Негайно надавши Україні військову, політичну та фінансову допомогу, адміністрація президента США Джо Байдена врятувала цю країну від російського завоювання. Однак, починаючи з листопада 2022 року, конфлікт увійшов у тупикову стадію, що невигідно Україні. У разі обрання Камала Гарріс повинна відкрито оголосити свою мету: нинішня жахлива війна на виснаження має змінитися українською перемогою. Несподіваний наступ України в Курській області Росії може стати початком перспективного розвитку подій.
Цілі самої України зрозумілі: відновити повну територіальну цілісність; дати можливість повернутися додому всім українським громадянам, які стали вимушеними переселенцями (зокрема й тисячам дітей, викрадених Росією); отримати повну компенсацію за шкоду, завдану Росією. Навпаки, у США зараз немає жодної стратегії, яку можна було б обговорювати. Адміністрація Байдена лише заявляє, що буде підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, а республіканський суперник Харріс – Дональд Трамп – обіцяє закінчити війну за один день, що передбачає повну капітуляцію перед Кремлем.
Для Харріс нинішній глухий кут – це шанс. Дві третини американців бажають Україні перемоги, і вона вже активно опікується Україною, зокрема шість разів зустрічалася з президентом Володимиром Зеленським та очолювала делегацію США на Мирному саміті щодо України, який відбувся в червні у Швейцарії. Будучи віцепрезиденткою, вона дотримувалася інструкцій Байдена, але, ставши президенткою, вона могла б переломити хід війни і зробити Україну своєю виграшною темою.
Для цього потрібна всебічна стратегія, підкріплена достатніми ресурсами. Політика адміністрації Байдена (ймовірно, розроблена радником із національної безпеки Джейком Салліваном) така: захищати Україну, не провокуючи президента Росії Володимира Путіна. Через ірраціональні страхи перед ядерними атаками або Третьою світовою війною Білий дім вигадав передбачувану “червону межу” Росії (яку нібито не можна перетинати), що допомогло цій країні вберегтися від українських атак західною зброєю. Однак Путін не виживе в ядерній війні, тому навряд чи він піде цим шляхом.
Ще один фундаментальний недолік політики Байдена – відсутність будь-яких чітких цілей. Метою має бути надання Україні достатньої допомоги для перемоги над Росією. Гарріс має призначити радника з національної безпеки, який повністю поділятиме цю мету. Українці хоробро б’ються. Вони не просять вводити іноземні війська, але їм потрібна потужна зброя, право використовувати її для ударів по російських базах, а також достатнє фінансування з боку Заходу.
У 2023 році Україна отримала близько $100 млрд (половина з них – військова допомога, а половина – бюджетна та гуманітарна допомога). Приблизно стільки ж вона, мабуть, отримає 2024 року. Хоча ця сума значна, її недостатньо, щоб переломити ситуацію. Для повної перемоги Україні потрібно, напевно, $150 млрд на рік, водночас розміри військової допомоги мають подвоїтися до $100 млрд. Це дасть змогу оснастити країну для перемоги у війні, що скоротить можливі майбутні витрати (не кажучи вже про страждання українського народу).
Де можна знайти такі засоби? Це не секрет. Захід заморозив російські резерви на суму $280 млрд, з яких дві третини зберігаються в приватній системі Euroclear у Бельгії. Американський Конгрес розумно ухвалив закон, що дозволяє міністерству фінансів США конфіскувати заморожені російські активи, і зажадав від Євросоюзу зробити те саме. Але ЄС відмовився, в основному через незгоду Франції та Німеччини.
Європейський опір не має жодного сенсу. Росія щодня порушує міжнародне право, тому у Кремля немає підстав вимагати для себе захисту міжнародним правом. За прикладом США Євросоюз має ухвалити закон, що дозволяє конфіскацію російських коштів та їх використання для допомоги Україні. Хоча в США перебувають лише близько $5 млрд із цих грошей, їх можна негайно конфіскувати і відправити Україні, щоб подати європейцям приклад. Так, у червні США переконали інших членів “Великої сімки” позичити Україні $50 млрд у рахунок майбутніх доходів від заморожених російських коштів. Це був гарний початок. Однак Україні гроші потрібні якомога швидше, щоб вона могла перемогти Росію.
Коли Росія почала вторгнення в лютому 2022 року, США, Велика Британія і Канада стали головними джерелами військової допомоги та бойової підготовки України. У перші місяці війни вони, зі зрозумілих причин, не хотіли постачати українцям найсучаснішу зброю, побоюючись, що її захопить Росія. Однак до літа 2022 року ці побоювання розвіялися. Уже два роки США могли б забезпечувати Україну зброєю, яка потрібна, щоб дати росіянам відсіч.
Америка повинна продемонструвати лідерство, щоб ситуація змінилася. США зберігають світове домінування у сфері виробництва та експорту зброї, в той час як у європейців занадто мало зброї, щоб змінити баланс у війні.
Нарешті, ми підходимо до найабсурднішої вади в українській політиці США: заборона на використання зброї, що поставляється Америкою, для ударів по російських базах, з яких здійснюються атаки на Україну. Ця заборона порушує право на самооборону, закріплене в Статуті ООН. Її слід негайно скасувати.
Війна в Україні дає Гарріс шанс, але їй слід виправити помилки Байдена і виділити додаткові ресурси, необхідні Україні для перемоги над Росією. Конфіскувавши державні активи Росії та переконавши американських союзників зробити те саме, вона допоможе Україні перемогти, не звалюючи на американців новий бюджетний тягар.
Андерс Ослунд