Попри бойові дії транзит російського газу через газозабірну станцію “Суджа” триває.
“Суджа”, контроль над якою українські військові отримали в ході операції в російській Курській області після повномасштабного вторгнення, стала єдиним центром, що забезпечує проходження російського газу до Європи транзитом через Україну.
Як Україні, так і Росії вигідно зберегти цей транзит газу до Європи, каже експертка британської Незалежної служби дослідження сировинних ринків (ICIS) Аура Сабадус. Сабадус вважає, що пошкодження, яких завдали бойові дії вимірювальному обладнанню станції, і які видно на фото, оприлюднені Радіо Свобода напередодні, наразі обмежені, але подальші руйнування несуть ризик того, що “Газпром” маніпулюватиме з газопоставками. Нестабільність загалом підштовхує ціни вгору, що має певний вплив і на здатність України заробляти на своїх газосховищах, найбільших у Європі, ділиться оцінками експертка.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Український уряд нещодавно підтвердив, що контролює станцію Суджа, яка обраховує російський газ, що йде транзитом в Європу через Україну. Наскільки це важливо?
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Український уряд нещодавно підтвердив, що контролює станцію Суджа, яка обраховує російський газ, що йде транзитом в Європу через Україну. Наскільки це важливо?
Європейські споживачі не страждають
Аура Сабадус, Незалежна служба дослідження сировинних ринків (ICIS), Лондон: Облікова станція – важлива частина інфраструктури. Це означає, що Україна зараз її контролює. Проблема в тому, що одну облікову станцію зруйновано. Наскільки мені відомо – там чотири лічильники на чотирьох трубах, що входять до України. Одну з цих станцій зруйновано. Однак, наразі потік газу в принципі відповідає контракту. Тому абсолютно нема питань з поставками до Європи, газотранзитна система України виконує зобов’язання як зазвичай. Європейські споживачі не страждають. На них це не вплинуло
О.Б.: Чи є ризик, що Росія навмисно атакуватиме станцію, щоб зупинити потік газу?
А.С.: Завжди є ризик, і ми бачили атаки Росії на українську інфраструктуру, енергомережі або сховища. Особисто я сумніваюсь, що вони атакуватимуть, бо зрештою, вони розуміють, що ці труби життєво важливі для їхніх власних інтересів. Вони заробляють кошти, поставляючи цей газ до Європи, і вони навіть хочуть продовжити транзитну угоду, яка припиняє діяти першого січня 2025 року. Тому я сумніваюсь, що їм вигідно руйнувати ці труби. Навіть якщо бойові дії триватимуть, я гадаю, що інфраструктура матиме певний захист.
О.Б.: Загалом чи непокоїть вас ситуація навколо станції?
А.С.: Наразі, як видається, все добре. Якщо інші станції вимірювання зруйнують, постане ризик, що ми не матимемо повної інформації про те, скільки газу заходить до України, і можуть бути розбіжності між обсягами, про які заявляє Росія, та газом, що проходить через Україну, і це може викликати юридичні проблеми. Сподіваюсь, цього не станеться.
Наразі я не бачу фізичної загрози, бо превалює зацікавленість в тому, щоб транзит йшов. Я не бачу нагальної загрози для транзиту. Однак, звичайно, це зона бойових дій. Це військові дії. І навіть якщо обидві сторони намагатимуться не пошкодити інфраструктуру, може бути ненавмисна шкода. Але ситуація складна.
О.Б.: Financial Times пише, що через обстріли західні компанії не хочуть зберігати газ в українських сховищах. Наскільки великою є ця проблема?
А.С.: Обстріли – це ризик, і відповідні відділи торгових компаній звичайно зважають на це. Але інший фактор – це ціни.
Зараз ціна на газ достатньо висока через геополітичну нестабільність. Зазвичай компанії закуповують газ зараз, бо ціна на газ влітку менша, ніж взимку, а потім забирають газ взимку, коли ціна висока. Але зараз ми не бачимо такого розриву між цінами влітку та взимку.
Якщо ця різниця (в ціні – ред.) буде достатньо великою, компанії будуть готові прийняти фізичний ризик обстрілів і розмістити газ в Україні, бо саме так вони зробили і минулого року
Літні ціни достатньо високі і для цих компаній немає жодного стимулу купувати газ і закачувати його в Україну. Наприклад, минулого року різниця між цінами була близько 20 євро. Тобто зимова ціна була на 15-20 євро вища за літню ціну. Зараз це близько п’яти євро. Тому це математично невигідно. Якщо ця різниця буде достатньо великою, компанії будуть готові прийняти цей фізичний ризик обстрілів і розмістити газ в Україні, бо саме так вони зробили і минулого року. Однак, цього року економіка не викликає захвату.
О.Б.: Чи зміна контролю над “Суджею” впливає на ціни на газ?
А.С.: Це поєднання багатьох факторів, і хоча попит в Європі менший, впливає і геополітичний ризик, і йдеться не лише про Україну.
Так, події в Україні мають великий вплив на газовий ринок, а також інші ринки. Однак є геополітична нестабільність на Близькому Сході. Поєднаний вплив подій на Близькому Сході та в Україні тиснуть на ціни. Гадаю геополітичний ризик залишиться і у майбутньому.