Київ будує плани – 10 років окупації: А якщо Крим звільнять?
Україна хоче повернути півострів, вкрадений десять років тому
Рівно десять років тому Росія незаконно анексувала український півострів Крим – начебто узаконений нею на псевдоплебісциті. Проте Україна має намір відновити повний контроль над своєю територією і будує плани на час після його звільнення. Для цього необхідно з’ясувати складні питання.
Президент України Володимир Зеленський та його уряд поставили собі за мету захистити Крим – відповідно до міжнародного права як ще легітимну територію України – і повернути її. Так було не завжди: на початку масштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, в Києві були міркування щодо зозвязання питання шляхом передачі територій завдяки мирним переговорам, – пояснює krone.at український історик Андрій Кудрященко. Він директор Інституту всесвітньої історії Національної Академії наук України, яка консультує уряд у Києві з міжнародних питань.
Україну треба відродити
«Але пізніше Україна утрималася від цього, особливо під впливом жорстокої російської війни та успішного контрнаступу восени 2022 року», – зазначив Кудряченко. Відтоді Київ сповнений рішучості повернути собі всі окуповані території. Окрім Криму, до них також належать Луганська та Донецька області на сході та Запорізька і Херсонська області на півдні, які частково тимчасово захоплені Росією, вони окуповані й також були анексовані у вересні 2022 року.
18 березня виповнюється десята річниця анексії Криму. На Красній площі в Москві Святкування готувалися днями. (Зображення: APA/ Олександр НЕМЕНОВ)
Більшість вірить у звільнення
Незважаючи на тупикову ситуацію на фронті, за якою глибоко закопуються російські окупанти, більшість людей в Україні вірить у перемогу та повернення Криму. Згідно з опитуванням Київського інституту соціології, вірять 60 відсотків опитуваних. Українці «однозначно» вірять у перемогу над Росією, тоді як ще 29 відсотків вважають, що їхня країна «з більшою ймовірністю» виграє війну. У тому ж опитуванні 52 відсотки респондентів сказали, що війна, швидше за все, закінчиться звільненням всіх окупованих територій. 14% йдуть ще далі і вважають, що війна закінчиться військовими діями в самій Росії. Вирішивши повернути окуповані території, уряд у Києві також має розв’язати проблемні питання: Як бути з людьми, які вимушено чи добровільно співпрацювали з окупантами?
Мобільна виборча дільниця в окупованому Донецьку: російський режим хоче високої явки виборців на виборах окупованої території, щоб зберегти видимість демократії.
(Зображення: APA/AFP/STRINGER)
Закон проти колабораціонізму
У березні 2022 року київський уряд ухвалив закон, який дозволяє притягувати колабораціоністів до відповідальності. Їм загрожувало до п’яти років позбавлення волі. «Але коли за рік фактично звільнили великі території, стало зрозуміло, що закон потрібно переглядати», — пояснює історик Кудряченко. Потрібні реалістичні підходи. За це відповідає Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій під керівництвом Ірини Верещук.
Примусові російські паспорти
«У будь-якому випадку потрібен адаптаційний період, який може тривати значно більше п’яти років», – пояснює Андрій Кудряченко.
Для справжньої реінтеграції держава має забезпечити справедливість і покарати тих, хто співпрацює з окупантами, у своєрідному правосудді перехідного періоду. Ключовою відмінністю є відмінність між «примусовою» та «добровільною» кооперацією. Окупанти нав’язують жителям російські паспорти, без яких неможливі багато адміністративних процедур та послуг. З липня українців без російських паспортів зможуть навіть депортувати з областей, з окупованих районів.
Росіяни розпалюють страх перед репресіями.
Через такі запроваджені заходи, які завжди мають на меті прив’язати їх до Росії, багато мешканців нині окупованих територій побоюються можливих репресій після відновлення української державності. Росія свідомо нагнітає такі страхи, українська влада хоче їх розвіяти. «Влада має категорично не допустити трансформації відповідальності за колабораціонізм у відповідальність за життя в окупації», – підкреслює Кудряченко.
Кримінальне переслідування має залишатися обмеженим
Новий закон має стосуватися лише найсерйозніших злочинів, щоб лише обмежена кількість осіб була притягнута до кримінальної відповідальності чи переслідуватися, каже він. В першу чергу це має стосуватися тих, хто вчинив військові злочини та злочини проти людяності, і тих, хто зрадив присязі: наприклад, колишніх українських слідчих, суддів чи військових.
Не підлягають кримінальному переслідуванню, але підлягають люстрації – звільнення з посади та тимчасової заборони працювати у цій сфері, чиновники середньої ланки чи вчителі, які співпрацювали з окупаційною владою. Як саме така процедура може виглядати, поки незрозуміло. Але це може стосуватися багатьох тисяч людей.
“Після так званих президентських виборів, безсумнівно, будуть інші мобілізації.”
Андрій Кудряченко
Незважаючи на необхідність таких міркувань, сценарії, за яких вони стають необхідними, здаються віддаленими. Наразі збройні сили Путіна міцно контролюють окуповані території. І володар у Кремлі, який зараз затверджується на посаді, зробить усе, щоб цього досягти. Кудряченко впевнений: «Після так званих президентських виборів, безсумнівно, буде подальша мобілізація».
Матіас Фукс
„Für immer vereint“ steht auf einem Wandgemälde der Krim in Moskau (Archivbild von März 2014).