Центральна Азія набуває все більшого геополітичного значення. Канцлер Шольц прагне співпраці.
Інтерес до Центральної Азії переживає ренесанс у європейській та німецькій зовнішній політиці. Комплексні стратегії були прийняті ще у 2007 та 2019 роках, але взаємодія між двома регіонами була досить нерішучою. Однак зараз Берлін бере на себе ініціативу і створює формат “Z5+Німеччина” – партнерство з регіоном, яке є безпрецедентним у німецькій зовнішній політиці. Перша зустріч у цьому форматі відбулася в Берліні у вересні 2023 року, коли глав держав п’яти країн Центральної Азії приймали федеральний канцлер Олаф Шольц і федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр. Друга зустріч відбулася цього тижня в столиці Казахстану Астані. Незважаючи на те, що в минулому Німеччина була рушійною силою європейського зближення з Центральною Азією, зараз вона, здається, більш ніж будь-коли налаштована на стратегічне розширення відносин з цим регіоном. Це пов’язано з нагальними питаннями політики безпеки, з одного боку, і довгостроковими зовнішньополітичними цілями, з іншого.
Найбільші країни регіону, Узбекистан і Казахстан, відіграють ключову роль у вирішенні поточних питань політики безпеки, і Олаф Шольц провів двосторонні зустрічі з їхніми главами держав. Міграційна угода, укладена з Узбекистаном, покликана, серед іншого, полегшити репатріацію злочинців з Німеччини до Афганістану без необхідності прямого контакту Берліна з радикальним ісламським угрупуванням “Талібан”. У таких випадках цю функцію взяла б на себе узбецька влада. Не виключено, що співпраця між Німеччиною та Центральною Азією щодо Афганістану в майбутньому може бути поширена на інші теми та сфери.
Сусід Узбекистану Казахстан має важливе значення для зусиль, спрямованих на припинення російської агресії в Україні. Зовсім недавно, 8 вересня, канцлер Німеччини в інтерв’ю ZDF висловився на користь пошуку дипломатичного вирішення війни в Україні і заявив, що настав час переходити від ситуації війни до миру. Він додав, що необхідно організувати нову мирну конференцію, цього разу за участю Росії. На зустрічі з президентом Казахстану Касимом-Шомарт Токаєвим в Астані його думка щодо конфлікту була особливо виразною у порівнянні з попередніми заявами. Він недвозначно заявив, що Росію неможливо перемогти військовим шляхом. Тому подальша ескалація війни призведе до непоправних наслідків для всього людства і, перш за все, для всіх країн, прямо чи опосередковано залучених до російсько-українського конфлікту. Він закликав до ретельного вивчення всіх мирних ініціатив і підтримав мирний план Китаю та Бразилії.
Заступник міністра закордонних справ Казахстану Роман Василенко заявив про готовність своєї країни допомогти у вирішенні конфлікту і виступити в ролі посередника, якщо цього захочуть обидві ворогуючі сторони.
Така чітка заява Токаєва свідчить про те, що подальша ескалація в Україні розглядається в Астані як вкрай небезпечна і викликає серйозне занепокоєння для Казахстану, який має 7600 кілометрів кордону з Росією. Варто зазначити, що заступник міністра закордонних справ Казахстану Роман Василенко заявив в інтерв’ю DW за три дні до приїзду канцлера Німеччини до Казахстану, що його країна готова допомогти у врегулюванні конфлікту, а також виступити в ролі посередника, якщо цього захочуть обидві воюючі сторони. “Ми припускаємо, що наші послуги можуть знадобитися в майбутньому, тому ми займаємо обережну позицію”, – додав він. Чи буде достатньо зовнішньополітичної ваги Астани для посередницької ролі, ще належить з’ясувати. Казахстан, безумовно, може розглядатися як модератор або майданчик для переговорів, оскільки він вже виступав у ролі платформи для переговорів щодо Сирії; у травні 2024 року в Алмати також відбулася зустріч між міністрами закордонних справ Азербайджану та Вірменії.
Хоча Німеччина і Казахстан погоджуються з необхідністю якнайшвидшого завершення війни, існують очевидні розбіжності в оцінці поточної ситуації та найкращих шляхів її вирішення – ймовірно, це одна з причин, чому казахстанська сторона скасувала спочатку заплановану спільну прес-конференцію. У сфері енергетичного співробітництва було зроблено важливе зобов’язання: Казахстан вже є третім за важливістю постачальником нафти до Німеччини після Норвегії та США і готовий і надалі збільшувати поставки до Німеччини, які, однак, проходять через нафтопровід “Дружба”, а отже, через російську територію. Загалом близько 90 відсотків казахстанської сирої нафти проходить через російську територію, що вимагає готовності Москви до співпраці – ще одна причина обережного позиціонування Астани.
Візит канцлера Німеччини також може допомогти визначити курс на більш активну стратегію ЄС щодо Центральної Азії. У січні цього року Європейський парламент закликав ЄС переосмислити свою дипломатичну стратегію щодо Центральної Азії на тлі великих глобальних потрясінь. Він підкреслив стратегічну важливість регіону з точки зору безпеки, зв’язку, диверсифікації поставок енергоресурсів, вирішення конфліктів і підтримки багатостороннього міжнародного порядку, заснованого на правилах.
Нещодавній візит Олафа Шольца відображає зростаючу спадкоємність німецької політики щодо регіону Центральної Азії.
Нещодавній візит Олафа Шольца відображає зростаючу спадкоємність у політиці Німеччини щодо регіону Центральної Азії. Він підтверджує зобов’язуючий характер стратегічного партнерства (привілейована форма міжурядових відносин) з Центральною Азією, узгодженого у вересні 2023 року, з акцентом на енергетику, економіку, клімат і навколишнє середовище. Можливості для довгострокового співробітництва є особливо перспективними у сферах зеленої енергетики та промисловості. Німеччина та ЄС залежать від імпорту “зеленої” електроенергії та “зеленого” водню в середньо- та довгостроковій перспективі. Центральна Азія має значні ресурси вітрової та сонячної енергії, які необхідно використовувати. Німецький інвестор і розробник проектів Svevind Energy планує реалізувати в Казахстані масштабний проект з виробництва “зеленого” водню з використанням енергії вітру та сонця.
На зустрічі Z5+1 в Астані президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов наголосив на зміцненні партнерства з німецькими компаніями в енергетичному та інфраструктурному секторах і зазначив, що такі проекти сприятимуть не лише економічному розвитку, а й регіональній стабільності. На саміті президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв запропонував встановити “енергетичний діалог” між країнами Центральної Азії та Німеччиною.
Прагнення Німеччини запропонувати співпрацю на рівноправних засадах також сприймається позитивно.
Іншим фактором, що визначає стратегічне партнерство, є доступ до критично важливої сировини. Центральна Азія має значні запаси таких металів, як титан, мідь, кобальт, вольфрам, уран і літій. Німеччина та ЄС вже домовилися про сировинне партнерство з Казахстаном та Узбекистаном. Оскільки Центральна Азія має значну потребу в технологіях та інвестиціях, модель співпраці “інвестиції та технології в обмін на сировину”, яку обговорювали в Астані, є особливо привабливою для цих країн. А Німеччина сприймається як гравець, що встановлює високі стандарти в галузі інновацій і відомий своєю якістю та надійністю. Позитивно сприймається також прагнення Німеччини пропонувати співпрацю на рівних засадах, на основі принципу чесної конкуренції між усіма регіональними гравцями, як нещодавно пояснив посол Німеччини в Казахстані. Компанія HMS Bergbau наразі планує геологічні дослідження для будівництва заводу з переробки літію в Східному Казахстані – одного з перших конкретних інвестиційних проектів вартістю 500 мільйонів доларів США. Очікується, що німецькі компанії також посилять свою присутність в інших країнах Центральної Азії.
І, нарешті, розвиток транспортно-логістичної інфраструктури, який був однією з головних тем цьогорічного саміту. Розширення Середнього коридору між Центральною Азією, Китаєм і ЄС, який проходить через Каспійське море і Кавказ і призначений для транспортування промислових товарів, викопних енергоресурсів і, в перспективі, зеленої енергії, має ключове значення як для Центральної Азії, так і для Німеччини. Однак коридор все ще недостатньо розвинений з точки зору інфраструктури і не зможе впоратися зі значним збільшенням обсягів перевезень. Німеччина оголосила про намір інвестувати десять мільярдів євро в розвиток цього маршруту в обхід Росії та Ірану в рамках ініціативи Global Gateway Initiative.
Схоже, що Німеччина знаходиться на шляху до встановлення постійної і видимої присутності в Центральній Азії в рамках стратегічного партнерства. Угода про понад 66 інвестиційних проектів на загальну суму 55 мільярдів доларів США лише з Казахстаном звучить вражаюче. Однак стратегічне партнерство – це більше, ніж оголошення амбітних інвестиційних проектів та організація великих самітів раз на рік. З аналітичної та наукової точки зору, стратегічне партнерство означає довгострокове багатовимірне співробітництво, засноване на сумісних інтересах і довірі. Це означає, що воно вимагає постійного політичного діалогу на високому рівні, тісного культурного і соціального обміну та схожого погляду на регіональні і глобальні події. Останнє – як показує, наприклад, позиція щодо війни в Україні – ще можна значно покращити.
Для того, щоб бути в курсі подій у регіоні, який стає все більш важливим у геополітичному плані, необхідні постійні журналістські репортажі з регіону, які наразі не здійснюються в достатній мірі. Наразі існує велика прогалина в цій сфері, особливо з огляду на те, що репортажі як Німецького агентства преси, так і ARD/ZDF надходять з їхніх московських офісів. Події останніх трьох років і саміт Німеччина-Центральна Азія в Астані показують, що як регіон, який дедалі більше перетворюється на середню державу і проводить амбітну політику сусідства та безпеки, Центральна Азія повинна отримувати більш активну увагу з боку Європи.
Автор: Олександра Сітенко – незалежний політичний консультант і дослідник. Вона спеціалізується на питаннях глобального миру та безпеки, геополітики в Євразії та відносинах між Росією та Глобальним Півднем.
Джерело: IPG–Journal, ЄС