Ситуація навколо Ізраїлю стає все більш нестабільною, і важливо розуміти рушійні сили конфлікту — зокрема, наміри Хезболли.
Хоча наратив навколо міжнародних переговорів і мирних переговорів часто зосереджується на пропорційних реакціях і стратегіях деескалації, реальність на місці розповідає іншу історію.
Головна мета Хезболли зрозуміла: створення в Лівані ісламської держави і, відповідно, «звільнення» Єрусалиму від євреїв. Ці амбіції мають суттєві наслідки для регіональної стабільності та міжнародних зусиль, спрямованих на розрядку військових дій, що наростають.
Світ з жахом спостерігав, як ХАМАС напав на Ізраїль з Гази 7 жовтня, але менш відомо, що Хезболла готувалася розпочати одночасне вторгнення в Ізраїль разом із ХАМАС.
На щастя, Армія оборони Ізраїлю вже суттєво знизила здатність Хезболли до вторгнення, що зіграло вирішальну роль у затримці розширення війни на північ Ізраїлю. Але загроза з боку Хезболли залишається гострою, про що свідчить постійне нарощування військової сили, а також щоденні ракетні та безпілотні атаки на північ Ізраїлю.
З 8 жовтня Хезболла здійснила понад 2700 атак на Ізраїль, включно з приблизно 1000 БПЛА та понад 10 000 протитанкових ракет і ракет, які забрали життя 25 мирних жителів і 20 солдатів. У той же час приблизно 60 000 ізраїльтян були евакуйовані зі своїх домівок через щоденні напади та загрозу вторгнення і не можуть повернутися до своїх домівок.
Це масове переміщення підкреслює негайний і серйозний вплив операцій “Хезболли” на життя цивільного населення та підкреслює необхідність вжиття надійних превентивних заходів. Оскільки ситуація продовжує погіршуватися, життєво важливо, щоб будь-яка угода про припинення вогню, зосереджена на поверненні ізраїльських заручників із Гази, також включала суворі механізми контролю за роззброєнням Хезболли на півдні Лівану. Без такого нагляду існує значний ризик того, що терористична група може відновити свій військовий потенціал і відновити бойові дії в майбутньому.
Домінуючий наратив, який передбачає, що обмежена відповідь може призвести до деескалації, надто спрощує складність ситуації. У той час як учасники міжнародних переговорів, включаючи США, закликають до стриманості, щоб уникнути повномасштабної війни, ця перспектива часто недооцінює серйозність загрози, яку щодня створюють Хезболла та інші сили, яких підтримує Іран. Важливо визнати, що підтримка Іраном “Хезболли” є не просто стратегічним маневром, а свідомим і постійним зусиллям дестабілізувати Ізраїль у його прагненні до регіональної гегемонії.
Дії Хезболли є свідченням цієї агресивної стратегії. Попри спроби применшити їхні наміри, безперервний шквал ракетних ударів, протитанкових ракет і ударів БПЛА по північному Ізраїлю розкриває правду: ці атаки не є поодинокими випадками, а частиною більшої кампанії, спрямованої на знищення Ізраїлю з карти світу.
У цьому контексті уявлення про те, що Іран прагне уникати ескалації, в той час як Хезболла продовжує свої атаки, є хибним наративом. Претензії Ірану на пошук миру шляхом переговорів підриваються його постійною підтримкою ворожих дій проти Ізраїлю. Іран прагне і отримує вигоду від тривалого конфлікту та нестабільності в регіоні, і його дії через посередників, включаючи Хезболлу, є прямим проявом цієї стратегії.
Будь-яка нація, яка зазнає такого тривалого насильства, не подумає двічі, щоб відповісти силою та захистити своїх цивільних. Відповідь Ізраїлю, яка характеризується обмеженими наступальними заходами, оборонними зусиллями та евакуацією, є свідченням його відданості захисту цивільного населення під час переміщення в надзвичайно небезпечній ситуації.