В останні години перед тим, як українські військові увірвалися до Росії через західний кордон, з Москви не було жодних повідомлень про те, що щось не так.
Опівночі на початку 6 серпня Міністерство оборони Росії оприлюднило “гарну звістку”: понад 2,5 тисячі бійців полку, відповідального за взяття одного з міст на сході України, отримають державні нагороди за героїзм.
Пізніше того ранку, коли Україна почала найбільше вторгнення в Росію з часів Другої світової війни, міністерство опублікувало відео, на якому видно, як генерал Валерій Герасимов, командувач російською військовою операцією в Україні, відвідує іншу зону бойових дій, також в Україні. Він заслухав доповіді командирів і поставив “завдання на подальші дії”, йдеться у відео.
На кадрах не вказано точний час візиту, але відео не виявило занепокоєння або обізнаності про події, що відбувалися в західній Курській області Росії, які загрожували зруйнувати плани Герасимова та змінити хід понад дворічної війни.
Паніка швидко поширилася серед місцевих російських жителів у перші години штурму, попри неодноразові спроби влади запевнити їх, що все перебуває під контролем, відповідно до часового ланцюга подій у перші два дні вторгнення, складеного Reuters на основі публічних заяв, дописів у соціальних мережах та аналізу відеоматеріалів.
Ідея про те, що Україна може помінятися ролями з Росією та увірватися на територію свого набагато більшого сусіда, здавалася немислимою для більшості спостерігачів до минулого тижня. Несподівана операція викликала сумніви щодо ефективності російської розвідки, а також якості її прикордонних укріплень і сил, які їх охороняють.
“Росіяни зазнали повного провалу розвідки в цьому випадку”, — сказав в інтерв’ю французький військовий експерт Йоганн Мішель, науковий співробітник інституту IESD у Ліоні.
Поки українські війська відступали на сході України, на одному з найбільш стратегічних секторів лінії фронту, Москва, можливо, припускала, що Київ не піде на авантюру з високими ставками, щодо якої навіть зараз далеко незрозуміло, чи вона окупиться, сказав Мішель.
“Мені зрозуміло, якщо росіянам було важко уявити, що може статися щось таке велике”, – сказав він.
Цілі України в Курську включають відволікання російських військ від лінії фронту в Донецькій області на сході країни. Натомість останніми днями в цьому регіоні посилилися бої, і ризики для України зростають на тлі того, як Київ намагається утримати позиції в Курську.
Російський депутат і колишній військовий офіцер Андрій Гурульов заявив у телевізійному інтерв’ю через два дні після вторгнення, що приблизно за місяць до нападу російське військове керівництво було попереджено у звіті про наявність ознак підготовки до української атаки, але це не було враховано.
Міністерство оборони Росії не відповіло на запити Reuters про коментар. Збройні сили України відмовилися коментувати поточні операції, а Державний департамент США, Пентагон і Білий дім не відповіли на запитання.
Лише пообіді наступного дня, 7 серпня, президент Росії Володимир Путін і Герасимов, начальник штабу збройних сил, зробили свої перші публічні заяви щодо курських подій, які кремлівський лідер назвав “ще однією великою провокацією” з боку України.
Герасимов, щойно після невчасної поїздки, сказав Путіну в коментарях, показаних на телебаченні, що російські війська “зупинили” сили чисельністю до 1000 українських солдатів від просування вглиб Курської області.
Мішель, фрацузький військовий аналітик, зазначив, що незрозуміло, чи Герасимова дезінформували його власні підлеглі, чи він почувався змушеним передати гарні новини Путіну перед телекамерами.
Російські чиновники в таких інсценованих ситуаціях “говорять те, що, на їхню думку, бос хоче почути або побачити публічно в цей конкретний момент”, – сказав Мішель.
“Ми радимо людям виїхати”
Минуло майже 12 годин з моменту вторгнення, яке, за словами Герасимова, сталося о 5:30 ранку 6 серпня, перед тим, як російське Міноборони публічно визнало, що Україна атакувала кордон, не кажучи вже про його прорив.
Виконувач обов’язків губернатора Курської області Олексій Смирнов, який був на посаді лише кілька місяців, був змушений заповнювати комунікаційний вакуум і намагатися координувати дії з кількома оборонними та безпековими відомствами, відповідальними за охорону кордону.
У найперших з багатьох постів у мережі Telegram 6 серпня Смирнов опублікував попередження про небезпеку ракетного удару о 1:51 і 3:11 ранку за місцевим часом, закликаючи жителів сховатися. О 3:15 він повідомив, що протиповітряна оборона збила три українські безпілотники. О 6:16 – ще 11.
Регіони по обидві сторони кордону давно звикли до взаємних атак ракетами та безпілотниками. Але удари по Курській області, зафіксовані Смирновим у Telegram-постах, були більш наполегливими, ніж зазвичай у попередні 10 днів. Серед уражених цілей – нафтобази, електропідстанції та, за словами українських військових, склад озброєння і військової техніки.
Приблизно з 5 ранку тривога почала поширюватися соцмережами. Місцеві жителі повідомили, що обстріл прикордонного російського міста Суджа триває вже три години.
“Що відбувається зі світлом? У мене немає ні світла, ні води”, – написала жінка під іменем “Катерина Пікаса”. Користувач Денис повідомив про дев’ять вибухів у Коренево, приблизно за 26 км від кордону.
Reuters зробив декілька спроб зв’язатися з жителями через соціальні мережі, але усі спроби були проігноровані або заблоковані.
У каналі спільноти “Рідна Суджа” у російській соціальній мережі “ВКонтакте” з’явився потік дописів, але не зрозуміло, чи інформація приходила з офіційних джерел. “Ми радимо людям залишити місто”, – йдеться в одному з таких повідомлень о 7:34 ранку. Людей попереджали остерігатися безпілотників і берегтися снарядів, що не розірвалися.
До 8:15 “Рідна Суджа” вже повідомляла про “активні бої на самому кордоні”. Але широко читаний російський військовий блог поставився до цього зневажливо.
Telegram-канал “Два майори”, за яким стежать понад мільйон осіб, повідомив, що невелика група “ворога” зуміла прорватися лише на 300 метрів вглиб Росії, і її “знищують”. Канал висловив припущення, що операція була організована українськими “підрозділами TikTok” як подія для медіа.
Український уряд мало говорив про планування вторгнення.
У травні, невдовзі після того, як російські війська перетнули кордон і захопили територію в сусідній Харківській області, голова військової розвідки України публічно попередив про невеликі групи російських військ, які збираються навколо Суджі, і заявив, що Москва планує звідти операцію в Сумській області України.
Reuters не зміг незалежно перевірити, чи готувала Росія наступ на Суми.
У п’ятницю Десантно-штурмові війська України повідомили, що їхні бійці протягом перших годин операції проводили розмінування, прорив кордону та знищення рубежів оборони, використовуючи авіацію та артилерію.
“Ретельна підготовка, планування, раптовість, бойовий дух та інформаційна тиша стали вирішальними на початковому етапі операції”, – йдеться в повідомленні Десантно-штурмових військ.
36-річний український військовий на ім’я Дмитро сказав, що спочатку він думав, що нарощування українських військ мало запобігти російському рейду через кордон.
Натомість він з’ясував, що підтримує просування до прикордонного переходу біля Суджі після того, як туди зайшли штурмові загони, зазначив він в інтерв’ю, назвавши лише своє ім’я, відповідно до військового протоколу.
“Ми працювали над тим, щоб запобігти їм, і вони цього взагалі не побачили”, — сказав він.
“Під контролем”
Відразу після 10:00 губернатор Смирнов вперше підтвердив спробу вторгнення України, але сказав, що російські військові та прикордонні загони ФСБ “запобігли” прориву кордону.
Це було перше з численних тверджень, які були швидко спростовані подіями.
Перед обідом Міноборони опублікувало відео, на якому Герасимов відвідував російські передові позиції в Україні. Про події в Курську мовчали.
Так само було і в Кремлі: прес-секретар Дмитро Пєсков перебував у літній відпустці, і журналісти залишилися без його звичного щоденного брифінгу. Станом на 16 серпня, через 10 днів, він не вийшов на роботу.
“Скажіть, будь ласка, чи правда, що українські танки прорвались до Суджі та Дарино?”, – написав у Telegram користувач “Нестік”.
Смирнов повідомив, що надається допомога жителям районів, які вночі постраждали від ракет і безпілотників. “Ситуація контрольована”, – написав він о 12:46.
Приблизно через годину російські інформаційні агентства опублікували перші повідомлення центральної влади про ситуацію. Це було повідомлення від ФСБ, яке заявило, що Росія “дала відсіч збройній провокації”.
Однак до цього часу вже почалася втеча. Жителі Суджі “масово виїжджали”, повідомила в Telegram жінка на ім’я Анна.
“Звичайно. Кожен хоче жити”, – відповів хтось.
У хаосі дехто залишився позаду. Пошукова мережа Liza Alert повідомила, що опублікувала понад 100 повідомлень про “зникнення” людей, які загубилися після 6 серпня, включаючи багатьох пенсіонерів у віці 70-80 років.
Зуби дракона
Попередник Смирнова на посаді губернатора Роман Старовойт неодноразово заявляв громадськості, що Росія посилила свої прикордонні укріплення в Курській області.
У грудні 2022 року він позував у засніженому полі біля пірамідальних протитанкових засобів “зуби дракона”. Наступного місяця він написав: “Зараз ризик збройного вторгнення на територію Курської області з України невисокий. Проте ми постійно працюємо над посиленням обороноздатності регіону”.
Проте восени минулого року Український центр національного спротиву, створений силами спеціальних операцій, заявив в інтернет-дописі, що розвідка показала, що вздовж кордону у Курську “майже всі опорні пункти залишені без особового складу та техніки”, і додав, що корупція є фактором у цьому.
На відео, опублікованому українськими десантниками, видно, як колони бронетехніки вриваються крізь ряди зубів дракона, частину укріплень у Курську, які, за словами російських ЗМІ, коштували 15 мільярдів рублів, або 168 мільйонів доларів.
Пасі Паройнен, аналітик фінської Black Bird Group, сказав, що на відео видно розмінування за допомогою лінійних зарядів, що підривами розчищують шляхи крізь мінні поля, бульдозерні ковші на бронетехніці, які використовуються для розчищення шляхів крізь зуби дракона, і мостові транспортні засоби для перетину канав і малих річок.
“Очевидно, що було підготовлено та використано значну кількість різного інженерного обладнання”, – сказав Паройнен, який вивчає доступні для громадськості відео з російсько-української війни.
Брейді Афрік, американський аналітик, який складає мапи російської оборони, зазначив, що в Курській області було менше протитанкових ровів, перешкод і бойових позицій порівняно з російськими позиціями на окупованому півдні України, де український контрнаступ застопорився минулого літа.
“Українським військам, імовірно, було легше просуватися навколо та через російські укріплення в регіоні, особливо якщо вони були укомплектовані меншою кількістю або погано навченим персоналом”, – сказав він.
Спільна відповідальність
Відповідальність за захист російського кордону розподіляють регулярні війська, прикордонні сили ФСБ і Національна гвардія. Очевидно, губернатор Смирнов мав на увазі ці різні відомства, коли всередині першого дня вторгення він заявив, що зустрівся з “представниками силових структур”.
Вже тоді він відступив від своєї початкової тези, що вони завадили прориву кордону. “Ситуація в районі кордону залишається складною, але наші захисники успішно працюють над знищенням противника”, – сказав Смирнов.
О 17:05 Міноборони вперше згадало про вторгнення і повідомило, що Росія перекинула в цей район резерви.
“Війська, які прикривають державний кордон, спільно з підрозділами прикордонних військ ФСБ Росії, відбивають напади та ведуть вогонь по противнику в районі державного кордону та по його резервах в Сумській області”, – йдеться у повідомленні.
На зустрічі 7 серпня Герасимов сказав Путіну: “Операція завершиться розгромом противника і виходом (російських військ) на державний кордон”.
Десять днів потому, коли понад 100 000 росіян покинули регіон, а Україна заявила про контроль над понад 1000 квадратних кілометрів Курської області, сили Москви все ще далекі від досягнення цієї мети.