Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн відвідає Київ 20 вересня й зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським, щоб обговорити допомогу Україні у підготовці до зими на тлі постійних атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру.
Про це фон дер Ляєн повідомила на пресконференції у Брюсселі 19 вересня.
“Я поїду до Києва, щоб завтра особисто обговорити ці питання з президентом Зеленським у наших зусиллях допомогти Україні”, – сказала посадовиця.
Вона також оголосила про надання 160 мільйонів євро з прибутків від заморожених російських активів для забезпечення нагальних гуманітарних потреб України прийдешньої зими.
На додаток фон дер Ляєн повідомила про те, що Литва наразі демонтує у себе в країні теплоелектростанцію, яку буде перевезено й відбудовано в Україні.
“Ми прагнемо відновити 3,5 ГВт потужності, що становить 15% від потреб України”, – сказала фон дер Ляєн.
Своєю чергою посолка США в Україні Бріджит Брінк повідомила 19 вересня про продовження зусиль США з допомоги Україні у відновленні енергетичної інфраструктури.
“В Україні USAID продовжує доставляти матеріали та обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок жорстоких атак Росії. Цього літа було надано:
✔️ 114 трансформаторів
✔️ 5,417 ізоляторів
✔️ 53 трансформатори напруги
✔️ Матеріали для відновлення понад 1,677 км ліній електропередач”, – написала Брінк на своїй сторінці в мережі Х з посиланням на адміністраторку USAID Саманту Пауер.
Звіт Міжнародного енергетичного агентства
Тим часом Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) 19 вересня оприлюднило звіт, в якому зазначило, що дефіцит електроенергії в Україні цієї зими може сягнути 6 ГВт, що становить приблизно третину очікуваного пікового попиту країни, й виклало рекомендації для покращення ситуації в енергетиці України.
“Енергосистема України витримала останні дві зими… Але ця зима буде, безумовно, найсуворішим випробуванням”, — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол у пресрелізі, який супроводжує звіт.
У звіті МЕА зазначено, що у 2022 та 2023 роках “близько половини потужностей України з виробництва електроенергії були або окуповані російськими військами, знищені або пошкоджені, а приблизно половина великих мережевих підстанцій була пошкоджена ракетами та безпілотниками”.
Відтак, після втрати понад двох третин своїх потужностей з виробництва електроенергії внаслідок російських атак, в Україні існує “значний розрив між наявним електропостачанням та піковим попитом”.
Агентство також зауважило, що влітку 2024 року потужності електрогенерації України зменшилися на понад 2 ГВт, за пікового попиту у 12 ГВт. Згідно з прогнозами МЕА, цієї зими піковий попит на електроенергію може зрости до 18,5 ГВт.
Відтак, навіть за умов введення в експлуатацію атомних електростанцій після ремонту та забезпечення імпорту 1,7 ГВт електроенергії з сусідніх країн, дефіцит електроенергії в Україні може сягнути 6 ГВт, що еквівалентно піковому річному попиту в Данії.
“Складності, які є терпимими в літні місяці, можуть стати нестерпними, коли температура почне падати, а постачання тепла та води погіршиться”, — йдеться у звіті.
“Подальші атаки на інфраструктуру, непередбачені збої обладнання та пропущені цикли технічного обслуговування додають подальших ризиків”, — також зазначає МЕА у звіті.
МЕА також зауважує, що за нинішніх обставин Україна могла б задовольнити свої потреби в газі шляхом внутрішнього видобутку та зберігання, але холодніша за середню зима може збільшити потребу в імпорті.
Угода про транзит газу з російським “Газпромом” закінчується наприкінці цього року, й Україна заявила, що не планує її продовжувати. Відтак додаткове постачання газу в Україну має здійснюватися за рахунок надходжень з Центральної та Східної Європи, заявили в агенції.
Ще одним ризиком є перебої з газо- та електропостачанням у сусідній Молдові. Хоча Молдова більше не залежить напряму від російського газу для задоволення попиту на контрольованій нею території, вона отримує приблизно дві третини своєї електроенергії з електростанції в сепаратистському, підтримуваному Росією регіоні Придністров’я.
Щоб покращити ситуацію, МЕА рекомендує терміново замінити або відремонтувати електростанції, пошкоджені російськими атаками або окуповані російськими військами, такі як Запорізька АЕС.
Агентство також закликало посилити фізичну та цифрову безпеку української критичної інфраструктури.
На додаток, серед рекомендацій МЕА також є збільшення імпорту електроенергії та газу з Європейського Союзу, прискорення децентралізації виробництва електроенергії та збільшення інвестицій в енергоефективність.
Агентство оцінило загальну вартість необхідного ремонту та модернізації у 30 мільярдів доларів.
Україна не є повноправним членом МЕА, але приєдналася до агентства як асоційована країна в липні 2022 року.
Звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Своєю чергою Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила у звіті, оприлюдненому 19 вересня, що російська кампанія авіаударів по енергосистемі України, ймовірно, порушує міжнародне гуманітарне право.
“Є підстави вважати, що численні аспекти цієї військової кампанії, спрямованої на пошкодження або знищення цивільної інфраструктури України для виробництва та передачі електроенергії і тепла, порушують основоположні принципи міжнародного гуманітарного права”, – йдеться у звіті, який охопив 9 хвиль російських ударів у період з березня по серпень 2024 року.
Місія повідомила, що відвідала сім електростанцій, які були пошкоджені або зруйновані атаками, а також 28 громад, які постраждали від ударів.
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт чотирьох російських чиновників і військових за удари по цивільній енергетичній інфраструктурі.
Моніторингова місія зауважує, з посиланням на експертів, що цієї зими українцям варто очікувати відключень електроенергії від чотирьох до 18 годин на добу, й додає, що влітку 2024 року проблеми, пов’язані з енергетикою, були другою за поширеністю причиною виїзду українців з країни.