Політики та експерти вважають, що посилення позицій ультраправих і ультралівих не вплине на підтримку України європейськими країнами
За підсумками виборів до нового складу Європейського парламенту сформовано вісім фракцій, куди увійшло 687 осіб. І ще 33 депутати вважали за краще залишитися незалежними і не приєдналися до жодного з об’єднань.
Найбільшою фракцією залишається праволіберальна “Європейська народна партія”, очолювана німецьким політиком Манфредом Вебером – у них 188 членів – 26,1% від загальної кількості. Замикають вісімку “Європа суверенних націй” із 25 європарламентарів, що дорівнює 3,5% нового складу Європейського парламенту. Кістяк фракції складають євроскептики і “путінферштеєри” з партії “Альтернатива для Німеччини”, хоча там є представники й інших країн ЄС.
Кореспондент служби “Голосу Америки” звернулася до експертів по коментарі з приводу початку роботи нового складу головного законодавчого органу Євросоюзу.
“Підтримка як Україні, так і здоровим силам Росії, що залишилися, має тривати”
Колишній голова Конституційного суду Литви Дайнюс Жалімас (Dainius Žalimas) балотувався до Європейського парламенту від литовської ліберальної “Партії Свободи” і за підсумками голосування отримав мандат.
Він увійшов до фракції Renew Europe (Оновлюючи Європу), став основним членом у Комітеті з правових питань. Крім цього, він увійшов до складу комітетів з прав жінок, громадянських прав і правосуддя. Працюватиме в Міжпарламентській асамблеї з Україною, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном, а також у делегації зі співробітництва зі США.
У розмові з кореспондентом служби “Голосу Америки” Дайнюс Жалімас наголосив, що нинішній розклад у Європарламенті є відображенням настроїв виборців, і в результаті видно посилення радикальних компонентів по обидва боки: як ультралівих, так і ультраправих, але “погоди” в Європейському парламенті вони робити не будуть. “Здебільшого переважають ті сили, які я б назвав здоровими і розумними, прихильними до європейських цінностей, що демонструють голосування, які вже відбулися. Це і резолюція щодо України, ухвалена вражаючою більшістю в 495 голосів, і голосування щодо кандидатури Урсули фон дер Ляєн – навряд чи хтось очікував, що вона набере понад 400 голосів. Це все показує, що незважаючи на дуже гучну і войовничу риторику, часом навіть із не надто культурними випадами, настрої європейців зовсім інші”, – переконаний європарламентар від Литви.
Коментуючи перспективи ставлення європейців до російської опозиції і до тих росіян, хто залишив країну після початку війни, Дайнюс Жалімас зауважив: “Я думаю, що навіть ті дебати, які були під час виборів голови Європарламенту, яким знову стала Роберта Метсола, і виборів голови Єврокомісії, показали, що з тими силами російської опозиції, які прихильні до тих самих цінностей, що й ми, лінія підтримки триватиме й надалі. Недарма кілька разів було згадано ім’я Олексія Навального і його вдови Юлії. Я б навіть сказав більш принципово: підтримка як Україні, так і здоровим силам Росії, що залишилися, має тривати. Хоч в ухваленій резолюції про “безперервність підтримки України” не було про це сказано, але в сукупності можна зробити висновок, що приблизно така сама більшість Європарламенту підтримує і здорові сили в Росії”.
“Будемо працювати не тільки захищаючи Україну, а й посилюючи трансатлантичну співпрацю”
Голова Комітету у закордонних справах Сейму Литви, заступник голови Сейму з європейських справ Жигімантас Павіліоніс (Žygimantas Pavilionis) вважає символічним схвалення новим складом Європейського парламенту резолюції під назвою “Необхідність постійної підтримки України з боку ЄС” під час першої ж сесії. А переобраній на посаду голови Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн було піднесено букет із синіх і жовтих квітів.
“Озвучуючи план роботи на найближчі п’ять років, вона в першому ж параграфі говорила про перемогу України і про те, що Європа повинна стати сильнішою і більше інвестувати в оборону. Крім того, вона наголосила на необхідності посилення боротьби проти автократичних режимів”, – зазначив литовський політик у бесіді з кореспондентом Російської служби “Голосу Америки”.
І продовжив, що він вважає, що протягом найближчого п’ятиріччя Україна має не тільки перемогти у війні проти Росії, а й стати членом Європейського Союзу. “Це було б ідеально, і ми, як християнські демократи, бачимо це нашою політичною метою. Я особисто розмовляв із пані фон дер Ляєн, коли вона була у Вільнюсі 9 травня, коли відзначається День Європи. Вона вважає порятунок України своєю місією, оскільки розуміє, що саме Європа буде згуртовувати країни світу у справі підтримки України”, – розповів віце-спікер Литовського Сейму.
Він також вважає, що успіху в міжнародних справах, зокрема – у протистоянні експансіоністським прагненням Москви, можна домогтися тільки спільними зусиллями Євросоюзу і НАТО. “Так було у випадку з Центральною Європою, так було у випадку з балтійськими країнами, з Румунією і Болгарією. І ось тепер іде чергова хвиля розширення на Схід, тож працюватимемо, не лише захищаючи Україну та зміцнюючи свою військову промисловість, а й посилюючи трансатлантичне співробітництво, яке може бути похитнуте, якщо в Америці візьмуть гору ізоляціоністські настрої”, – оцінює ситуацію Жигімантас Павіліоніс.
Голова Комітету у закордонних справах Парламенту Литви позитивно оцінює той факт, що політики так званої “Старої Європи” єдині в оцінках загроз, що походять від Росії, з “новобранцями Євросоюзу”, і насамперед – з Польщею, Чехією та країнами Балтії. “Саме в Литві відбувається найцікавіший експеримент “Старої Європи” – Німеччина стає не тільки головним економічним партнером та інвестором нашої країни, а й також військовим партнером і захисником, розміщуючи у нас свою армійську бригаду. І я хочу нагадати, що ця ініціатива належить Урсулі фон дер Ляєн, коли вона обіймала посаду міністра оборони Німеччини. Вона дуже добре знає і відчуває Литву і в нас дуже хороші міжпартійні зв’язки з нею”, – підсумовує віце-спікер Сейму Литви.
“Представництво праворадикальних сил на підтримку України не вплине”
Позаштатний радник болгарської делегації Європарламенту, експерт Free Russia Foundation у справах ЄС Петар Танєв вважає винятково важливим те, що Урсула фон дер Ляєн на самому початку своєї передвиборчої промови у зверненні до депутатів Європарламенту після згадки про Володимира Зеленського, згадала Олексія Навального.
“Я вже неодноразово говорив про те, що вбивство Навального послужило тригером для перегляду оцінки взаємовідносин за лінією ЄС – Російське громадянське співтовариство, і резолюція Європарламенту “Про вбивство Олексія Навального і необхідність підтримки пригнобленого російського громадянського співтовариства” ясно це засвідчила. Хоч Європарламент не має мандата на те, щоб впливати на загальну зовнішню політику ЄС, але має вагому роль у розгляді питань внутрішнього порядку денного в частині формування бюджету, юридичних і промислових питань, що чимало важливо, наприклад, для підтримки України. І сама інституція є чудовим майданчиком для європейської публічної дипломатії в так званій “Брюссельській бульбашці”, а окремо взяті депутати можуть стати голосом російських про-демократичних сил, як і в Брюсселі, так і в своїх країнах”, – зауважив Петар Танєв у розмові з кореспондентом служби “Голосу Америки”.
Важливим фактом він вважає ту обставину, що у депутатів Європарламенту є суверенне право ставити запитання кабінету Урсули фон дер Ляєн, Верховному представнику із зовнішньої політики ЄС, тобто Кає Каллас, а також через спеціальну форму Раді ЄС та іншим інституціям. На думку Петара Танєва, це чудова можливість для російських демократів комунікувати через євродепутатів з усіма інституціями Євросоюзу, а отже, надавати значення проблемам російського громадянського суспільства і стежити за тим, як розвивається політика ЄС з цих питань.
“Після першої пленарної сесії Європарламенту було обрано координаторів фракцій Комітет у закордонних справах (AFET). А саме – від Європейської Народної партії досвідчений Міхаел Галер, який був доповідачем Європарламенту щодо України і вже давно співпереживає проблемам російської демократичної опозиції. Від лібералів з Renew Europe – Хільде Ваутманс, яка завжди наголошувала на необхідності підтримки громадянського суспільства Росії, від “Зелених” – Анна Нойман, відома своїми антиавторитарними ініціативами. Головою комітету AFET знову обрано відомого Девіда Макаллістера, під головуванням якого часто запрошували на слухання представників російських демократичних сил, і я добре пам’ятаю неабияку зацікавленість їхньою присутністю, бо брав участь в організації. Взагалі слухання комітету – важлива складова в роботі Європарламенту, оскільки на них запрошують, зокрема, представників Єврокомісії, Європейської служби зовнішніх зв’язків та інших інституцій”, – розповів експерт.
І додав, що поки що невідомі доповідачі щодо Росії, бо фракції пропонуватимуть їхні кандидатури у вересні. “Але найімовірніше, як Андрюс Кубілюс, так і Сергій Лагодинський продовжать свою важливу роботу з вивчення проблем і стану справ у Росії та з пропозицій для вироблення нових стратегій ЄС щодо російських демократичних сил”, – вважає Петар Танєв.
Кореспондентка служби “Голосу Америки” поцікавилася у свого співрозмовника, чи зможе фракція “Патріоти за Європу”, куди ввійшли прихильники Віктора Орбана, Марін Ле Пен і колишнього чеського прем’єра Андрія Бабіша, гальмувати допомогу Україні та лобіювати інтереси Кремля?
Петар Танєв вважає, що більш предметно про це можна буде говорити якраз після того, як відбудуться вибори голів комітетів Європарламенту та буде створено своєрідний “санітарний кордон” у контексті зовнішньої політики ЄС і щодо підтримки України. Цей заслін популізму буде сформований Європейською Народною партією, соціал-демократами, лібералами з групи Renew Europe і “зеленими”.
“І в його рамках вони не допустять жодного представника “Патріотів за Європу” і “Європи суверенних націй” до ключових посад комітетів Європейського парламенту”. Також у них не буде тут і віцепрезидентів. Їх не пропустять через цей “санітарний кордон”, голосуючи проти них. Тому незалежно від того, що значно збільшилося представництво праворадикальних сил, фактично опортуністи Кремля на законодавчі ініціативи і підтримку України не вплинуть”, – вважає експерт Free Russia Foundation у справах ЄС.
І наприкінці коментаря згадує проблему, яка його спантеличує. “Якщо у нас раніше було кілька євродепутатів, які використовували майданчик Європарламенту для різних прокремлівських висловлювань, то тепер їхня кількість зросла в кілька разів – понад 80 депутатів від “Патріотів” і понад 30 у “сувереністів”. Хоча “Патріоти за Європу” не всі висловлюватимуться на підтримку Кремля – фракція досить роздроблена. Однак це збільшення депутатів, які симпатизують політиці Кремля, і те, що вони використовуватимуть трибуну Європарламенту, – тривожно. Тому що російська пропаганда дуже любить робити так, щоб використовувати їхні висловлювання, які робляться на тлі логотипу Європарламенту, і представляти це як позицію або всього Європарламенту, або навіть усього Євросоюзу. І звичайний російський телеглядач, який не вникає в тонкощі, справді думає, що це мало не позиція всього Євросоюзу”, – побоюється позаштатний радник болгарської делегації Європарламенту.