Безпрецедентна співпраця має важливе значення для підтримки конкурентоспроможності ЄС. Чи стане видіння Драгі тривожним дзвінком?
Виклики, що стоять перед Європою, очевидні; підвалини, на яких Європейський Союз побудував свій мир і процвітання, були похитнуті. Її економіка не в змозі впоратися зі зростаючою глобальною конкуренцією; наростає геополітична нестабільність; а залежності ЄС перетворилися на вразливі місця. Але як ЄС може орієнтуватися в цих (нових) реаліях? Щоб відповісти на це нагальне питання, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн доручила колишньому прем’єр-міністру Італії Маріо Драгі визначити ключі до сталого, конкурентоспроможного Європейського Союзу.
Драгі дуже чітко висловився, коли представив свою доповідь про майбутнє європейської конкурентоспроможності 9 вересня: Настав час діяти. Це або виконати роботу, або приректи ЄС на «повільну агонію».
Низька продуктивність праці призвела до зниження зростання реальної заробітної плати, а розрив між ЄС і США у рівні ВВП (у постійних цінах) збільшився з 17 відсотків у 2002 році до 30 відсотків у 2023 році.
Будучи тодішнім президентом Європейського центрального банку, Драгі одного разу зумів врятувати євро чітким сигналом проти спекуляцій на фінансових ринках. Тепер він представляє своє 400-сторінкове бачення сталого та конкурентоспроможного Європейського Союзу, описуючи заходи як конкретні та невідкладні. Видання настільки насичене пропозиціями, що стає зрозумілим, що простої відповіді на багатогранні проблеми Європи не існує. Але це може – і повинно – служити тривожним дзвінком.
«Ми не зможемо одразу стати лідером у нових технологіях, маяком кліматичної відповідальності та незалежним гравцем на світовій арені. Ми не зможемо фінансувати нашу соціальну модель. Нам доведеться скоротити деякі, якщо не всі, наші амбіції», — Драгі наводить низку економічних показників, які доводять добре відоме: ЄС відстає і більше не може будувати сприятливе глобальне середовище. Низька продуктивність праці призвела до зниження зростання реальної заробітної плати, а розрив між ЄС і США у рівні ВВП (у постійних цінах) збільшився з 17 відсотків у 2002 році до 30 відсотків у 2023 році.
Менше говорять і більше слухають
На початку нової каденції Європейського парламенту та Єврокомісії звіт з’явився у вдалий час, оскільки він може слугувати списком завдань для новостворених інституцій. Фон дер Ляєн перебуває в процесі написання листів про місію для нових комісарів, і підтверджено, що буде спеціальний комісар з питань конкурентоспроможності. Тим не менш, залишається побачити, як – і якщо – конкретні пропозиції будуть втілені в життя. Зрештою, ЄС потрібні не більше доказів того, що він відстає, а політична воля для стимулювання змін.
Доповідь Драгі – це заклик до справжньої європейської промислової політики, що поєднує конкуренцію та торговельну політику. Стратегія цієї нової промислової політики ґрунтується на трьох стовпах – інновації, декарбонізація та безпека – і охоплює широкий спектр промислових секторів – від автомобілебудування та комп’ютерної промисловості до фармацевтики та оборони, і це лише деякі з них. Це пов’язано з проблемою, що промислова політика фрагментована між державами-членами і навіть у самих інституціях ЄС, що перешкоджає узгодженим стратегіям.
Торговельно-економічна безпека також входить до щільного пакету пропозицій. Драгі бачить ЄС на правильному шляху, наприклад, з його стратегією економічної безпеки або зусиллями щодо подальшого розширення мережі двосторонніх і преференційних торговельних угод, особливо з багатими на ресурси країнами для забезпечення поставок. Крім того, він хотів би побачити деяке «переосмислення»: замість «загальних позицій щодо торгівлі», необхідний «ретельний аналіз кожного конкретного випадку», щоб гарантувати, що торговельна політика повністю відповідає промисловій політиці ЄС. Це стосується і застосування оборонних заходів, і ступеня відкритості перед торговельними партнерами в конкретних секторах. Більше того, використання таких заходів має йти рука об руку з головною метою – підвищенням продуктивності праці в ЄС.
Щоб отримати більше фінансування для оборонного сектору, Драгі радить скасувати обмеження, встановлені Європейським інвестиційним банком та таксономією ЄС.
Тим не менш, результати угод останніх років показали, що країни не чекають на Європейський Союз і що ЄС більше не є ексклюзивним партнером. Безумовно, необхідно убезпечити ланцюжок поставок, але це неможливо без привабливої пропозиції, включаючи відповідні інвестиції в країни-партнери. Їхні турботи та побажання добре відомі, чи то кращий доступ до ринку, чи то розвиток галузей промисловості та створення доданої вартості у власній країні. Якщо ЄС хоче укласти торговельні угоди в наступний законодавчий період, йому потрібно менше говорити і більше слухати.
Що стосується оборони, то аналіз Драгі виявляє мало що з того, що ще не відомо. Європейська оборонна промисловість занадто фрагментована, щоб задовольнити попит на потужності та інновації, який виник після нападу Росії на Україну. Зіткнувшись із короткостроковими потребами, держави-члени ЄС все частіше витрачають свої кошти на закупівлі за межами ЄС замість того, щоб інвестувати в європейську оборонну промисловість. Втрачається шанс об’єднати ресурси та зміцнити оборонно-технологічну та промислову базу ЄС (EDITB).
Щоб подолати структурні недоліки, Драгі закликає до реалізації Європейської стратегії оборонної промисловості та Європейської програми оборонної промисловості, опублікованих у березні цього року. У довгостроковій перспективі він закликає до транскордонної інтеграції оборонної промисловості в інтересах масштабу, стандартизації та оперативної сумісності. Але чи будуть держави-члени готові і готові відмовитися від своїх національних компаній заради зміцнення оборонно-промислової бази ЄС – під питанням. Щоб отримати більше фінансування для оборонного сектору, Драгі радить скасувати обмеження, встановлені Європейським інвестиційним банком та таксономією ЄС. Пропозиція, яка підкреслює звіт, не соромиться провокативних підходів.
Потрібна безпрецедентна співпраця.
Особливо суперечливою темою, яку торкається звіт, є фінансування: для досягнення цілей, викладених у звіті, необхідні мінімальні щорічні додаткові інвестиції в розмірі 750-800 мільярдів євро. Це не менше, ніж щонайменше 4,4 відсотка ВВП ЄС. Для порівняння: інвестиції за планом Маршалла були еквівалентні 1-2 відсоткам ВВП у країнах-реципієнтах. Однієї лише мобілізації приватного капіталу недостатньо для задоволення цієї фінансової потреби; Зміцнення Союзу ринків капіталу було б лише краплею в морі. За словами Драгі, випуск спільного боргу, спираючись на досвід інструменту відновлення ЄС наступного покоління, є обов’язковим наступним кроком. Для цього потрібні міністри фінансів, які готові до подальшої інтеграції та інвестування в майбутнє Союзу.
Потрібна безпрецедентна співпраця. Чи стане видіння Драгі тривожним дзвінком? Поки що з моменту публікації звіту не було жодних оплесків з боку держав-членів. Можливо, це й зрозуміло, адже координація політики на рівні ЄС вимагатиме від держав-членів відмовитися від частини своїх повноважень. Ключі там є. Урсула фон дер Ляєн представить свою пропозицію щодо портфелів та структури нової Комісії Європейському парламенту у Страсбурзі наступного вівторка.
Доповідь Драгі – це запрошення для можновладців. Однак, зрештою, саме держави-члени мають вирішити, яким шляхом вони хочуть іти: реформи та подальша інтеграція чи повільний і неухильний занепад для Європи.
Автор: Марі Гасдентефель – працює над економічною, соціальною та цифровою політикою у Фонді Фрідріха Еберта в Брюсселі. Вона здобула ступінь магістра економічних наук у Віденському університеті економіки та бізнесу, де зосередилася на політиці ринку праці та економічній нерівності.
Джерело: IPS-Journal, ЄС