Незалежні експерти та євродепутати вважають, що введених санкцій проти білоруського диктатора недостатньо
До четвертої річниці початку масових протестів у Білорусі верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, де, зокрема, йдеться: «Чотири роки тому, 9 серпня, народ Білорусі вийшов на вулиці, щоб висловити мирний протест проти фальсифікації президентських виборів та спроби Лукашенка відібрати у нього право приймати рішення про своє майбутнє.
З того часу, незважаючи на жорстокі репресії, білоруський народ неодноразово і сміливо обстоює свої права та демократичне майбутнє своєї країни. Режим Лукашенка відповів масштабною кампанією насильства та залякування власного народу».
Верховний представник ЄС також нагадав, що режим Лукашенка утримує у в’язницях перебувають сотні політв’язнів. У країні тривають масштабні репресії проти громадянського суспільства, представників ЗМІ, правозахисників, незалежних профспілок, представників національних меншин та «проти всіх простих громадян, які висловлюють свої погляди як усередині країни, так і за її межами».
Євросоюз закликає негайно і беззастережно звільнити всіх несправедливо затриманих і наголошує на зростаючій загрозі суверенітету Білорусі і нагадує, що Білорусь є співучасником війни проти України.
«Білоруський суверенітет та ідентичність знаходяться перед зростаючою загрозою. Окрім широкомасштабних внутрішніх репресій, білоруський режим є співучасником незаконної агресивної війни Росії проти України. Крім політичної, військової та матеріально-технічної підтримки Мінськ сприяє незаконній депортації українських дітей з тимчасово окупованих Росією територій України. З 2021 року режим також організує міграційний тиск на зовнішні кордони ЄС», — наголошується в цьому документі.
«Лукашенко звільняв політв’язнів лише коли запроваджувалися економічні санкції»
Головний редактор сайту Charter97.org Наталія Радина, коментуючи заяву Жозепа Борреля, насамперед зазначила, що вона явно приурочена до роковин революційних подій у Білорусі у 2020 році.
«Уже чотири роки, як у Білорусі відбулося народне повстання, яке, на жаль, було придушене владою. І я вважаю, що одних таких заяв недостатньо і, крім закликів, необхідно вводити ефективні економічні санкції, стежити за їх виконанням і тоді Лукашенко може звільнити політичних в’язнів», – поділилася вона своїми міркуваннями з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
І продовжила: «Але найжахливіше, на що я хочу звернути увагу, це те, що санкції було введено за співучасть Білорусі у війні, за міграційну кризу 2021 року, спровоковану білоруською стороною на кордонах з країнами ЄС та за посадку літака, але не за політв’язнів. Тому Боррель може закликати скільки завгодно, але поки що конкретно за політв’язнів проти Білорусі не буде введено серйозних економічних санкцій, Лукашенка нікого звільняти не буде. І те, що сталося у червні, коли було звільнено 19 осіб, то я нагадаю, що було звільнено тих, у кого і так закінчувався тюремний термін. Тобто ні про яку “добру волю влади” не йдеться».
Наталія Радина також нагадала, що єдиним політичним ув’язненим у Білорусі, якого було звільнено через стан здоров’я, став колишній лідер Партії Білоруського Народного Фронту Григорій Костусєв, у якого важка форма раку. Лукашенко особисто добре знає цього політика, тож вирішив його «великодушно» звільнити. «Тим часом у в’язницях Білорусі перебуває величезна кількість людей з тяжкими захворюваннями, зокрема онкологією, пенсіонерів, просто людей у віці, і їх Лукашенко не звільняє, хоча з гуманітарних підстав це треба зробити негайно. Лукашенко звільняв політв’язнів лише коли вводилися економічні санкції або була загроза їхнього застосування», – робить висновок головний редактор сайту Charter97.org.
«Санкційна політика має бути розширена та охоплювати всі галузі білоруської економіки»
Депутат Європейського парламенту від Литви та постійний доповідач по Білорусі Пятрас Ауштрявічюс (Petras Auštrevičius) впевнений, що Європейський Союз має реальні інструменти впливу на режим Лукашенка, такі механізми існують і вони універсальні – це санкційна політика.
«Але вона має стати болючішою для білоруської економіки і взагалі для ситуації в Білорусі. Інших заходів не існує у принципі, їх не винайти лише для Білорусі», – додає європарламентар.
У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» пан Ауштрявічюс зазначив, що хоч він і підтримує заяву Жозепа Борреля, але вважає, що санкційна політика щодо режиму Лукашенка спізнюється, що вона є недостатньою і що не всі країни ЄС підтримують цю політику.
«Насамперед назву уряд Віктора Орбана, який щойно заявив про намір у спрощеному режимі видавати робочі візи білорусам і, таким чином, вони отримають і можливість пересуватися Шенгенською зоною. Тому санкційна політика має бути розширена та має охоплювати всі галузі білоруської економіки. Мені іноді незрозумілі висловлювання представників опозиції, що, мовляв, треба знаходити якийсь “чудовий засіб”, щоб прості білоруси не страждали, а страждав лише на режим. Нехай вони виходять з такими пропозиціями і ясно кажуть, що вони мають на увазі. Тому що я певен – таких заходів немає. Так, білоруси теж постраждають від санкційних заходів, але це має стати стимулом для суспільства – думати про своє майбутнє та боротися з режимом не лише на словах, а й на ділі», – наголошує Пятрас Ауштрявічюс.
«Все одно експорт іде, і білоруська економіка отримує прибутки»
Економіст Олеся Рижеченко наголошує, що білоруська економіка сьогодні фактично існує за рахунок Росії.
«Насамперед це оборонні замовлення для Росії. Багато галузей – машинобудівна, металургійна, приладобудівна тощо – пов’язані на виконання оборонних держзамовлень. Плюс до кого – Росія дозволяє налагоджувати експорт калійних добрив та нафтопродуктів через свою територію до Індії та Китаю. Незважаючи на те, що існують обмеження щодо вантажоперевезень та платежів, все одно експорт іде, і завдяки цьому білоруська економіка отримує якісь доходи», – розповіла вона у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
Щодо вимог західних країн запровадити більш жорсткі санкції проти режиму Лукашенка, то, на думку Алесі Рижеченко, ті обмежувальні заходи. які були запроваджені за останні 4 роки, принесли більше незручностей простим білорусам, ніж самопроголошеному президентові та його оточенню. Режим навчився обходити санкції за допомогою інших країн Євразійського економічного союзу, і чи ефективнішими виявляться нові санкції, сказати важко.
Прапори, вишиванки та маскувальна сітка у центрі Вільнюса
У п’ятницю 9 серпня у низці європейських столиць пройшли акції за участю представників білоруської діаспори. На Кафедральній площі у Вільнюсі зібралося кілька сотень білорусів, які зараз живуть у Литві.
У багатьох в одязі поєднувалися білі та червоні кольори, над головами присутніх майоріли біло-червоно-білі прапори, які стали одним із найвідоміших символів білоруської опозиції. Приблизно два десятки людей прийшли у національних костюмах, чимало було й білоруських сорочок-вишиванок. На краю площі було розтягнуто величезний плакат із фотографіями тих, хто сьогодні перебуває в катівнях режиму Лукашенка.
Поряд активісти білоруської армії визволення організували виготовлення маскувальної сітки, яка буде відправлена підрозділу, який воює на боці України. Виступаючі висловлювали підтримку Україні та закликали продовжувати боротися за звільнення політичних в’язнів.
Після закінчення мітингу на відзначення четвертої річниці протестів через сфальшовані підсумки виборів президента РБ, пройшла хода вільних білорусів. Декілька десятків учасників, які зібралися на мітинг на Кафедральній площі, пройшли під історичними прапорами вулицями Вільнюса до білоруського меморіалу, де вшанували пам’ять полеглих співвітчизників, які боролися проти режиму.
Ганна Плотнікова