Новини України та Світу, авторитетно.

Гуманітарії гинуть. Чому світу байдуже?

Гуманітарні працівники віддані справі порятунку життів. Але кількість загиблих серед тих, хто перебуває на передовій, зростає…

У лютому я познайомилася з чоловіком. Через три години він помер.

Мохаммед Аль-Омарі був фельдшером Товариства Червоного Півмісяця Палестини; ми зустрілися на півдні Гази. Як президент Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, я був одним із небагатьох людей, кому вдалося побувати там цього року. Мохаммед усміхнувся; ми потиснули один одному руки і мали коротку розмову. Того дня, поспішаючи надати медичну допомогу нужденним, Мохаммед був убитий. Він є одним із 21 добровольця Палестинського Червоного Півмісяця, які загинули під час виконання службових обов’язків у конфлікті в Газі.

Працівники гуманітарної допомоги знаходяться в небезпеці не лише в Газі. З початку 2024 року база даних безпеки гуманітарних працівників зафіксувала 224 гуманітарних смерті по всьому світу. Цей рік має стати найсмертнішим за всю історію спостережень.

Світ майже не помітив, якою мірою гинуть гуманітарні працівники.

Давно встановлені норми, які захищають гуманітаріїв, здаються не такими визнаними сьогодні, як колись. Дезінформація, ненавмисна чи навмисна, може свідчити про те, що гуманітарії займають чийсь бік або беруть участь у конфлікті чи змові. Це може розпалити місцеве невдоволення та ворожість, наражаючи їх на більший ризик. Також недостатньо уваги приділяється захисту гуманітаріїв. Деякі смерті, як-от смерть працівників міжнародної організації World Central Kitchen у секторі Газа у квітні, потрапляють у заголовки газет. Але загалом, здається, світ навряд чи помітив, якою мірою гинуть гуманітарні працівники. Коли цивільні особи, включно з гуманітарними організаціями, гинуть у неприйнятній кількості, усі – особливо урядовці – повинні запитати, чому це так, і вирішити цю проблему.

Кожна смерть є великою втратою для громад, яким ми служимо, залишаючи менше навчених рук, щоб піклуватися про нужденних. Від лісових пожеж у Каліфорнії та зсувів в Індії до землетрусів у Туреччині та Сирії та посухи в Лесото – наші команди реагують без вагань. Кожна гуманітарна смерть значно ускладнює нашу здатність реагувати.

Багато людей у наших командах живуть у громадах, які ми обслуговуємо, і забезпечуємо комфорт і догляд відразу після того, як трапилося лихо, будь то тепла ковдра, вода, їжа чи психологічна підтримка. У довгостроковій перспективі вони можуть координувати відновлення та фінансову допомогу, щоб допомогти найбільш уразливим людям повернути своє майбутнє. Наша орієнтація на місцевість дозволяє нам допомагати нашим сусідам і друзям. Це також робить нас уразливими, коли геополітичні конфлікти загострюються. Говорячи про Суданський Червоний Півмісяць, який цього року втратив сімох гуманітарних працівників, волонтер нещодавно сказав мені, що з кожним убитим гуманітарним працівником «наші серця розриваються трохи більше, і щоразу частина спільноти розривається».

Після нападів 7 жовтня 2024 року та ескалації конфлікту в Газі насильство проти наших волонтерів і співробітників як в Ізраїлі, так і на палестинських територіях було схожим на те, чого ми не бачили раніше. Серед загиблих є водії швидкої допомоги, медперсонал і співробітники, які працювали з молоддю. Фельдшер-волонтер Аміт Ман доглядала за пораненими пацієнтами у своїй громаді, коли її вбили. Вона була однією з шести співробітників і волонтерів Magen David Adom (назва нашого національного товариства в Ізраїлі), які загинули під час виконання службових обов’язків. Нещодавно її хлопець поділився зі мною психологічною травмою, яку він пережив після її смерті. «Все, що вона хотіла, — це допомогти іншим», — сказав він. «Це не має сенсу».

Проблиски надії

Минулого року ми з колегами з IFRC (а також з Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який очолює реагування на конфлікти як частину нашого руху) закликали міжнародну спільноту захистити гуманітаріїв. Але наші прохання залишаються без відповіді.

Я пропоную три конкретні дії світовим лідерам, урядам та іншим зацікавленим сторонам, щоб захистити тих із нас, хто служить іншим. По-перше, усі сторони повинні забезпечити необмежений і безпечний доступ для гуманітарних працівників, щоб дістатися до нужденних. За понад 100 років роботи разом із багатьма партнерами наша група знову й знову переконалася, що відкрите спілкування з усіма сторонами рятує життя. Хоча безпеку неможливо гарантувати, її можна підвищити за допомогою хорошого транспорту, засобів зв’язку, таких як радіо та телефони, а також належної видимості для людей, транспортних засобів і будівель. Це сфера, де допомагає донорська підтримка.

Суспільство в цілому має інвестувати в довгострокові рішення, спрямовані на усунення основних причин цих складних криз.

По-друге, ці сторони повинні надавати пріоритет безпеці гуманітарних працівників. У більшості випадків єдиний захист наших волонтерів – це емблеми на жилетах. Як показує ситуація в Газі, Ізраїлі та Судані, потрібна додаткова підготовка з міжнародного гуманітарного права. Коли ви бачите наші емблеми, слід широко розуміти, що Червоний Хрест і Червоний Півмісяць не займають жодної сторони в конфлікті. Ми зберігаємо нейтралітет. Щоб ще більше гарантувати безпеку, ми продовжуємо заохочувати відкрите спілкування між урядами та іншими залученими в конфлікт.

Є проблиски надії. Коли цього літа в Бангладеш спалахнули смертоносні протести, люди визнали нейтралітет наших команд, коли вони надавали рятувальну допомогу. Потужна присутність у спільноті та постійна пропаганда захисту емблеми сприяли позитивному результату.

По-третє, суспільство в цілому має інвестувати в довгострокові рішення, спрямовані на усунення основних причин цих складних криз. Щодня наші команди підтримують стійкість громади перед катастрофами та конфліктами. Але ініціативи щодо сталого розвитку, адаптації до клімату та вирішення конфліктів можуть вирішити основні проблеми та допомогти громадам зменшити свою залежність від допомоги.

Мохаммед і Аміт пішли, але їхня смерть не обов’язково була марною. Вшануймо їх пам’ять діями.

Автор: Кейт Форбс є президентом Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Джерело: NYT, США

МК

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: