Попри санкції, від початку повномасштабної війни в Україні Росія отримала заборонених чипів для ракет майже на 4 мільярди доларів. Багато з них – через підставні компанії у Гонконгу, йдеться у розслідуванні американського видання New York Times.

З непоказного офісу на сьомому поверсі за адресою 135 Bonham Strand поблизу фінансового району Гонконгу принаймні чотири компанії працюють із тіньовою місією: сприяти незаконній торгівлі західними технологіями в Росію.

Підставні компанії за цією адресою поблизу фінансового району Гонконгу придбали мільйони заборонених чипів і датчиків для військових технологічних компаній у Росії, багато з яких потрапили під санкції уряду США.

Вони є важливою ланкою в ланцюжку, що з’єднує американські дослідницькі лабораторії з китайськими заводами, російськими виробниками зброї та полями битв в Україні. Це означає, що уряд США та технологічні гіганти не можуть контролювати, куди йдуть їхні технології, пише видання.

Згідно з аналізом російських митних даних, корпоративних записів, реєстрацій доменів і даних про санкції, проведений NYT, заборонені чипи на майже 4 мільярди доларів потрапили в Росію завдяки понад 6000 компаній, зокрема гонконзьких з 135 Bonham Strand.

Захід намагався перекрити доступ до напівпровідників через торговельні обмеження, однак Росія створила настільки надійний паралельний ланцюжок поставок, що за останні три місяці 2023 року імпортувала майже таку ж кількість критично важливих мікросхем, що й за той самий період 2021 року. Про це свідчать результати аналізу даних російської митниці.

Здатність президента Росії Володимира Путіна обходити західні санкції – один із головних недоліків західної реакції на війну в Україні. Замість того щоб потрапити в економічну ізоляцію, Росія через понад два роки війни почувається цілком упевнено, пише американське видання.

Нові ланцюги поставок в обхід санкцій

Російський імпорт технологій починається з того, що американські виробники мікросхем продають свою продукцію міжнародним дистриб’юторам. Компанії, що займаються виробництвом чипів, за законом не зобов’язані відстежувати, куди йдуть їхні товари далі. Тож Росія звертається до міжнародних дистриб’юторів – які, згідно з аналізом NYT, розташовані в Гонконзі, Китаї, Туреччині, Індії, Сербії та Сінгапурі – й таким чином підтримує постійне постачання західних технологій.

Деякі компанії-посередники є частиною давніх мереж офшорних фірм, що належать російським бізнесменам. Відповідно до аналізу NYT, на Bonham Strand, 135, чотири підставні компанії належать олігархам, пов’язаним з російським військово-промисловим комплексом.

Швидкість, з якою почали діяти підставні компанії, приголомшила західних регуляторів. Щойно ліквідовують одного постачальника, на його місці з’являються нові, іноді з тим самим власником.

Речниця Міністерства торгівлі США не стала прямо говорити про те, як Росія обходить торговельні обмеження. Однак каже, що завдяки експортному контролю США “Росія має все менше змоги задовольнити свій підвищений попит в умовах скорочення пропозиції і платить дедалі більше за те, що отримує”.

Міністерство закордонних справ Росії не відповіло на запити NYT про коментарі.

Видання також пише про те, як посилилася залежність Росії у закупівлі чипів від Китаю – згідно з аналізом, транзакції, розрахунки за якими раніше велися в доларах США, тепер все частіше виконують у юанях.

Як провідний світовий виробник електроніки, Китай імпортує величезну кількість західних компонентів і перетворює їх на споживчу електроніку. Китайські компанії можуть легко направити ці поставки в Росію, вважають експерти галузі.

Міністерство закордонних справ Китаю своєю чергою заявило, що країна не надає зброю чи обладнання жодній стороні війни в Україні.

З обмеженими внутрішніми виробничими потужностями Сполучені Штати не мають іншого вибору, окрім як продовжувати використовувати Китай для виробництва, пакування та збирання чипів.

Ракета, що поцілила в “Охматдит”

За даними Національного агентства України з питань запобігання корупції, крилата ракета великої дальності Х-101, яка 8 липня поцілила в дитячу лікарню “Охматдит”, містила підсанкційну електроніку від американських виробників мікросхем.

Одним із важливих чипів був Field Programmable Gate Array, або F.P.G.A., які виготовляють​​ такі американські компанії, як Advanced Micro Devices і Intel. Вони заборонені для продажу в Росії.

Попри це, за даними російської митниці, від початку війни Росія імпортувала F.P.G.A. на суму понад 390 мільйонів доларів.

Незабаром після початку повномасштабного вторгнення західні компанії пішли з Росії, однак їхня продукція – ні.

Росія швидко переорієнтувала ланцюжки поставок, шукаючи дружні країни та порти, готові обслуговувати її кораблі. У Туреччині, ОАЕ та Марокко з’явилися перевантажувальні хаби. Уряд США наклав санкції на компанії та фізичних осіб у цих країнах.

Головним постачальником мікросхем для Росії став Китай. За даними Semiconductor Industry Alliance, 29 відсотків усіх напівпровідників проходять через цю країну.

“У перші кілька тижнів війни справді було очікування, що ці заходи будуть нищівними, – каже про санкції Емілі Кілкріз, старша наукова співробітниця Центру нової американської безпеки. – Але ми недооцінили проблеми США з фактичним їхнім дотриманням на такому ринку”.

Російські бізнесмени та канадські пенсіонери

NYT пише, що підставними компаніями на 135 Bonham Strand керують російський емігрант у Гонконгу Олексій Чиченєв та його партнер Михайло Виноградов.

Дві компанії під назвами Rikkon і Midicon належали Андрію Козіцину та Ігорю Кудряшкіну, колишнім директорам Уральської гірничо-металургійної компанії, промислового конгломерату в Росії. Уральська гірничо-металургійна компанія має зв’язки з Путіним, виробництвом зброї та російською організованою злочинністю, згідно з даними американського Міністерства фінансів і загальнодоступними документами, пише NYT.

У 2014 році, після того як Росія анексувала Крим, Козіцин і Кудряшкін передали право власності на Rikkon і Midicon Чиченєву і Виноградову. До 2022 року Чиченєв і Виноградов контролювали мінімум 11 компаній на 135 Bonham Strand, згідно з корпоративним реєстром Гонконгу.

Лише дві з цих компаній, Kvantek та Superchip, продавали чипи в Росію до повномасштабної війни в Україні. Але, згідно з аналізом даних російської митниці, із запровадженням обмежень і санкцій їх стало більше.

Наприклад, компанія Saril Overseas не мала даних про експорт до Росії до середини 2022 року. Її першою поставкою в липні 2022 року була партія F.P.G.A., виготовлених ​​AMD, вартістю 95 000 доларів США.

Пізніше Saril Overseas розширила свою торгівлю на кілька російських компаній. Згідно з аналізом даних російської митниці, до цього року вона продала заборонених напівпровідників майже на 9 мільйонів доларів.

В інтерв’ю біля дверей своєї квартири в Гонконзі Чиченєв сказав NYT, що не знає, хто стоїть за компаніями, і забув, як вони були переведені на його ім’я. “Розумієте, друг мого друга в Москві попросив мене йому допомогти”, – сказав він.

Він додав, що не є технічним експертом і просто допомагав доставити мікросхеми зі Сполучених Штатів і Тайваню в Китай.

“Це було поза моїм контролем, – сказав він. – Я просто робив платежі в США або на Тайвань”.

Він додав, що його компанії на Bonham Strand закриваються.

“Зараз я просто насолоджуюся життям, – сказав Чиченєв. – Раніше, так, у нас було кілька компаній, але зараз усе закрито”.

Виноградов на запит про коментар не відповів, так само, як і юрист компаній на Bonham Strand.

Одним із бенефіціарів постійних потоків західних технологій була компанія Staut, російський постачальник військової електроніки. У липні 2023 року Міністерство фінансів США наклало на неї санкції, щоб відрізати її від американських технологій.

Це створило проблему для компаній на Bonham Strand, які продали Staut підсанкційні мікросхеми на суму понад 21 мільйон доларів. Проте протягом декількох місяців кілька фірм з Bonham Strand перемістили свої поставки від Staut до двох нових компаній, Chipdevice і Leningrad Microwaves.

Хоча на папері Chipdevice і Leningrad Microwaves здавалися незалежними, вони мали спільних власників зі Staut та іншим російським постачальником військової електроніки, компанією Fregat. Від початку повномасштабної війни Chipdevice і Leningrad Microwaves отримали заборонених мікросхем на понад 17 мільйонів доларів.

Наприкінці минулого року США ввели санкції проти Chipdevice і Fregat. Leningrad Microwaves під санкції не потрапила. Минулого місяця Міністерство фінансів США також запровадило економічні санкції проти Чиченєва та кількох фірм на Bonham Strand. Щодо Виноградова жодних обмежувальних заходів не вживали.

NYT також наводить приклад Едварда Поберезкіна, 67-річного канадського пенсіонера латвійського походження, що мешкає в Торонто.

Десять років тому, за словами Поберезкіна, бізнесмен із Росії заплатив йому номінальну плату за реєстрацію як “агента з обслуговування” компанії Alburton Enterprises, розташованої на Британських Віргінських островах. Реєстрація зробила Поберезкіна та його будинок адресатом офіційних документів для канадської штаб-квартири Alburton.

Згідно з аналізом даних російської митниці, з початку 2022 року компанія відправила в Росію заборонених технологій на понад 9 мільйонів доларів.

Коли кореспондент NYT прийшов до Поберезкіна із запитаннями про Alburton, він був “дуже здивований”.

Поберезкін, який є єдиним публічним директором Alburton, сказав, що не підтримував жодних зв’язків з компанією та не отримував жодних листів, пов’язаних з нею, протягом дев’яти років.

“Я не маю жодних контактів із російським урядом”, – сказав він і додав, що нічого не знав ані про використання його імені чи адреси, ані про роботу Alburton. Він сказав, що має намір усунути себе як канадського представника компанії.

Alburton має й інші міжнародні зв’язки. Згідно з аналізом даних російської митниці, у 2019 році вона відправила до Росії електричні кабелі на тисячі фунтів через компанію Levitus Trading на Британських Віргінських островах. Levitus колись був одноосібним власником Olax, компанії, яка зараз належить Чиченєву за знайомою адресою: 135 Bonham Strand у Гонконгу.