Зацикленість на безпеці може обійтися місту в довгостроковій перспективі
“Від хаосу до порядку, від стабільності до процвітання”. Такою є мета Сі Цзіньпіна для Гонконгу. Відтоді, як продемократичні протести прокотилися містом у 2019 році, китайський правитель намагається відновити контроль. Багато в чому йому це вдалося. Сьогодні Гонконг менш бурхливий, ніж тоді. Пандемія covid-19, через яку місто закрилося від світу, допомогла заспокоїтися. Так само як і два драконівські закони про національну безпеку, один з яких був накладений на місто центральним урядом у 2020 році, а інший – ухвалений місцевим законодавчим органом цього року. Але заходи, які навели порядок, наганяючи страх на лібералів, ризикують коштувати Гонконгу його процвітання, зробивши його менш приємним і передбачуваним місцем для життя і ведення бізнесу.
У міжнародних компаніях, які заповнюють висотні офісні квартали Гонконгу, настрій далеко не бадьорий. Коли Американська торговельна палата в Гонконзі опитала своїх членів наприкінці 2023 року, вона виявила, що 60% респондентів заявили, що будуть обережними щодо розширення свого бізнесу в місті. Серед проблем були названі напруженість у відносинах між Китаєм і Америкою та уповільнення китайської економіки, а також сприйняття Гонконгу за кордоном. Майже третина респондентів заявили, що на них негативно вплинув старий закон про національну безпеку. Інше опитування, проведене в червні і липні Німецькою торгово-промисловою палатою в Гонконзі, показало, що багато її членів очікують погіршення політичного клімату і ускладнення залучення іноземних талантів у наступному році.
Це не всі погані новини. Більшість компаній все ще повідомляють про позитивне бізнес-середовище. Певною мірою настрій був гіршим у 2021 та 2022 роках, коли місто постраждало від ковіду. Оптимісти можуть відзначити, що кількість американських компаній, які працюють у місті, минулого року дещо зросла – до 1 273, після того, як вона знижувалася чотири роки поспіль. Але це менше, ніж у 2012 році, коли було зафіксовано піковий показник у 1 388 компаній. І хоча іноземні фірми не залишають Гонконг масово, багато з них скорочують свою діяльність і переносять регіональні штаб-квартири в інші місця.
Близькість Гонконгу до материка довгий час була його найбільшою перевагою. Але зараз іноземні керівники та чиновники говорять про те, що він стає все більш схожим на материк. Незалежна правова система міста, сильна вільна преса та громадянські свободи – все це руйнується центральним урядом. Цього року троє з десяти іноземних суддів у вищому суді Гонконгу пішли у відставку. Один з них, Джонатан Самсумп, написав у Financial Times: “Верховенство права глибоко скомпрометоване в будь-якій сфері, щодо якої уряд відчуває сильну стурбованість”. На що виконавчий директор Гонконгу Джон Лі відповів: “Верховенство права в Гонконзі міцне і не зміниться”.
Але низка судових справ, спрямованих проти ліберальних гонконгців, посилила занепокоєння. Остання з них стосувалася Чунга Пуй-Куена і Патріка Лам Шіу-Тунга, колишніх редакторів “Стенд Ньюз”. Онлайн-видання (нині закрите) публікувало статті на підтримку демократії. 29 серпня суддя постановив, що під час протестів 2019 року Stand News “став інструментом для оббріхування та очорнення” влади. Засудження панів Чунга і Лама є “чітким сигналом” діловому світу, “що Гонконг більше не поводиться як юрисдикція загального права”, заявив Міжпарламентський альянс з питань Китаю, який об’єднує законодавців з 33 країн.
6 вересня американський уряд втрутився в ситуацію, випустивши оновлене попередження фірмам про потенційну небезпеку роботи в Гонконзі, головним чином, через два закони про безпеку. “Компанії повинні знати, що ризики, з якими вони стикаються в [материковому Китаї], тепер все частіше присутні в Гонконзі”, – йдеться в повідомленні. Через кілька днів Палата представників Конгресу США ухвалила законопроект, який може закрити дипломатичні представництва Гонконгу в країні. Законодавці поставили під сумнів, чи заслуговує Гонконг на окреме від Китаю представництво, зважаючи на зменшувану автономію міста.
Все це затьмарило привабливість Гонконгу порівняно з іншими азійськими індустріальними центрами, такими як Сінгапур. У той же час, іноземні фірми, які сподіваються працювати в Китаї, бачать менше переваг у створенні компанії в Гонконзі, на відміну від Шанхаю.
Гонконг залишається бізнес-центром, але все більше складається з фірм і працівників з материка. У 2022 році Китай обігнав Америку як країна з найбільшою кількістю регіональних штаб-квартир у місті (див. графік). П’ята частина американців, які там мешкали, виїхала з нього між 2021 і 2023 роками. Разом з ними виїхали тисячі гонконгців. Понад 150 000 з них переїхали до Британії за спеціальною імміграційною програмою, створеною британським урядом після прийняття першого закону про безпеку. Ще кілька тисяч отримали посвідку на постійне проживання в Австралії та Канаді за схожими схемами.
Населення Гонконгу скоротилося з 7,5 млн у 2019 році до 7,3 млн у 2022 році. Але минулого року воно знову зросло до 7,5 млн. Місцевий уряд запровадив нову візову програму для залучення закордонних “найкращих талантів”. З 70 000 віз, схвалених за цією програмою, 95% отримали люди з материка. Іноземні компанії, схоже, не вражені цими новими прибульцями. Майже половина респондентів опитування Американської торговельної палати заявили, що за останній рік кількість кваліфікованих кадрів у Гонконзі зменшилася. Інша проблема полягає в тому, що багато жителів материка розглядають Гонконг як перехідний пункт до зовнішнього світу, каже Джон Ху, консультант з питань міграції.
Гонконг все ще стоїть окремо від своїх колег і, звичайно, від материка, коли йдеться про ринки капіталу та інвестиційний банкінг. Хоча місто стало більш китайським, його фінансова система більше схожа на західну країну, і, як наслідок, він має доступ до фінансових систем Заходу. Його валюта прив’язана до долара США, і він залишається домінуючим центром офшорного доларового фінансування в Азії. Фінансові компанії не виїжджають звідси масово – і, ймовірно, не виїжджатимуть, доки Гонконг залишатиметься основним шляхом для інвестування в Китай. Але деякі з цих фірм в останні роки скоротили робочі місця, оскільки обсяг первинних публічних розміщень акцій у місті зменшився. А банкіри побоюються, що китайсько-американське суперництво або китайський вплив підірвуть позицію Гонконгу як світового фінансового центру в довгостроковій перспективі.
У короткостроковій перспективі реальна економіка міста стикається з труднощами. У другому кварталі ВВП Гонконгу зріс на 3,3% у річному обчисленні завдяки потужному експорту. Але роздрібні продажі впали, а кількість банкрутств зросла. Мешканці Гонконгу все частіше їздять за покупками до сусіднього міста Шеньчжень, що змінює стару тенденцію. Ринок нерухомості Гонконгу також страждає: за останні місяці вартість і обсяг продажів житла різко впали. Тісні глобальні фінансові зв’язки міста стали палицею з двома кінцями: прив’язка до долара зобов’язує його підтримувати високі відсоткові ставки, незважаючи на слабку місцеву економіку.
На загальних зборах у серпні, організованих керівництвом міста, в тому числі паном Лі, десятки мешканців та представників промисловості висловили похмурі економічні настрої. Пан Лі визнав, що бізнес стикається з проблемами. “За нашими оцінками, наступного року економіка працюватиме краще”, – сказав він, не уточнивши жодної майбутньої політики. Джаспер Цанг, член-засновник найбільшої пропекінської партії Гонконгу, скаржиться, що місту “бракує політичного лідерства”.
На тлі погіршення настроїв у Гонконзі деякі законодавці пропонують нове рішення. Вони кажуть, що потрібно розвивати “економіку панд”, підкреслюючи народження двох дитинчат у місті. Це могло б включати готельні пакети на тему панди та мистецтво, натхненне пандою. Місто може навіть змінити свій талісман з дракона на панду, припускає туристична асоціація. Проблеми Гонконгу набагато більші, ніж все це. Але, можливо, невелике відволікання допоможе його мешканцям вистояти.