будь-яких прямих згадок про Сполучені Штати, як ворожих, так і недружніх. Деякі західні аналітики висловлювали думку, що це може поставити в незручне становище поміркованих членів, таких як Індія і Бразилія, особливо з огляду на антизахідний нахил розширеного членства групи. Декларація зосереджується на просуванні багатополярності та більш представницької і справедливої міжнародної системи. Ці цілі залишаються спільним знаменником, що приваблює багато країн до БРІКС.
Декларація підтримує ініціативи та групи, створені для координації та просування поглядів членів БРІКС і країн Глобального Півдня на міжнародних форумах, включаючи Організацію Об’єднаних Націй (ООН) і Групу двадцяти. Ці групи охоплюють питання від сталого розвитку до кліматичних фінансів і закликають до врегулювання конфліктів у Газі та Україні.
Зокрема, БРІКС активізує поточні зусилля зі сприяння розрахункам у транскордонній торгівлі та інвестиційних операціях у національних валютах шляхом створення BRICS Clear як незалежної транскордонної розрахункової та депозитарної інфраструктури. Це сприятиме використанню національних валют. Також буде запущено Механізм міжбанківського співробітництва БРІКС для просування інноваційних фінансових практик, включаючи фінансування в національних валютах. Багато країн, що розвиваються, зацікавлені у частішому використанні місцевих валют, зважаючи на обмежений доступ до фінансування в доларах США.
Також заслуговує на увагу рішення групи створити неформальну консультативну структуру з питань Світової організації торгівлі (СОТ) для більш активної участі в дебатах щодо реформування СОТ. Цей розділ Декларації включає протидію використанню односторонніх економічних санкцій та дискримінаційних механізмів прикордонного вуглецевого коригування. Користуючись тим, що члени БРІКС є найбільшими виробниками природних ресурсів у світі, група також зобов’язується спільно просувати свої інтереси по всьому ланцюжку створення вартості видобутку корисних копалин на тлі зростаючого попиту на критично важливі для енергетичного переходу мінерали. Геополітика енергетичного переходу може відкрити можливість для багатих на корисні копалини країн, що розвиваються, координувати свою мінеральну політику і приєднатися до наддержав у пошуку надійних ланцюжків постачання критично важливих мінералів.
Загалом, БРІКС привертає інтерес багатьох країн, що розвиваються, і зараз налічує дев’ять членів і тринадцять країн-партнерів. Сукупна частка населення і валового внутрішнього продукту країн-членів перевищила показники Групи семи (G7). Однак розширення має свою ціну. Досягнення консенсусу між більш різноманітними членами стає дедалі складнішим, а плани розширення можуть залишатися предметом суперечок всередині групи. Наприклад, Венесуела, за повідомленнями, не потрапила до списку країн-партнерів через заперечення Бразилії.
Незважаючи на цей виклик, ключові члени БРІКС за останні роки успішно виробили спільну позицію країн Глобального Півдня на міжнародних форумах. Одним із прикладів є їхні спільні зусилля, спрямовані на те, щоб вимагати створення фонду для відшкодування втрат і збитків на Конференції ООН з питань зміни клімату (COP28) у Дубаї в 2023 році. Крім того, члени БРІКС співпрацювали з країнами Глобального Півдня, щоб домогтися прийняття в серпні 2024 року мандата ООН на проведення переговорів щодо податкової конвенції ООН, яка охоплює оподаткування транснаціональних корпорацій і заможних осіб. Країни БРІКС також послідовно просувають реформу управління Бреттон-Вудських інституцій. Чим більше БРІКС зможе розвивати та артикулювати спільні погляди між країнами Глобального Півдня, тим більше вона зможе розглядатися як аналог G7 (що представляє розвинені країни) на міжнародних форумах та в публічному просторі.
Важливо, що флагманський проект БРІКС – сприяння використанню місцевих валют для розрахунків у транскордонній торгівлі та інвестиційних операціях – поступово набирає обертів. Китай, наприклад, збільшив часткуюаня в розрахунках за транскордонними операціями з 48% (випередивши долар США) в середині 2013 року до більш ніж 50% в середині 2024 року.
Коротше кажучи, БРІКС – або БРІКС-плюс, як називають розширену групу деякі оглядачі та офіційні особи, – тут, щоб залишитися. Інші країни, в тому числі західні, повинні з’ясувати, як з цим справлятися.