АЛМАТИ, Казахстан – Іронічно, що як тільки президент Росії Володимир Путін намагався зменшити сприйняття дипломатичної ізоляції своєї країни, Москва стикнулася з двома невдачами в регіоні, де раніше мала впевненість у лояльності – Центральній Азії.

Протягом кількох днів – і менш ніж за тиждень до 16-го щорічного саміту БРІКС, що має особливе геополітичне значення для Путіна – Казахстан і Узбекистан відмовилися від можливостей вступу в багатосторонні об’єднання, важливі для Кремля.

У випадку з Казахстаном таким об’єднанням став сам БРІКС – Астана заявила, що не буде подавати заявку на повне членство, віддаючи перевагу збереженню статусу спостерігача.

Щодо Узбекистану, то мова йде про Євразійський економічний союз (ЄАЕС) – проблемний торговельний блок з п’яти країн, виникнення якого відіграло фундаментальну роль у десятирічному конфлікті між Росією та Україною.

Обидві країни залишаються близькими до Москви, тому це важко назвати відкритим бунтом.

Однак це підкреслює непросту ситуацію, в якій регіон опинився з 2022 року: прагнучи відмежуватися від загрози вторинних санкцій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням Росії в Україну, водночас намагаючись не викликати невдоволення Москви.

Аналітики зазначають, що останні прояви незалежності з боку Астани і Ташкента вже викликали велике невдоволення в Кремлі.

Казахстан каже, що краще без БРІКС

Чотири країни – Єгипет, Ефіопія, Іран та Об’єднані Арабські Емірати – взяли участь у саміті в Казані 22 жовтня як нові члени БРІКС. Назва об’єднання походить від перших п’яти членів організації: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки.

Кілька інших країн або подали заявки на членство, або розглядають можливість приєднання.

У своєму інтерв’ю для Радіо Свобода старший науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир Стюарт Патрік зазначив, що Росія покладає надії на те, що розширення організації кине виклик західному домінуванню в міжнародному порядку, особливо домінуванню Сполучених Штатів.

Казахстан, проте, більше дивиться на цей рух, ніж стає його частиною.

В інтерв’ю приватному медіа-ресурсу Tengri News від 16 жовтня прессекретар президента Касим-Жомарта Токаєва Берік Уалі сказав, що, хоча Казахстану запропонували членство в організації, країна не подаватиме заявку на приєднання «у найближчому майбутньому».

Уалі додав, що рішення було ухвалене, зокрема, на основі «питань, пов’язаних із перспективами розвитку цієї асоціації».

Він також наголосив, що Казахстан розглядає ООН як «єдину платформу для вирішення важливих глобальних проблем», але зазначив, що ця організація та її Рада безпеки «не позбавлені недоліків» і потребують реформ.

Казахстан отримав визнання за вміле маневрування в умовах загострення геополітичної ситуації ще з 2022 року – це завдання, яке відмінно підходить Токаєву, колишньому міністру закордонних справ і колишньому заступнику генерального секретаря ООН.

Астана формально є союзником Росії, оскільки досі залишається членом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), що має штаб-квартиру в Москві. Також країна є одним із засновників Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).

Коли минулого місяця канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Астану для переговорів із лідерами п’яти країн Центральної Азії, Токаєв викликав здивування, назвавши Росію «військово непереможною». Він також закликав Шольца та інших світових лідерів розглянути китайсько-бразильський план миру для припинення війни в Україні.

Київ категорично виступає проти цієї пропозиції, в той час як Путін назвав Китай, Бразилію та Індію можливими посередниками в будь-яких мирних переговорах щодо України.

Однак, за словами Наргіз Касенової, директора програми з Центральної Азії Гарвардського університету, питання фактичного вступу до БРІКС стало «вправою з утвердження суверенітету».

Касенова стверджує, що як Росія, так і Китай – інший великий партнер Казахстану – мали б сильно заохочувати Астану до участі в цій групі.

«Приєднання Казахстану, що прагне стати середньою силою, до [БРІКС] підвищить значимість організації. [Але] це також призведе до того, що Казахстан віддалиться від Заходу та наблизиться до прихильників «мультиполярного» світу, у певній мірі оскаржуючи гегемонію США», – зазначила вона в коментарі Радіо Свобода.

«Цей крок міг стати занадто конфронтаційним для країни, яка прагне зберегти тісні відносини із Заходом і «поки що не має тієї ваги та безпеки, яку мають такі країни, як Бразилія, Індія, Південна Африка чи Туреччина», – сказала Кассенова, назвавши ще одну країну, яка розглядає можливість приєднання до БРІКС.

Флірт Узбекистану з ЄС завершується

Як вважає Кассанова, Казахстан, постійно згадуючи ООН, будує на цьому свою дипломатичну рівновагу.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив своє здивування цією аргументацією у першій офіційній реакції Москви на позицію Казахстану, де він підкреслив роль БРІКС як сили на користь центральноазійських країн.

Лавров зазначив, що співпраці Казахстану з ООН не перешкоджають інші організації, в яких він зараз є членом, такі як ОДКБ, ЄЕС і Шанхайська організація співробітництва, до яких також належать Росія і Китай.

Не заважає Казахстану також членство в Організації тюркських держав (ОТД), що складається з п’яти країн, яка «з ініціативи Туреччини зараз зміцнює зв’язки і перебуває на підйомі», – сказав Лавров.

ОТС до 2022 року була символічною організацією. Однак після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ОТС дійсно «піднялася».

Росіяноцентричні угруповання, тим часом, стали токсичнішими. Мабуть, жоден з них не є таким токсичним у контексті санкцій проти Росії та вірного союзника Білорусі, як Євразійський економічний союз. Його положення ускладнюють відстеження руху товарів після їх ввезення до держави-члена, такого, як Казахстан.

Рішення про те, чи приєднатися до цієї торговельної групи, колись стояло і перед Україною. Тоді президент Віктор Янукович обрав тісніші зв’язки з Росією замість Угоди про асоціацію з ЄС, і це стало початком Євромайдану, який призвів до втечі самого Януковича.

Те, що Україна зрештою не вступила в Євразійський економічний союз, зменшило його потенціал, і тривалий час виглядало, що шостим членом ЄАЕС буде Узбекистан.

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв спочатку ставився до організації набагато прихильніше, ніж його попередник Іслам Карімов, який засуджував її як спробу реформування Радянського Союзу.

Але сам Мірзійоєв раніше наполягав, що Узбекистану потрібно час, щоб підготуватися до повного зняття торговельних бар’єрів.

Тому Ташкент неабияк здивувався, коли Валентина Матвієнко, голова російської Ради федерації, сказала, що «президент Узбекистану ухвалив рішення… процес затвердження не буде затягуватися».

Зараз здається, що це рішення все ж негативне, оскільки заступник спікера узбецького парламенту Акмал Саїдов оголосив, що Узбекистан залишається державою-спостерігачем – до цього прийшли після вивчення понад 1000 документів ЄЕП.

«Що стосується наших казахських колег, їхня країна отримала дуже мало переваг від вступу до [ЄЕП]», – додав Саїдов.

Ця заява була особливо вчасна, оскільки саме в цей момент Россільгоспнагляд оголосив про заборону імпорту низки продуктів харчування, враховуючи помідори, кавуни та пшеницю, з Казахстану.

Хоча російський регулятор вказав на нездатність Казахстану виправити недоліки в «фітосанітарній безпеці», іноземні ЗМІ пов’язали цей захід із невступом Казахстану до БРІКС.

Алішер Ілхамов, узбецький політичний аналітик і засновник дослідницької компанії Central Asia Due Diligence, стверджує, що Узбекистан також стикався з російським тиском щодо свого рішення не приєднуватися до ЄЕП, про що, ймовірно, Кремль знав вже деякий час.

Одним із проявів цього тиску, можливо, було рішення Росії втрутитися в інцидент в узбецькій школі, пов’язаний із російською мовою, минулого місяця.

Інший приклад – недавня заява росіян про запровадження візового режиму для громадян Узбекистану, що потенційно загрожує мільйонам трудових мігрантів.

«Узбекистан досі значною мірою залежить від Росії в економічному плані, але з урахуванням ситуації в Україні та санкцій ЄАЕС став набагато менш привабливим», – сказав Ілхамов Радіо Свобода.

«Якщо раніше Росія була найкращим логістичним маршрутом до ЄС, то зараз цей маршрут має певні проблеми, і [Ташкент] шукає нові торгівельні коридори», – сказав він.

Кріс Ріклтон