Уряд продовжив термін обов’язкової військової служби і модернізував підготовку резервістів, намагаючись змусити Пекін задуматися. Але це вже не спрацьовує.
В уявній блокаді “Нульового дня”, тайванської телевізійної драми, яка вийде на екрани наступного року, але вже викликає ажіотаж, китайські військові оточили Тайвань, відрізавши його від світу і зануривши острівну демократію з 23-мільйонним населенням у кризу.
У 17-хвилинному трейлері, опублікованому минулого тижня, громадськість реагує на блокаду Китаю сумішшю жаху і покори. Молоді пари їдуть на велосипедах повз танкові колони порожніми вулицями. Злочинні банди сіють хаос від імені Пекіна та його територіальних претензій на Тайвань.
Тайванці не повинні воювати і все одно не змогли б перемогти, розповідає інфлюенсерка своїм підписникам у серіалі. “Тим, хто хоче, щоб ми вийшли на поле бою, насправді начхати на наші страждання”, – каже вона.
Можливо, це і вигадка, але похмура оцінка готовності Тайваню до боротьби в серіалі зачіпає дуже реальну проблему, з якою стикається президент Лай Чін-те, який вступив на посаду в травні і якого Пекін вважає небезпечним сепаратистом.
Загроза з боку Пекіна посилилася після того, як китайський лідер Сі Цзіньпін оголосив “возз’єднання” Китаю з Тайванем неминучим. Він підкреслив свою готовність застосувати силу для досягнення цієї мети, відправивши все більшу кількість військових літаків і кораблів для промацування оборонних споруд острова.
Уряд Тайваню намагається покращити свою обороноздатність, продовжуючи обов’язкову військову службу і переглядаючи постійну підготовку резервістів в рамках більш широкої зміни оборонної стратегії, покликаної змусити Сі двічі подумати, перш ніж ризикувати, застосовуючи силу.
Але молоді тайванці не відповідають на цей заклик, і міністр оборони Веллінгтон Ку нещодавно визнав, що брак обладнання та інструкторів сповільнює спроби професіоналізації підготовки резервістів. “Я повинен чесно сказати, що нам потрібно швидко посилити [підготовку], оскільки є ще багато можливостей для вдосконалення”, – сказав він у червні в законодавчому органі.
Такі визнання можуть стосуватися Дональда Трампа, який сигналізував про більш трансакційний підхід до американської підтримки оборони Тайваню, якщо він переможе на другому президентському терміні в листопаді.
Тайбей хоче створити професійні резервні сили для підтримки 155 000 солдатів, які перебувають на дійсній службі. Всі тайванські чоловіки, народжені в 2005 році або пізніше, зобов’язані записатися на річну службу, в той час як близько 2 мільйонів колишніх солдатів повинні проходити перепідготовку кожні два роки.
Але чиновники визнали, що відстають від графіка з планами навчити резервістів і призовників, як доповнити війська на передовій у разі війни. Цього року лише 6 відсотків призовників – 6936 осіб – взяли участь у нещодавно запровадженій 12-місячній програмі. Більшість відклали військову службу, щоб спершу вступити до університету, а це означає, що призов 2005 року народження не буде повністю підготовлений до 2027 року.
Військовослужбовці, які проходять військову службу цього року, не проходять очікувану підготовку. Відібрана група однорічних призовників повинна була вчитися користуватися безпілотниками, протитанковими ракетами “Кестрел” і ракетами класу “земля-повітря” “Стінгер”, але, за словами офіцера Міністерства оборони, цього року їх не вистачило, щоб розпочати підготовку.
Повільний прогрес Тайваню в посиленні тренувань викликає занепокоєння військових експертів у Вашингтоні і Тайбеї, які закликають владу діяти швидше, щоб стримати Сі і запобігти війні.
“Останнє, чого хоче Тайвань, – це щоб Сі Цзіньпін, як ключова особа, що приймає рішення в Китаї, і Сполучені Штати, як ключовий союзник Тайваню, сумнівалися в зобов’язаннях Тайваню щодо власної оборони”, – сказав Метт Поттінгер, який був заступником радника з національної безпеки США в адміністрації Трампа, а зараз є запрошеним науковим співробітником Гуверівського інституту.
Для цього, за словами Поттінгера, Тайваню потрібна політична воля і далекоглядність, щоб присвятити рекрутингу і навчанню одних з найкращих своїх офіцерів. “Я дуже сподіваюся, що Тайвань піде на ці жертви”, – сказав він.
Збройні сили Китаю, найбільшої постійної армії у світі, налічують 2 мільйони військовослужбовців і щороку призивають близько 400 000 призовників. Його оборонний бюджет у 230 мільярдів доларів у 2023 році був у 13 разів більшим, ніж у Тайваню, і його військові регулярно тренуються, щоб захопити острів раптовим нищівним штурмом.
За законом Сполучені Штати зобов’язані допомагати Тайваню зміцнювати власну оборону, в тому числі шляхом продажу зброї, але вони формально не зобов’язані втручатися проти китайського нападу, що є політикою, відомою як “стратегічна невизначеність”.
У той час як президент Байден неодноразово заявляв, що відправить американських військових на захист Тайваню, Трамп не давав таких обіцянок. Відповідаючи на запитання, що він буде робити в інтерв’ю минулого місяця, Трамп сказав, що Тайвань знаходиться “за 9 500 миль” і повинен платити за американську оборону.
Тайвань повинен бути “ментально готовим” до перемоги Трампа в листопаді – і до пильної уваги, яка з цим пов’язана, сказала Мей Фу-сін, директор Тайванського центру аналізу безпеки, дослідницького центру, що базується в Нью-Йорку.
Трамп “безумовно, вимагатиме від Тайваню значно збільшити власні витрати на оборону і бути більш активним у підготовці до війни”, – сказав Мей.
На думку аналітиків, покращення підготовки є ключовим способом для Тайваню продемонструвати, що він серйозно ставиться до військової готовності. Але нові програми продовжують стикатися з нестачею фінансування, інструкторів і обладнання, що призводить до регулярних скарг від учасників на якість навчання, за словами резервістів, а також до офіційних заяв, що визнають невдачі.
“Це була марна трата часу”, – сказав Вінсент Цао, 30-річний інструктор з підводного плавання, який провів більшу частину п’ятиденного курсу підготовки резервістів минулого тижня, сидячи без діла в аудиторії, де його навчали відставні солдати, які відкрито визнали, що вони не готові вести програму.
Тайванські чоловіки, які пройшли обов’язкову службу протягом останніх 12 років, теоретично повинні проходити перепідготовку щодва роки, хоча на практиці багато хто з них відвідує її набагато рідше. Лише п’ята частина резервістів, які пройшли перепідготовку минулого року, завершили нещодавно подовжений двотижневий курс, а більшість – лише п’ять чи сім днів.
Підготовка 2 мільйонів резервістів до “негайної бойової готовності” в якості другої лінії оборони є “дуже важливою для захисту Тайваню”, – сказав Хан Ган-мін, колишній директор Тайванського офісу тотальної оборонної мобілізації, який здійснює нагляд за резервістами.
“Оскільки резервні сили не є основним бойовим підрозділом, нас завжди ставлять в останню чергу при розподілі бюджету”, – сказав Хан.
Боротьба з “поразницьким” настроєм
Після вступу на посаду в травні Лай пообіцяв продовжити реформи свого попередника, які покращать боєготовність, і застеріг військових від “поразницького” настрою, сказавши їм, що вони не можуть вважати, що “перша битва стане останньою”, якщо Китай нападе на них.
Але нова адміністрація не оголосила про серйозні зміни у підготовці, окрім скасування церемоніальних вправ з багнетом і гусячим кроком.
Лай також стикається з жорсткою протидією з боку дружнього Пекіну Гоміндану, який контролює законодавчу владу, і звинувачує правлячу Демократичну прогресивну партію в спробі перетворити Тайвань на “порохову бочку”.
Китай, який хоче підірвати Лая, стверджує, що він хоче перетворити звичайних людей на “гарматне м’ясо”.
Але аналітики кажуть, що Тайвань повинен готуватися до нових реалій дедалі агресивнішого Китаю.
Військова стратегія Тайваню вже давно зосереджена на тому, щоб зупинити Китай до того, як його війська перетнуть 110-мильну протоку, що розділяє їх, але все більше аналітиків з питань оборони в Тайбеї і Вашингтоні кажуть, що Тайвань повинен готуватися до найгіршого з можливих сценаріїв: затяжної битви на самому острові.
“Тайванські резервісти будуть мобілізовані там, де відбувається бій, і тоді, коли відбувається бій”, – сказав Майкл Ханзекер, морський піхотинець у відставці, який вивчає військову реформу в Університеті Джорджа Мейсона.
За словами людей, які нещодавно пройшли військову підготовку, острів явно не готовий до цього.
31-річна Коні Сьє, яка раніше пішла на військову службу і прослужила солдатом шість років, записалася на курс підготовки резервістів, як тільки минулого року жінкам дозволили вступати до лав збройних сил. У травні вона повернулася для проходження другого етапу.
За її словами, незважаючи на незначні покращення, військові рухаються надто повільно, щоб завоювати довіру громадськості і зробити навчання чимось більшим, ніж формальність. “Я навіть не знаю, що я маю робити на своїй посаді, якщо почнеться війна”, – сказала в інтерв’ю Хсіє, яка зараз працює над отриманням ступеня магістра.
Зростаюче занепокоєння громадськості щодо конфлікту змусило багатьох жителів Тайваню запитати себе, що б вони робили за сценарієм “нульового дня” і як далеко вони повинні допустити, щоб загроза вторгнення Китаю зазіхала на їхнє повсякденне життя.
Опитування показують, що більшість тайванців підтримують рішення про подовження обов’язкової служби, але це не означає, що вони вважають навчання гарним використанням часу або державних коштів.
“У кожного є власне життя і сім’ї. Моїй дружині довелося б працювати і піклуватися про дитину самій, коли мене не було”, – сказав Сьє Ю-сян, 30-річний продавець у страховій компанії, який пройшов 14-денний тренінг на початку липня.
Незважаючи на це, він підтримує плани уряду посилити підготовку резервістів. “Зі збільшенням загрози, – сказав Сьє, – неминуче виникає потреба в заходах для реагування”.