Влада Китаю прозвітувала про успішний старт чергової пілотованої космічної місії. Після більш ніж шестигодинного польоту корабель «Шенчжоу-19» з екіпажем із трьох осіб (у тому числі перша жінка-тайконавт) пристикувався до орбітальної станції «Тяньгун».
Протягом наступних шести місяців екіпаж проводитиме на станції наукові експерименти, зокрема пов’язані з виходом у відкритий космос, накопичуючи досвід для запланованого на 2030 рік пілотованого польоту на Місяць — першого в історії країни.
Китай активно нарощує свою присутність у космосі, намагаючись обійти свого основного конкурента, США: цього року у Пекіна заплановано 100 космічних запусків.
Кореспондент Бі-бі-сі в Китаї Лора Бікер стежила за стартом корабля з Центру запуску супутників, розташованого лише за кілометр від космодрому Цзюцюань, у провінції Ганьсу на півночі країни.
На борту станції “Тяньгун” екіпаж “Шеньчжоу-19” зустрівся з трійкою тайконавтів, доставлених туди попередньою місією: “Шеньчжоу-18” має повернутися на Землю 4 листопада.
З того часу, як голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що його країна завжди мріяла «про дослідження просторів космосу, розвиток космічної промисловості та перетворення Китаю на космічну державу», минуло всього два роки.
Влада Китаю прозвітувала про успішний старт чергової пілотованої космічної місії. Після більш ніж шестигодинного польоту корабель «Шенчжоу-19» з екіпажем із трьох осіб (у тому числі перша жінка-тайконавт) пристикувався до орбітальної станції «Тяньгун».
Протягом наступних шести місяців екіпаж проводитиме на станції наукові експерименти, зокрема пов’язані з виходом у відкритий космос, накопичуючи досвід для запланованого на 2030 рік пілотованого польоту на Місяць — першого в історії країни.
Китай активно нарощує свою присутність у космосі, намагаючись обійти свого основного конкурента, США: цього року у Пекіна заплановано 100 космічних запусків.
Кореспондент Бі-бі-сі в Китаї Лора Бікер стежила за стартом корабля з Центру запуску супутників, розташованого лише за кілометр від космодрому Цзюцюань, у провінції Ганьсу на півночі країни.
На борту станції “Тяньгун” екіпаж “Шеньчжоу-19” зустрівся з трійкою тайконавтів, доставлених туди попередньою місією: “Шеньчжоу-18” має повернутися на Землю 4 листопада.
З того часу, як голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що його країна завжди мріяла «про дослідження просторів космосу, розвиток космічної промисловості та перетворення Китаю на космічну державу», минуло всього два роки.
У Вашингтоні багато хто вбачає у космічних амбіціях Китаю реальну загрозу. Глава НАСА Білл Нельсон переконаний, що США та Китай «фактично беруть участь у перегонах» за повернення на Місяць, де, на його думку, Пекін хоче пред’явити територіальні претензії. Тому громадянську космічну програму Китаю він запропонував вважати заодно і військовою програмою.
“Швидкість, від якої дух захоплює”
Як повідомляє Лора Бікер, у збудованому в пустелі Гобі зірковому містечку Дунфен-Спейс-Сіті кожен ліхтар на вулиці прикрашений китайським прапором, у центрі дитячих парків стоять мультяшні фігурки та скульптури космонавтів, а в центрі більшості перехресть із круговим рухом височать пластикові моделі.
Тих, хто в’їжджає на територію головного комплексу, зустрічає величезний плакат з портретом Сі Цзіньпіна з одного боку і фото космічного корабля «Шеньчжоу» — з іншого.
Командир 19-ї місії Цай Сючже — ветеран китайської космічної програми, який цього разу вирушив на орбіту з представниками нового покоління тайконавтів, які народилися в 1990-х, у тому числі з першою в історії Китаю жінкою-тайконавтом Ван Хаоцзе.
Останнім часом Китай все частіше фігурує у заголовках космічних новин. На початку цього року країна вперше в історії доставила на Землю зразки гірських порід та ґрунту зі зворотного боку Місяця.
У 2021 році Китай успішно посадив космічний апарат на Марс і випустив на поверхню Червоної планети марсохід «Чжужун» — так успішно вдавалося зробити лише США.
У серпні Китай запустив перші 18 з 14 тисяч супутників, які повинні будуть скласти конкуренцію мережі Starlink, що належить компанії SpaceX, що забезпечує широкосмуговий доступ в інтернет безпосередньо через супутник.
Глава Starlink Ілон Маск визнав, що китайська космічна програма значно просунутіша, ніж зазвичай прийнято вважати. Втім, ще більше занепокоєння висловлюють у Пентагоні, де побоюються, що космічні технології можуть бути використані у військових цілях.
На космічному симпозіумі, що відбувся у квітні, глава космічного командування США генерал Стівен Уайтінг заявив, що Китай та Росія інвестують у космос «зі швидкістю, від якої дух захоплює».
За його словами, з 2018 року Китай збільшив кількість супутників розвідки, спостереження та рекогносцирування на орбіті втричі, створивши «павутину вбивства над Тихим океаном для пошуку, фіксації, відстеження та націлювання на військовий потенціал Сполучених Штатів та їхніх союзників».
