За кілька днів до саміту БРІКС у Казані Володимир Путін зібрав за круглим столом представників країн-учасниць. Зустріч відбулася на полях Ділового форуму БРІКС. Тут російський лідер точно мав би говорити саме про бізнес і економіку. Але натомість звинувачував США в тому, що ті втягують європейців в конфлікт з Азією.

Запевняв також у своєму стратегічному партнерстві з Китаєм.

Це був лише вступ до головної події – саміту на рівні глав держав БРІКС 22-24 жовтня. Український президент Володимир Зеленський переконаний, що Росія використає цей майданчик проти України та його плану миру.

В України існує щонайменше три причини для занепокоєння казанським самітом за участі лідерів Китаю, Індії, ПАР, Ірану, ОАЕ, Єгипту, Ефіопії. Всі вони є членами цього об’єднання найбільших економік Глобального Півдня.

По-перше, Володимир Путін долає завдяки БРІКС свою міжнародну ізоляцію.

По-друге, створює “фундамент” для неформального обговорення завершення війни проти України на його умовах.

“Путін розуміє: якщо немає США, ЄС, в цілому Європи, є великі питання з азійським простором, бо арабські країни розділені, тому йому треба знайти якийсь майданчик. БРІКС – зрозумілий майданчик для нього”, – заявив український президент.

“Але я вважаю, що він будуватиме на цьому майданчику не економічні відносини, а саме його бачення, як закінчити війну”, – додав Зеленський в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

По-третє, є ще одна причина для України непокоїтися щодо переговорів у Казані, де головує Путін. У травні 2024 року Бразилія та Китай запропонували своє “спільне порозуміння щодо політичного врегулювання української кризи” з шести пунктів.

27 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Бразилія та Китай організували зустріч за участі 17 країн, куди не запросили Україну та Росію. Серед присутніх були Туреччина, Мексика, Індонезія, Замбія, Угорщина, Швейцарія та Франція. Там оголосили створення “Групи друзів”, що мала б дати поштовх реалізації їхньої мирної ініціативи.

Під підсумковим комюніке “Групи друзів” свої підписи поставили 13 держав. Європейські учасники заходу спільну заяву не підписали.

Чи не стане БРІКС ще одним майданчиком для просування цієї ініціативи, цього разу вже за участі Росії, але і далі – без участі України?

Президент Бразилії, країни-засновниці БРІКС, Луїз Інасіо Лула да Сілва до Росії так і не поїхав через травму голову. Хоч попередньо планував цю поїздку. За кілька днів до неї лікарі заборонили йому тривалі перельоти.

Отож, він не зійшов з трапу літака перед телекамерами у аеропорту Казані та не потиснув руку Володимиру Путіну. Лула да Сілва взяв участь у саміті по відео.

До Казані не приїхав також коронний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман. Замість себе він відправив міністра закордонних справ.

Різні формули – різний мир

“Спільне порозуміння” Бразилії та Китаю передбачає відмову від ескалації та поширення бойових дій на нові території. Ці країни також пропонують провести міжнародну конференцію за участі і України, і Росії, щоб там обговорити всі мирні плани.

Серед інших пунктів бразильсько-китайської ініціативи – відмова від атак на мирні ядерні обʼєкти; недопущення застосування ядерної зброї, відмова від нападів на мирне населення та обмін військовополоненими. Згадали в цьому переліку також про гуманітарну допомогу Україні та глобальну продовольчу безпеку.

Поки що Бразилія не робила нічого конкретного, щоб втілити в життю свою мирну ініціативу. Так, попри акцент на ядерній безпеці, вона утрималася від підтримки резолюції ГА ООН щодо безпеки ЗАЕС від 11 липня 2024 року.

Бразилія та Китай не попередили Україну про те, що оголосять спільну мирну ініціативу й будуть гуртувати навколо неї інші країни. Цим, як наголошує офіційний Київ, вони порушили найважливіший принцип: жодних розмов про Україну без України.

Але коли готували зустріч “групи друзів” на підтримку бразильсько-китайської ініціативи у Нью-Йорку, Україна вже діяла на випередження. ВВС відомо з власних дипломатичних джерел, що за тиждень до цієї події в українському МЗС мали список її учасників. Українські дипломати передали представникам цих країн ноти із проханням не брати участі в такій зустрічі.

Крім того, Бразилія та Китай називають повномасштабну війну “кризою” і не розрізняють у своїх заявах агресора та жертву його неспровокованого нападу.

“Міжнародне співтовариство має вжити заходів для підтримки постконфліктного відновлення в зонах конфліктів. Китай готовий надавати допомогу і відігравати конструктивну роль у цих зусиллях”, – так описав свої наміри Китай у заяві на сайті китайського МЗС, коли вперше запропонував мирний план щодо України в лютому 2023-го.

Бразильський президент, своєю чергою, заявив, що його країна не ставатиме ні на чий бік у війні в Україні.

“Для Бразилії важливо не брати участь у війні між Україною та Росією. Ось чому для Бразилії важливо сказати, що ми хочемо миру, ми не хочемо війни. Ті, хто хоче поговорити з нами зараз, могли поговорити з нами до початку війни”, – заявив він в інтерв’ю газеті Correio Braziliense у вересні цього року.

Не менш важливим є те, що не увійшло до бразильсько-китайського плану.

У ньому немає пункту про повагу до територіальної цілісності України. На практиці це вимагало б виведення російських військ з України та відновлення її контролю над своїми територіями в межах міжнародно визнаних кордонів. Це є одним із основних пунктів формули миру Володимира Зеленського.

Це зрезонувало в пам’яті українців із заявою Лули да Сілви про те, що Україні, ймовірно, “доведеться відмовитися від Криму”, щоб зупинити війну. І до того ж, за словами бразильського лідера, Зеленський “не може хотіти всього” в сенсі контролю над територіями.

“З самого початку ця бразильсько-китайська ініціатива розглядалася саме як альтернатива формулі миру, що б там не говорили. Фактично, ці “шість пунктів” є своєрідною противагою процесу, започаткованому під час першого Саміту миру. І в цьому, власне, і полягає справжня дилема”, – заявив в інтерв’ю ВВС посол України в Бразилії Андрій Мельник.

Бразилія відмовилася від участі в цьому саміті через те, що там не було Росії. Андрій Мельник наголошує на тому, що, водночас, “Бразилія сама діяла без жодної координації з країною, яка стала жертвою найкривавішої воєнної інтервенції з часу Другої світової війни у Європі”.

Востаннє лідери України та Бразилії зустрілися 21 вересня 2023-го на полях Генасамблеї ООН.

У квітні того року Лула да Сілва вперше згадав про “клуб друзів миру” як певну ідею, яку важливо втілити в життя.

Зараз українська сторона намагається відновити діалог президентів та організувати робочі консультації дипломатів, щоб зрозуміти мирні наміри Бразилії.

Досі бразильський президент уникав слова “посередник” щодо можливої ролі своєї країни у мирних переговорах.

“Відтоді, як було проголошене “Спільне порозуміння”, ніхто з боку офіційної Бразилії ініціативно так і не вніс ясності стосовно китайсько-бразильської ініціативи. Тож нам у міжчасі самим довелося у буквальному сенсі бігати, розпитувати і з’ясовувати реальні наміри, які стоять за цим “мирним” планом”, – пояснює Андрій Мельник.

“Якщо чесно, то, попри отримані роз’яснення, він так і залишається покритий густим туманом нерозуміння”, – додав український дипломат.

Посол звернув увагу на те, що Бразилія не призначила спеціального представника з мирного врегулювання. Це звична практика “човникової дипломатії”, яку потрібно було б запустити між Києвом, Москвою та, за потребою, іншими столицями. Саме з цього починається підготовка до мирних переговорів у майбутньому.

А ось Китай це зробив. Його спецпредставник з питань Євразії Лі Хуей відвідав на початку цього року Київ, Москву, Берлін, Париж, Варшаву та Брюссель.

За словами спецпредставника Китаю з питань Євразії Лі Хуея, цю бразильсько-китайську ініціативу готові підтримати 110 країн.

Але наразі підтвердженими є лише дві інші цифри: вже згадані 13 підписів під комюніке “Групи друзів” у Нью-Йорку і 78 підписів держав, а також чотири підписи міжнародних організацій під комюніке першого Саміту миру в Швейцарії, який об’єднав учасників навколо формули миру українського президента.

Прикметно, що швейцарському послу в Україні Феліксу Бауманну довелося виправдовуватися після зустрічі “Групи друзів”.

Річ у тім, що представник Швейцарії був присутній на ній. За словами дипломата, його країна була лише спостерігачем і не підписувала жодних документів.

Китайська дипломатія

“Це можна пояснити як спробу задовольнити інтереси Росії та підібрати для мирного плану найбільш універсальні формулювання”, – так пояснює основні принципи китайського підходу Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень у Києві.

Експертка зауважує, що китайська дипломатія в таких питаннях традиційно “нейтральна, завуальована та універсальна”.

“Для України це не вигідна ситуація”, – вважає вона.

“Цей план – це не рецепт мирного вирішення конфлікту, не покрокова інструкція. Для Китаю це піар себе як миролюбної країни, спроба протиставити себе США, які надають Україні зброю та військово-технічну підтримку”, – додає експертка.

Водночас Китай не визнав російської анексії Криму, незаконного “референдуму” РФ на окупованих територіях України у вересні 2022 року. Його банки сьогодні остерігаються вторинних санкцій за операції з компаніями російського ВПК, чого не було раніше.

З 1 вересня цього року китайський уряд заборонив експорт товарів подвійного призначення, зокрема цивільних безпілотників та інфрачервоних лазерів для цілевказування.

Немає доказів експорту Китаєм будь-якого озброєння до РФ відтоді, як та напала на Україну.

Але, водночас, китайські фірми-посередники постачали Росії західну електроніку, потрібну для виробництва зброї. Через міжнародні санкції Путін вимушений шукати обхідні шляхи для цих поставок. Китай не приєднався до цих санкцій, а отже, може далі торгувати з РФ мікрочипами та процесорами.

У своїй нещодавній промові в Chatham House Валерій Залужний, посол України у Великій Британії та ексголовнокомандувач ЗСУ в часи війни, фактично заявив про те, що Китай, Іран та КНДР об’єдналися навколо Росії проти Заходу.

“Чи хтось вважає, що вони об’єдналися проти України? Якщо так, то хай я буду першим, хто сумнівається”, – сказав Валерій Залужний.

Це ще одне свідчення сумнівів влади України в тому, що Китай, як головний ініціатор згаданої мирної ініціативи, достатньо рівновіддалений від обох сторін конфлікту.

Глобальні амбіції Бразилії

Опитані ВВС експерти вважають цю ініціативу більшою мірою “китайською”, ніж “бразильською”. Але те, що президент Лула да Силва дав їй ім’я своє країни свідчить про його глобальні амбіції та пов’язані з Росією економічні інтереси.

“Не думаю, що Бразилія щиро вірить, що ця спільна з Китаєм ініціатива може принести мир. Це просто спроба заявити про себе. У Бразилії часто не розуміють характер війни Росії проти України. Знають, що відбулося російське вторгнення, але не знають історії відносин цих двох країн”, – відзначає Анастасія Косенко, експертка програми Латинської Америки та Карибського басейну “Української призми”, аналітичного центру з України.

Крім того, Бразилія потребує російські мінеральні добрива та дизпаливо. Вже під час російського вторгнення в Україну російська мінерально-хімічна компанія “ЄвроХім” придбала в Бразилії велике підприємство з виробництва фосфорних добрив і вклала у нього один мільярд доларів.

Важливо також розрізняти ставлення до війни в Україні бразильського суспільства та президента Лули да Силви. “Для нього важливо, щоб Бразилію поважали як глобального лідера. Але не думаю, що це важливо для бразильського суспільства”, – каже Маурісіо Санторо, дослідник Центру політичних та стратегічних студій при військовому флоті Бразилії.

Далекі від великої політики бразильці часто симпатизують стійкості України в цій війні.

Так, десятки бразильців долучилися до Сил оборони України. У складі Інтернаціонального батальйону ЗСУ діє окрема бразильська група. ВВС відомо про щонайменше чотирьох громадян Бразилії, які загинули, воюючи за Україну.

Водночас, експерт зауважує, що бразильський президент досі може сприймати Путіна як “реформатора та технократа”, яким його бачили на Заході на початку 2000-х. Саме тоді, під час своєї першої каденції президента, Лула да Сілва познайомився з Путіним.

Тепер же російська агресія проти України кардинально все змінила. І в мирній ініціативі, що не передбачає поваги до суверенітету України, у Києві бачать ознаки неоколоніального підходу. Того підходу, який сама Бразилія не допускає щодо себе і прагне об’єднати інші країни Глобального Півдня, які постраждали від колоніалізму.

Таким чином, щодо бразильсько-китайської ініціативи накопичилося більше питань, аніж відповідей. І в Києві будуть уважно прислухатися до заяв у Казані. Адже одне з найбільших питань в цій історії залишається відкритим: чи зможе Київ знайти на Глобальному Півдні надійних посередників для можливих мирних переговорів.

Посередників, яких Росія буде чути й поважати.

Невдовзі після Казані лідер Бразилії прийматиме в Ріо-де-Жанейро саміт G20 18-19 листопада. Там, у присутності західних партнерів, буде важко уникнути відкритої розмови про принципи та цілі мирних ініціатив щодо України.

Жанна Безп’ятчук