Столиця Індонезії Джакарта – одне з міст, яке швидко може потонути. Тому уряд наважився на сміливий проєкт – будівництво нової столиці посеред тропічних лісів.

Амбітний план має стати найбільшою спадщиною президента Джоко Відодо, термін якого незабаром закінчується. Вперше про проєкт заявили 2019 року, а будівництво нового міста почалося в середині 2022-го.

Скоро столиця прийме перших жителів, яких планують заселити у найближчі кілька тижнів.

“Нусантара – це полотно, на якому пишеться майбутнє. Не всі країни можуть побудувати свою столицю з нуля”, – сказав президент Відодо під час першого засідання кабінету міністрів у новому місті.

Нинішня столиця Джакарта – одне з найбільш перенаселених й забруднених міст. Через надмірне викачування ґрунтових вод вона поступово йде в Яванське море.

Північна Джакарта по суті вже тоне. Рівень води піднявся на 2,5 метра за останні 10 років, а в деяких районах мегаполіса продовжує збільшуватися на 25 сантиметрів на рік.

Практично половина міста зараз лежить нижче рівня моря.

Водночас Нусантара проєктується як зелене, високотехнологічне місто, в якому природа поєднується з інфраструктурою сучасного мегаполіса.

Понад 60% загальної площі, що вдвічі перевищує розміри Нью-Йорка, планують віддати під зелені насадження, обладнані пішохідними та велосипедними доріжками.

Втім більша частина території – досі на стадії будівництва.

ВВС нещодавно побувала там і побачила сотні, якщо не тисячі, робітників, які працювали без зупинки на недобудованих будівлях, а вантажівки й екскаватори здіймали хмари пилу на вибоїстих дорогах.

Проєкт розрахований на п’ять етапів. Перший мав завершитися в серпні цього року, щоб прив’язати його до святкування Дня незалежності країни. Однак терміни перенесли на кінець року.

“Ми йдемо точно за графіком”, – запевнив BBC Indonesia менеджер з інфраструктури нової столиці Даніс Сумаділага. На цей момент завершено майже 90% першої фази.

“Перед нами не ставили завдання встигнути до серпня. Це частина великої програми розвитку для майбутнього країни”, – додав він.

Втім, попри певний прогрес, є сумніви щодо стійкості амбітного мегапроєкту.

Будівництво міста обійдеться в 33 мільярди доларів. Уряд виділив лише п’яту частину цієї суми, а решту намагається отримати шляхом приватних інвестицій.

Щоб залучити інвесторів, президент Відодо нещодавно запропонував вигідні умови, як-от право власності на землю терміном до 190 років.

За останній рік він також представив Нусантару кільком світовим лідерам, зокрема на саміті G20 в Індії в листопаді, але жодної вагомої угоди поки що не підписали.

“Страшно, коли на 80% покладаєшся на приватні інвестиції. Інвестори мають бачити економічну доцільність і сталий розвиток. Не можна зупинятися на пів шляху”, – каже Ека Перманасарі, доцент кафедри міського дизайну в Університеті Монаша.

Агунг Вікаксоно, відповідальний за планування та інвестиції Нусантари, стверджує, що кілька іноземних інвесторів вже на різних стадіях підтвердження своєї участі – деякі, наприклад, проводять техніко-економічні розрахунки.

“Вони хочуть переконатися, що інфраструктура готова, а отже, населення стане для них ринком збуту. Але вони не просто чекають, вони роблять свою справу”, – підкреслює Вікаксоно.

Його команда пропонує схему, за якою уряд співпрацюватиме з майбутніми інвесторами, розділяючи з ними ризики та беручи на себе зобов’язання з реалізації проєкту.

Хай-тек столиця на острові Борнео

Нову столицю перенесли на відстань близько 2000 км у провінцію Східний Калімантан на острові Борнео.

Вибір місця має політичний та економічний сенс – Борнео розташований значно ближче до центру великого архіпелагу Індонезії.

Острів рясніє дикою природою та багатий на важливі для здоров’я планети ліси.

Індонезійське керівництво обіцяє, що це буде місто, при створенні якого думають про довкілля. Місто, якого Індонезія і, можливо, світ ніколи не бачили.

На частку Яви, найбільш густонаселеного острова Індонезії, припадає близько 60% національної економіки.

“Досі розвиток країни був зосереджений на Яві. Тому в перенесенні столиці подалі від цього острова є щось позитивне”, – каже експертка з міського господарства Ека Перманасарі.

Площа мегапроєкту становить близько 1 000 квадратних миль – вчетверо більше за Джакарту та вдвічі більше за Нью-Йорк.

Однак екологи побоюються, що цей амбітний план призведе до погіршення стану довкілля та подальшого скорочення ареалу тварин, що зникають, – орангутангів та довгоносих мавп.

Уряд неодноразово відкидав ці побоювання, пояснюючи, що Нусантара будується на землі, яка колись була промисловою евкаліптовою плантацією. Це, за їхніми словами, в довгостроковій перспективі завдало б шкоди довкіллю.

Посадовці обіцяють, що місто повністю переведуть на відновлювані джерела енергії та оснастять системою інтелектуальної утилізації відходів.

У новій столиці Індонезії не буде автомобілів з бензиновими двигунами, це допоможе досягнути нульового рівня викидів CO2 до завершення будівництва у 2045 році.

Якщо цей план вдасться реалізувати, то екологічних цілей в Нусантарі досягнуть на 15 років раніше, ніж загалом по країні.

Населення та інфраструктура Нусантари

Втім майбутні мешканці Нусантари мають багато питань і поки що не готові до змін.

Планують, що до 2045 року в місті житиме 1,9 млн людей, більшість з яких – держслужбовці та їхні сім’ї. Перша група, близько 10 000 людей, має переїхати вже у вересні.

Деякі з них розповіли BBC на умовах анонімності, що йдуть на це неохоче.

“Інфраструктура не готова. Куди я відведу дитину до школи? Які там є дитячі гуртки, розваги?” – ділиться побоюваннями один з них.

Інший держслужбовець, який не має родини, хвилюється, що доведеться жити в одній квартирі з іншими самотніми людьми. У висотках, що будуються в новій столиці, наразі є тільки квартири з трьома спальнями, тож неодруженим доведеться ділити помешкання.

Невдоволені також корінні мешканці – вони відчувають менше уваги з боку влади. Через нову столицю близько 100 людей вже переселили, а подальше будівництво платних доріг і нового аеропорту призведе до ще більших переселень.

Панді, який живе в сусідньому селі, непокоїться, що урбанізація загрожує його культурній ідентичності. Відтоді як у 2019 році оголосили про перенесення столиці, в окрузі Пенаджам Пасер, де будують Нусантару, постійно росте кількість населення.

“Вони обіцяють відбудувати наше село і перетворити його на зону для туризму. Але я боюся, що це порожні обіцянки. Немає жодних гарантій, що ми збережемо свої домівки”, – каже чоловік.

Це, за словами Екі Перманасарі, стало ще одним приводом для невдоволення. Проєкт високотехнологічної Нусантари може створити ексклюзивне місто для еліти, нехтуючи інтересами місцевих.

“Вони стають просто глядачами. Спостерігають за появою нових будівель і людей. Це призведе до соціально-економічної нерівності, як було в Джакарті”, – резюмує науковиця.

Астудестра Адженграстрі
BBC World Service