Повномасштабна війна Росії проти Україні, яка триває вже два з половиною роки, вплинула на розвиток технологій у багатьох галузях озброєнь та військової техніки. Багато тенденцій, заданих цією війною, проявилися на міжнародному авіасалоні, який пройшов минулого тижня в британському місті Фарнборо. ВВС розповідає про найцікавіші технологічні інновації, які можна було побачити на Фарнборо-2024, і про те, що вони говорять про війни майбутнього.

Війна, в якій Британія активно підтримує Україну, офіційно ніяк не була відображена на авіасалоні. Але про неї згадували у розмовах фахівці, до неї залучені учасники виставки, а деякі експонати навіть випробували на фронті.

Невеликий червоний безпілотник, припаркований на льотному полі, одразу привертає до себе увагу. На тлі сучасних літаків він виглядає дивно: рейково-трубчаста конструкція, незграбні форми… Так виглядає апарат, головна цінність якого – низька ціна.

Разом з його характеристиками – здатністю перевозити 100 кілограмів вантажу на 1000 кілометрів – невисока ціна та простота наводять на думку про БПЛА, якими Росія та Україна обстрілюють різні цілі у глибині територій супротивника.

Однак цей апарат під назвою Windracers, за словами представника компанії Distributed Avionics, яка його збудувала, потрібний зовсім для іншого.

“Ми багато літаємо в Антарктиці. Коли є 100 кілограмів корисного навантаження та можливість летіти на 100 кілометрів, то можна завантажити багато наукового обладнання”, – розповів представник компанії Distributed Avionics про свій безпілотник, виставлений на льотному полі.

У розмові, щоправда, з’ясувалося, що в Україні ці апарати все ж таки воюють: “Ми вже співпрацюємо з міністерством оборони (Британії) і виконуємо деяку роботу в Україні. В основному щодо постачання та спостереження”.

Подробиці компанія не розповсюджує, але, як раніше повідомляв Jane’s Defence, ці дрони займаються розвідкою та спостереженням в Україні з 2023 року.

Постачання на багатьох ділянках фронту стало надзвичайно небезпечним завданням через FPV-дрони, які полюють на машини і навіть окремих людей у ​​тилу противника. У російській армії для цього вже почали використовувати мотоцикли, аби проскочити небезпечні ділянки на великій швидкості. Проте цей спосіб також не гарантує успіху – квадрокоптери рухаються швидше.

Ця проблема існує і для російської, і української армії. І постачання безпілотниками – один із способів вирішити це завдання.

ЗСУ вже застосовує дрони постачання. Так, група військових із 225-го окремого штурмового батальйону та 223-го батальйону морської піхоти ЗСУ перебували на передовій 70 діб, і весь цей час постачання їм здійснювали безпілотники.

Посадка для такого дрона – найважливіша частина завдання. Йому треба донести вантаж цілим. Як стверджують автори Windracers, в цьому досить дешевому дроні найдорожча частина – навігаційна система. Він використовує супутникову навігацію, а також інерційну та оптико-електронну системи. Щоб сісти і злетіти, йому потрібний невеликий рівний простір.

Дрон для евакуації поранених

Windracers – продукт порівняно невеликої компанії. Більші корпорації також стали активно розробляти транспортні безпілотні проєкти.

У деяких випадках вони не починають їх з нуля, а просто купують уже наявний бізнес із готовими продуктами.

На початку року BAE Systems купила британську компанію Malloy Aeronautics, яка займається квадрокоптерами високої вантажопідйомності. На відміну від дрона літакового типу, коптеру не потрібно ніякого підготовленого майданчика – він може злетіти з будь-якої точки, над якою немає жодної перешкоди.

Невеликий апарат T-650 цієї фірми здатний підняти вантаж вагою до 300 кілограмів і перенести його на відстань до 30 кілометрів, що, звичайно, робить його хорошим дроном постачання.

Але на авіасалоні він був представлений із модулем для перевезення поранених. Це не менш актуальне завдання, яке в обох арміях на війні в Україні виконують броньовані або звичайні незахищені автомобілі, мотоцикли, баггі та взагалі будь-який транспорт.

Наявність таких дронів може знизити кількість втрат, тому що на передовій, судячи з розповідей, не завжди виходить вчасно та швидко вивезти поранених до збірного пункту, де їм нададуть першу медичну допомогу.

На виставці T-650 показали разом зі спеціальним модулем для перевезення поранених. Цей модуль захищає пораненого від уламків та важить приблизно 100 кілограмів. Таким чином для пораненого залишається ще 200 кілограмів, що більш ніж достатньо.

Зрозуміло, медичний модуль – лише один із можливих вантажів, які може піднімати платформа. Як і наземний автомобіль, вона може перевозити будь-який вантаж.

І скидати його. У пресрелізі Malloy Aeronautics кажуть, що цей дрон можна буде застосовувати для підтримки військ на полі бою.

Дешеві дрони-бомбардувальники

Дрони, якими керують дистанційно, і які здатні скинути з висоти невелику гранату, з’явилися на Близькому Сході ще в першій половині 2010-х років. Невеликі апарати було важко збити, протидронові рушниці, які з’явилися незабаром, не завжди були ефективними.

Досить довго ці апарати були екзотичною зброєю напівофіційних та неофіційних збройних формувань, які не могли дозволити собі купити нормальний бомбардувальник, а на кілька недорогих безпілотників грошей вистачало.

На початку російсько-української війни військові ставилися до них досить прохолодно. І в цьому є логіка. Насправді квадрокоптери-скиди і навіть FPV-дрони – зброя, розквіт якої стався у позиційній війні, в якій авіація не змогла діяти через розвинену ППО.

Цим пояснюється невеликий інтерес оборонних компаній до виробництва таких дронів – жодна армія світу, жодна держава не хоче вступати до такої війни, яку веде Росія в Україні. А в швидкоплинній операції з глибокими проривами великих мас військ квадрокоптер із гранатою недостатньо швидкий та ефективний.

Проте BAE systems представила на Фарнборо проєкт такого дрона-бомбардувальника STRIX.

З невеликою поправкою – він досить великий. Його ширина (термін “розмах крил” не дуже підходить до такого апарату) становить 4,5 метри.

Творці кажуть, що він зможе переносити вантаж вагою 160-200 кілограмів на відстань до 800 кілометрів.

Тобто його ударна потужність приблизно відповідатиме потужності безпілотників типу Bayraktar TB2.

При цьому він збереже переваги звичайного коптера – його буде легко запускати з землі, сідати він також буде як гелікоптер.

Це також явна спроба не просто засвоїти досвід української війни, а й доопрацювати його, адаптувати під інші сценарії.

Оскільки “окопна війна” – це значною мірою результат помилки планування, ймовірно, його планують застосовувати, скоріше, для операцій спецназу, ніж для використання в армії замість винищувачів-бомбардувальників, як це відбувається зараз в Україні.

Що таке дрони-“вінгмени” та як їх використовують

Із самого початку війна в Україні показала, наскільки ефективною може бути наземна ешелонована протиповітряна оборона.

За відсутності спеціально оснащених бойових літаків, особливо підготовлених екіпажів та відпрацьованих тактичних прийомів, прорив протиповітряної оборони може коштувати великих втрат.

Причому оскільки прориватися доведеться над територією, яку контролює супротивник, всі втрати пілотів стають безповоротними – вони або гинуть, або потрапляють у полон.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кілька країн розробляли проєкт дрона супроводу винищувачів, який часто називають wingman.

Однак тепер, через два з половиною роки, на Фарнборо привезли одразу кілька таких проєктів різного ступеня готовності.

Airbus представив макет апарату, який так і називається Wingman. Його викотили на льотне поле. Головне завдання цього безпілотника – захист головного літального апарату, боротьба з ППО, а також контроль за повітряним простором – до радара основного винищувача він додає свій.

Німецька корпорація Diehl, яка виробляє ракети Iris-T, а також будує за ліцензією ракети-перехоплювачі для системи Patriot, показала свій варіант дрона супроводу Feanix, який дуже відрізняється від “вінгмена” Airbus.

Це апарат, який більше схожий на крилату ракету, і запускатиметься він як ракета – з літака, землі чи корабля. Апарат буде побудований за модульним принципом, тобто у відсік обладнання можна буде завантажувати різні модулі.

Його можна направити на боротьбу із ППО, радіоелектронну боротьбу, контроль повітряного простору. Нарешті, можна розмістити у відсіку боєголовку, перетворивши дрон на вже справжню крилату ракету.

Найнезвичайніше в ньому те, що – принаймні, поки що – його планують зробити одноразовим: наприкінці місії він самознищуватиметься.

Війни майбутнього за участю дронів

Свій проєкт “вінгмена” представила також корпорація BAE Systems, щоправда, його дещо затьмарив головний експонат цієї корпорації – проєкт винищувача GCAP, який вона будує разом із японською Mitsubishi та італійською Leonardo. Boeing не привезла свій проєкт на Фарнборо, але він вже проходить льотні випробування.

Українська компанія “Мотор Сiч”, основна продукція якої – двигуни, на своєму стенді розмістила також зображення, в якому фігурує безпілотник супроводу. Від коментарів представники компанії відмовились. Основна продукція, яку компанія представила на виставці, – турбогвинтовий та турбореактивний авіаційні двигуни.

Поява в останні роки цього напряму – безпілотників супроводу – пов’язана з тим, що бойова ефективність одного літака-винищувача підходить до межі.

Він чисто фізично не може нести більше зброї, йому не вистачає систем радіоелектронної протидії, контроль над повітряним простором навіть найсучасніших радарів також обмежений. Тому “дрон супроводу” збільшує міць кожного літака, який він супроводжує.

Крім того, маневровість уже наявних сучасних літаків обмежена витривалістю людини, яка не може витримати перевантаження вище певного рівня навіть у спеціальному костюмі. А електронна апаратура може.

Тому рано чи пізно, але винищувальна авіація стане безпілотною.

Але є ще одна причина, через яку на Заході почали приділяти так багато уваги таким проєктам.

2019 року свій перший політ здійснив російський “вінгмен”. Дрон “Охотник” розробляють з 2011 року, і роботи щодо нього йдуть повним ходом.

Російський проєкт поки що виглядає більше як дистанційно керований бомбардувальник – його головним завданням будуть удари по землі. Розробники кажуть, що ним можна буде керувати із землі або літака Су-57.

Однак саме удари керованими авіабомбами з російських літаків Су-34 в Україні – зараз одна з найбільших проблем для ЗСУ.

Тому поява такого дрона – виклик західним конструкторам, який вони, схоже, прийняли.

Павло Аксьонов