Експерти: в умовах загрози нової Холодної війни оборонному сектору США необхідні термінові реформи
Щонайменше дві війни – в Україні та на Близькому Сході, а також небезпечне вогнище напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні створюють загрозливу для світу обстановку, яка змушує американську оборонну сферу адаптуватися і радикально змінювати багато чого: стратегію, бюджет, військово-технічну політику, методи та підходи до ведення сучасної війни, шляхи оновлення озброєнь та ін. та Заходу в галузі військових інновацій.
Вашингтонський аналітичний центр – Гудзонівський інститут (Hudson Institute) зібрав експертів для обговорення можливостей США в оновленні потенціалу та методів ведення бойових дій в умовах «нової Холодної війни».
Наскільки досвід війн в Ізраїлі та Україні змінив майбутнє військової справи?
Сенатор Том Коттон (Tom Cotton, United States Senator, Sen. Arkansas), який працює в Комітеті Сенату з розвідки та Судового комітету, підкреслив, що, незважаючи на те, що армії США і НАТО, як і раніше, потрібні бомбардувальники, винищувачі, авіаносці та підводні. човни, багато що з того, що всі бачили на полі бою на Близькому Сході та в Україні – ті кошти, які також необхідні – менше розміром і набагато дешевше.
При цьому, підкреслив політик, «усі мають пам’ятати, що хоча війна змінюється в частині технологій, що використовуються», зрештою її принципи залишаються колишнім: «вона виграється шляхом зіткнення з ворогом і його знищенням на полі бою».
З цього погляду сенатора, який з 2004 по 2009 рік служив в Армії США в Іраку та Афганістані, і був нагороджений Бронзовою зіркою, слід розглядати і операцію проти терористів «Хезболли» (організації, визнаної в США терористичною – прим. ред.) з використанням пейджерів, рацій або навіть побутових електричних приладів.
«Це таке ж знищення супротивника на полі бою. І це теж інновації у військових технологіях», – пояснив він, давши напрямок дискусії.
Джо Лондсдейл (Joe Londsdale), співзасновник Palantir Technologies – компанії, що пропонує рішення для цивільного та військового застосування з використанням ІІ, передбачає, що «у майбутніх війнах зіткнуться “зграї дронів” та “ескадри автономних бойових кораблів” сторін».
При цьому бізнесмен скептично оцінює темпи запровадження передових технологій в оборону США, посилаючись на бюрократію.
Його заступник з розробки технологій Шьям Санкар (Shyam Sankar, Palantir Technologies), підкреслив, що ці війни, на його думку, «показали всім, що вартість досягнення мети – не така вже й важлива, проте кількість озброєння та його ефективність можуть сильно залежати від ціни на одиницю».
«Це важливо для розуміння стратегії розміщення військово-промислового замовлення. Відомо, що до падіння Берлінського муру 86% витрат на оборону йшли компаніям, які були і комерційними, і оборонними. У Chrysler, наприклад, робили не тільки автомобілі, а й ракети. А Ford до 1990 виробляв супутники. Перемігши в холодній війні, ми просто перевели виробництво повністю на цивільні рейки. Нам доведеться знову повернутися до цієї моделі “подвійного призначення промисловості”, але вже з огляду на нові технології та досвід сучасних воєн», – заявив Санкар.
Які перспективи реформ та інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу США? Надя Шедлоу, старший аналітик Гудзоновського інституту (Nadia
Schadlow
, Senior Fellow, Hudson Institute), згодна з цими твердженнями, хоча налаштована більш оптимістично. «У Міністерстві оборони США створено підрозділи типу DIU ( “зроби сам – прим. ред .) – по-інноваціям. Космічні сили були частково створені для розвитку військових технологій у космосі. Просто настав момент, коли, вивчаючи досвід сучасних воєн, нам потрібно зосередитися на тому, наскільки ефективно працюють ці організації», – наголосила вона
.
Умов, – заявив політик. експорту багато чого “супутнього”, особливо основних боєприпасів. І так – нам потрібно розглянути ширше використання «Закону про виробництво для оборони» – вибудувати такі відносини з постачальниками, щоб вони змогли застосовувати технології як для оборони, так і для виробництва цивільних товарів».
Як приклад виробництва продукції подвійного призначення сенатор Коттон навів історію корпорації Apple.
А Джо Лондсдейл закликав до нової консолідації компаній у Кремнієвій долині навколо пропозицій в оборонній галузі, наголосивши при цьому, що єдиною перешкодою для прискорення цього процесу є опір з боку державної бюрократії.
Я хочу, щоб, наприклад, всі передові виробничі можливості Tesla пішли на користь виробництва винищувачів. Саме так ми перемогли у Холодній війні. Саме так ми переможемо і в цій», – додав Шьям Санкар.
Наскільки ефективним є оборонний потенціал США та союзників на тлі загроз, що походять з Кремля?
Маккензі Іглен , старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва (Mackenzie Eaglen, American Enterprise Institute), яка працювала над питаннями оборони в Палаті представників США, Сенаті, Міністерстві оборони та Фонді спадщини, не сумнівається в ефективності «ядерної парасольки» та системі ядерного стримування США.
Однак, на її думку, баланс сил зміщується у бік Китаю, противників США в Євразії та Близькому Сході зовсім в іншій області. Звичайні, неядерні сили армії США за чисельністю та можливостями не відповідають численним сучасним загрозам.
“Коли нам потрібно завдати удару на Близькому Сході, ми виводимо авіаносець з Тихого океану – це в корені неправильно”, – навела приклад військовий експерт.
Цю думку підтримала Надя Шедлоу, порівнявши ситуацію з тим, ніби кінематографічна реальність «Зоряних воєн» наклалася на «Божевільного Макса», коли «надсучасні космічні та ядерні можливості не поєднуються з зростаючими потребами вести та ефективно підтримувати локальний конфлікт з використанням конвенційної зброї» .
Відзначивши важливість програмних рішень та впровадження ІІ в управлінські системи армії, Маккензі Іглін наголосила, що «це саме собою не вирішить усіх проблем, і стверджувати протилежне – небезпечно».
Як зробити систему оборони в США гнучкішою в умовах наростаючих загроз? Річард Бергер, директор з бюджету Комітету збройних сил Сенату США (
Richard Berger , Budget Director, Senate Armed Services Committee), у своїй оцінці ситуації виходив із того, з чим йому доводиться працювати: з бюджетом.
Він розповів, як наростаючий тиск, що потребує прискореного впровадження інновацій, призвело до формування бюрократичних перепон, пов’язаних із необхідністю контролювати процес. А це у свою чергу, за словами військового фінансиста, вдаряє по оборонному бюджету загалом.
«Тому нам необхідно впроваджувати і те, й інше одночасно, – пояснив він. – І ядерна зброя, і конвенційна, і інноваційна – все одно важливо. Це змінить те, як 21 століття буде виглядати для американців, для наших дітей і онуків».
Маккензі Іглін назвала ситуацію в оборонному бюджеті свого роду «парадоксом достатку».
«Ми витрачаємо 815 мільярдів на оборону, – нагадала вона. – Це, звичайно, приголомшлива сума грошей. Грошей багато, але більша їх частина – фіксована. А по суті вони секвестовані за різними пріоритетами. Я наполягаю на цільовому фінансуванні. Більшість грошей витрачається «на автопілоті». Сума, яку ви можете реально отримати, змінити та перенаправити – це 5 -10% від бюджету. Необхідна реформа: “витрачайте розумніше, робіть це краще”. Реформа оборони – це терпляча робота на багато років із необхідністю будувати коаліції на двопартійній основі. Поки що немає жодного сценарію».
При цьому Маккензі Іглін наголосила, що «у відсотковому відношенні витрати на оборону не будуть ніколи так неконтрольовано зростати як у КНР чи Росії». У їхніх даних про витрати на оборону, пояснила експерт, «ніколи не враховувалася вартість робочої сили в оборонній промисловості, а також те, що ці країни використовує цивільні ресурси на оборону: поліцію, морські засоби, космос тощо».
«Лише на персонал у нас йде 45% військового бюджету, – для порівняння додав Бергер. – І це правильно: у нас найкращий військовий персонал у світі».
Надя Шедлоу вважає, що стрімкий натиск Китаю може не залишити часу на якісні реформи.
«Нам потрібно зосередитись на можливостях усередині НАТО. Колишній генеральний секретар НАТО Столтенберг щойно написав статтю про це», – повідомила вона.
Маккензі Іглін вважає, що головне, на що мають бути орієнтовані США, це зберегти світ.
«Якщо ми дійдемо до війни, все на поверхні Землі буде вразливим. Але щоб зберегти світ, потрібно у всьому випереджати час». Тому поки що – ядерне стримування залишається пріоритетом», – пояснила вона.