Останні два тижні Ліван жив під постійними ракетними ударами з боку Ізраїлю, внаслідок яких загинуло понад 1000 людей. У ніч проти 1 жовтня ізраїльська армія розпочала наземну операцію біля Ливану. Все це через конфлікт між Ізраїлем і «Хезболлою», політичною партією з власною недержавною армією.

Відмінно озброєні загони бойовиків «Хезболли» є значно потужнішою силою, ніж ліванська національна армія, і користуються широкою підтримкою населення, особливо мусульман-шиїтів.

Державною організацією «Хезболла» при цьому не є що не завадило їй за останні чотири десятиліття стати в Лівані домінуючою силою.

Хто керує Ліваном?

Політична влада у Лівані поділена між різноманітними релігійними сектами.

Згідно з конвенцією, прийнятою в 1943 році, коли Ліван отримав незалежність від Франції, президентом країни мав стати християнин із секти маронітів, прем’єр-міністром – мусульманин-суніт, а спікером парламенту – мусульманин-шиїт.

На той момент це досить точно відбивало відносні розміри ліванських релігійних громад: християн серед населення було більше половини, тобто більше ніж сунітів і шиїтів разом узятих.

Проте відтоді, як вважають багато хто, конвенція неабияк застаріла, оскільки нині християн, сунітів та шиїтів у Лівані приблизно порівну: по 30% із невеликим.

Відповідно до тієї ж конвенції, у парламенті християнам виділено стільки ж крісел, скільки в обох груп мусульман, тоді як у реальності останніх у країні майже вдвічі більше.

На практиці жодна партія чи релігійна секта в Лівані всієї повноти влади не має. Уряди формуються з парламентських коаліцій, і будь-які важливі рішення доводиться приймати, знаходячи консенсус, що влаштовує всіх — а це нерідко заводить країну в політичну безвихідь.

Який статус має у Лівані «Хезболла»?

Спочатку “Хезболла” створювалася як шиїтське ополчення під час громадянської війни в Лівані 1982 р. – для боротьби з ізраїльськими військами, які незадовго до того окупували південну частину Лівану.

Угруповання активно озброював і фінансував Іран — найбільша країна шиїту. У перекладі з арабської «Хезболла» означає «партія Аллаха».

Офіційно про своє існування «Хезболла» оголосила у 1985 р., позначивши своєю метою створення в Лівані ісламської держави, на зразок Ірану. Угруповання також поклялося покінчити з ізраїльською окупацією південного Лівану та палестинських територій.

2009 року організація випустила новий маніфест, у якому про створення ісламської держави вже не згадувалося. Однак позиція щодо Ізраїлю залишилася незмінною.

Коли 1990 р. громадянська війна в Лівані закінчилася, всі озброєні угруповання розпустили свої загони бойовиків, проте «Хезболла» цього робити не стала. Угруповання заявило, що боротиметься з ізраїльською окупацією на півдні країни.

2000 року Ізраїль остаточно вивів війська з Лівану, що члени «Хезболли» інтерпретували як свою перемогу.

1992 року «Хезболла» почала виставляти своїх кандидатів на виборах до ліванського парламенту.

Наразі угруповання має там уже кілька мандатів. Є представники «Хезболли» та серед міністрів ліванського кабінету.

У районах Лівану, населених переважно шиїтами, угруповання забезпечує шкільну освіту, охорону здоров’я та соцпідтримку.

Інші ліванський партії теж надають своїм виборцям подібні послуги, але прийнято вважати, що найширша мережа саме має «Хезболла».

Як «Хезболла» виросла в таку впливову політичну силу?

Така потужна політична сила в Лівані «Хезболла» стала багато в чому завдяки своєму ополченню. Сама вона заявляє, що в його лавах перебувають до 100 тис. бійців, хоча, за незалежними оцінками, це число в кілька разів менше: приблизно від 20 до 50 тис. бійців.

Крім того, за оцінками експертів Американського аналітичного Центру стратегічних і міжнародних досліджень, «Хезболла» відмінно озброєна і має в своєму розпорядженні досить значний арсенал, що налічує не менше 120 тис. ракет і снарядів (за іншими оцінками, це число ближче до 200 тис.).

Її прийнято вважати однією з найпотужніших недержавних армій світу — і вона є значно більшою силою, ніж, наприклад, армія Лівану.

Крім того, «Хезболла» активно користується слабкістю офіційної влади країни. Зокрема, вже більше двох років у країні пустує крісло президента, бо політичні партії ніяк не можуть домовитися між собою про те, хто його має зайняти.

Центральна влада Лівану виявилася недостатньо сильною, щоб перешкодити «Хезболлі» реалізувати свої власні плани.