Радіо Свобода зібрало дані про розвиток технологій, що вдосконалюють дрони і впливають на хід війни. Україна, яка з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року фактично не мала військових дронів, вже в ході стримування російської агресії і активних бойових дій, почала застосовувати дрони для розвідки, а пізніше для ураження живої сили і техніки супротивника. Тепер українські БПЛА б’ють рекорди дальності польотів, проникаючи на понад тисячу кілометрів у російський тил і атакуючи законні військові цілі.
Антиутопічне майбутнє, в якому зграї дронів-вбивць полюють на людей вже є реальністю в ході російсько-української війни.
Але повністю автономні дрони зі штучним інтелектом поки залишаються недосяжною технологією, принаймні на фронті в Україні.
«Питання правильної ідентифікації ворожих цілей дронами все ще залишається», – каже представник української державної ініціативи Brave1, що підтримує розробку військових технологій.
Російське вторгнення в Україну сприяло швидкому розвитку безпілотних технологій, що дозволило дешевим квадрокоптерам, які можуть нести бомби, знищувати цілі, що коштують мільйони доларів. Але в гонці озброєнь між безпілотниками і засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), які переривають сигнал між безпілотником і його контролером, останні, схоже, перемагають.
Українські оператори безпілотників щомісяця втрачають тисячі дронів через роботу російських пристроїв глушіння, йдеться у звіті бритнаського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень. Нещодавнє використання Росією безпілотника з наведенням за допомогою оптоволоконного кабелю вказує на те, що армія країни-агресора також намагається подолати системи РЕБ.
Головним пріоритетом для українських розробників зараз є «мінімізація впливу РЕБ»
Brave1
Деякі розробники в Україні зосереджені на системах безпілотників, які дозволяють одному пілоту керувати кількома озброєними БПЛА як одним, тобто «роєм» безпілотників, але головним пріоритетом для українських розробників зараз є «мінімізація впливу РЕБ», кажуть у Brave1.
«Безпілотники, оснащені модулями наведення зі штучним інтелектом (ШІ), не потребують зв’язку з оператором на етапі ведення вогню, – сказав представник Brave1 в інтерв’ю Радіо Свобода, – оператор фіксує ціль, після чого ШІ самостійно перебирає на себе процес наведення, що робить його невразливим до ворожих засобів радіоелектронної боротьби».
Такі напівавтономні безпілотники можуть звести нанівець вплив РЕБ. Як тільки система відстеження ШІ перебирає на себе керування, безпілотник може перервати вразливий радіосигнал між ним і контролером і ухвалювати власні «рішення».
Як тільки система відстеження ШІ перебирає на себе керування, безпілотник може перервати вразливий радіосигнал між ним і контролером, і ухвалювати власні «рішення»
Оскільки візуальне виявлення є критично важливим, безпілотники зі штучним інтелектом, ймовірно, потребуватимуть значно модернізованих систем камер порівняно з нинішнім поколінням безпілотників-камікадзе, що використовуються в Україні та Росії. Це призведе до додаткових витрат, які підривають головну перевагу дронів-камікадзе – їхню низьку ціну.
Крім того, «встановлення ШІ-модуля збільшує вартість безпілотника, ускладнюючи процес масштабування і масового виробництва», – каже представник Brave1.
«Це особливо актуально для України, яка не має необмежених ресурсів. Тому вітчизняні виробники наразі наполегливо працюють над здешевленням таких безпілотників».
З російського боку проблеми виникають навіть із відносно простими автоматизованими системами наведення на ціль. Нещодавні відеозаписи показують, що оператори російських безпілотників-камікадзе могли деактивувати проблемне програмне забезпечення для відстеження цілей і повернулися до ручного управління. Причина у тому, що система імовірно допускала помилки при виявленні цілей.
«Виробники цих дронів часто стверджують, що вони безпечні, оскільки програмне забезпечення добре розрізняє своїх і цивільних, але ми маємо багато відомостей зі США і війни в Україні про те, що це не завжди так», – розповів Радіо Свобода Майкл Бойл, доцент Ратгерського університету і автор книги про війну з використанням дронів.
Функції відстеження вже кілька років доступні в цивільних квадрокоптерах, які дозволяють оператору дрона ідентифікувати об’єкт, наприклад, автомобіль, одним дотиком пальця на екрані контролера. Але стеження за спортивним автомобілем є значно менш складним завданням, ніж відстеження замаскованих цілей, що ухиляються, в задимленій зоні бойових дій за допомогою безпілотника, який вибухає від зіткнення із будь-чим.
Інша небезпека – це хакерство, каже Бойл.
«Якщо ворог почне скеровувати дрони противника одне проти одного за допомогою зламу сигналу, ризики використання цих дронів різко зростуть, і ми можемо виявити, що солдати будуть набагато неохочіше їх використовувати»
Вважається, що далеко від фронту важкої війни в Україні – Китай і Сполучені Штати нарощують армії безпілотників, які, ймовірно, відіграватимуть значну роль у будь-якому майбутньому конфлікті.
Китай домінує на світовому ринку безпілотників, значною мірою завдяки виробнику DJI з Шеньчженя. З моменту запуску свого першого квадрокоптера в 2013 році компанія впевнено випереджає конкурентів як за характеристиками виробів, так і за обсягами продажів.
Сьогодні DJI може похвалитися приблизно 70 відсотками всього світового ринку дронів.
DJI заперечує зв’язки з китайською армією, але аналітики вказують на великі інвестиції з Пекіна як на доказ того, що авторитарна держава може бути причетна до діяльності багатомільярдної компанії.
Бойл каже, що «очевидно», що Пекін розробляє «дрони, які можуть запускатися роями, для нападу на військово-морські судна і засліплення їх у потенційному конфлікті навколо Тайваню».
Експерт з безпілотників додає, що «США уважно стежать за використанням безпілотників в Україні і багато інвестують у виробництво невеликих, дешевих і одноразових безпілотників в межах програми Replicator. Вони більш впевнені, що війни в майбутньому будуть швидкими, смертоносними і вестимуться за допомогою хуртовини маленьких безпілотників», – каже він.
Еймос Чаппл