Після виборів до Європарламенту у червні 2024 року третю за чисельністю групу в ньому – “Патріоти за Європу” – сформували націонал-консерватори та євроскептики. Деякі з них скептично або відверто опозиційно ставляться до допомоги Україні у війні.
І це не дивно, бо ідейним натхненником нового альянсу був прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Він залучив до цієї групи також французьке “Національне об’єднання” Марін Ле Пен і низку партій з інших країн Європи. Очолив групу Жордан Барделла, офіційний лідер партії Ле Пен, який цього літа зупинився за крок від посади французького прем’єра.
На другий день роботи нового складу Європарламент голосував резолюцію на підтримку України. Більшість євродепутатів резолюцію підтримали. Однак 137 з 720 євродепутатів голосували проти і 47 утрималися. Чимало з них належали до “Патріотів за Європу”, в яку входять аж 84 депутати.
У цього альянсу поки що немає шансів переломити розклад сил в Європарламенті на свою користь, проте він може впливати на позиції окремих країн Європи і просувати плани замирення з Росією, адвокатом яких зараз виступає Віктор Орбан.
BBC Україна пояснює, якими є погляди цих політичних сил щодо війни Росії проти України і наскільки вірогідним є їхній прихід до влади.
Орбан, Бабіш, Ле Пен. Що об’єднує євроскептиків
“Це впливовий альянс, який став третьою силою в Європарламенті і відтіснив на четверту позицію європейських консерваторів, до яких належить партія Джорджі Мелоні і польська “Право і справедливість”, – каже старший аналітик Західного Інституту Зігмунта Войцеховського у Познані Віктор Савінок.
Дійсно, раніше найбільшою групою євроскептиків були саме Європейські консерватори і реформісти, в яких домінували прихильники Мелоні і Ярослава Качинського – політиків, які не сумнівалися в необхідності надання воєнної допомоги Україні. З формуванням “Патріотів за Європу” вони втрачають “пальму першості”.
Групу “Патріоти за Європу” 30 червня створили партія “Фідес-Угорський громадянський союз” прем’єра Угорщини Віктора Орбана, партія ANO колишнього прем’єра Чехії Андрія Бабіша і ультраправа австрійська партія свободи. Вони ухвалили “Патріотичний маніфест за європейське майбутнє”, в якому виступають проти подальшого посилення повноважень інституцій Європейського Союзу.
Згодом до них приєдналися французьке “Національне об’єднання” Марін Ле Пен, італійська “Ліга” Маттео Сальвіні, бельгійській “Фламандський інтерес”, іспанська Vox (“Голос”) і португальська Chega (“Досить”), Данська народна партія.
З цих партій при владі зараз перебуває лише Фідес в Угорщині, нідерландська Партія свободи і італійська “Ліга” – як учасники в урядових коаліціях.
Деякі учасники перебувають в опозиції у своїх країнах, але згодом можуть увійти до керівних коаліцій.
За словами Віктора Савінка, є щонайменше три спільні позиції, які єднають учасників новоутвореного альянсу.
По-перше, всі вони виступають за те, щоб відібрати в європейських інституцій низку повноважень і повернути їх державам.
“Це ті політичні сили, які нарікають на європейську бюрократію, недемократичність Європейського союзу”, – пояснює він.
Підписанти оголошують, що зараз в Європі лінія політичного розлому вже не між правими і лівими, а між централістами, які хочуть створити європейську супердержаву, і “патріотами і сувереністами”, які борються за “Європу націй”.
“Тільки завдяки перемозі та співпраці патріотичних і суверенних партій на всьому континенті ми можемо гарантувати спадщину нашим дітям”, – йдеться в маніфесті.
Учасники наголошують, що захищають свою європейську ідентичність, традиції та звичаї, грекоримську та іудеохристиянську спадщину.
Політики альянсу також єдині в критиці європейського Зеленого курсу (European Green Deal). Вони вважають, що він уповільнює економічне зростання в Європі, душить агроринок, малих фермерів і сприятиме великим міжнародним агрокомпаніям.
Ухвалений 2020 року Зелений курс передбачає кліматично нейтральний статус Європи до 2050 року і скорочення до 2030 року вуглецевих викидів на 55% від рівня 1990 року.
Третій спільний пункт – обмеження імміграції до Європи.
“Сповнені рішучості захистити свої кордони, зупинити нелегальну міграцію та зберегти свою культурну самобутність”, – йдеться в маніфесті “Патріотів за Європу”.
Втім, позиції партій-учасників тут відрізняються за ступенем радикальності, наприклад, щодо так званої рееміграції – виселення з країни іноземців або ж навіть громадян з міграційним корінням, які не змогли асимілюватися.
Якщо Австрійська партія свободи готова до рееміграції австрійців мігрантського походження, якщо вони отримали громадянство з порушенням процедур, то партія Ле Пен проти таких заходів, пояснює Віктор Савінок.
Маніфест Патріотів за Європу
Єдиної позиції щодо війни Росії проти України в альянсу немає. Маніфест “Патріотів за Європу” визнає право держав ЄС на власну зовнішню політику.
“Визнаємо дипломатію фундаментальним елементом суверенітету держав-членів і як питання, яке кожна нація може вільно вирішувати, не зобов’язуючи інших діяти так само”, – йдеться в документі.
В Україні найбільш відома позиція угорського уряду Віктора Орбана, який періодично затягував виділення допомоги Україні з боку ЄС чи ухвалення нових пакетів санкцій проти Росії, а в липні здійснив дипломатичне турне як “поборник миру” до Києва, Москви, Пекіну і Вашингтона.
У Віктора Орбана є прямий доступ до Дональда Трампа, який також шукає якнайшвидшого завершення війни між Росією і Україною, і це суттєво посилює позиції угорського керівника в альянсі.
Хоча в “Патріотах за Європу” з Орбаном погоджуються далеко не всі.
“Найбільше спільного тут в угорського “Фідес” і австрійської Партії свободи, які кажуть, що треба відмовитися від підтримки України, про те, що це не наша війна, і є набагато більш важливі питання в Європі, які потребують вирішення”, – каже Віктор Савінок.
Також ці партії припускають повернення до використання російських енергоносіїв, що згодом і дозволить провести екологічну трансформацію дешевшою ціною. А також знизить оплату за комунальні послуги.
Австрійська партія свободи раніше виступала за проведення референдуму щодо санкцій проти Росії, опонувала виступу Володимира Зеленського в парламенті Австрії.
Її лідер Герберт Кікль покладав провину за повномасштабну війну і на Росію, і на НАТО, вважав австрійське приєднання до санкцій проти Росії порушенням суверенітету Австрії.
Він також вважає, що вступ України в ЄС “знищить наше сільське господарство” і закликав накласти вето на перемовини щодо членства.
“Кікль назвав відкриття перемовин щодо вступу України в ЄС актом зради з боку чинного канцлера Карла Нехаммера щодо австрійського народу”, – нагадує Віктор Савінок.
В Австрійської партії свободи є непогані шанси отримати перше місце на парламентських виборах в Австрії у вересні і долучитися до коаліційного уряду.
Третій співзасновник альянсу – чеська партія ANO експрем’єра Андрея Бабіша. Саме його уряд вислав з країни десятки російських дипломатів у 2021 році після того, як Прага оголосила про причетність російських спецслужб до вибухів на складі зброї в країні у 2014 році.
Проте Бабіш давно виступає за мирні перемовини з Росією. У січні 2023 року він невдало змагався за посаду президента Чехії, і вже тоді заперечував необхідність продовження поставок зброї Україні, підкреслював: “нам потрібна зброя для чеської армії”.
Він виступає за проведення мирної конференції щодо України, а вступ України до НАТО вважає “нереальним”.
У Чехії вступ Бабіша в альянс з Орбаном зробив його мішенню звинувачень у “проросійськості” з боку різних політиків від лібералів до консерваторів з Громадянської демократичної партії – керівної партії країни, яка до того ж на європейському рівні входить до альянсу з партією Джорджі Мелоні.
Проте Бабіш називає “Патріоти за Європу” проєвропейським альянсом і схвалює зусилля Орбана.
“Візит Орбана (до України. – Ред.) демонструє, що він є справжнім проєвропейським політиком, який надає пріоритет припиненню насильства та війни”, – писав Бабіш в мережі X.
Згідно з опитуваннями, партія Бабіша зараз є найпопулярнішою в Чехії і може повернутися до влади восени 2025 року.
Французьке Національне об’єднання офіційно засуджує агресію Росії проти України, а лідер партії Жордан Барделла заявляв, що не можна дозволити “російському імперіалізму” зжерти Україну.
Проте партія чітко окреслює “червоні лінії”, виступаючи проти надання Україні зброї, якою можна обстрілювати російську територію і проти ідеї президента Макрона щодо можливого введення французьких військ в Україну.
Лідер цієї партії Жордан Барделла виступив проти резолюції на підтримку України, яку голосував Європарламент, оскільки вона передбачає виділення 0,25% ВВП на допомогу Україні, що у випадку Франції означало б 7 млрд євро на рік.
Під час виступу в Європарламенті Барделла також заявив про неприпустимість прийняття України до НАТО, що призведе до ескалації з Росією, і до ЄС.
“Це загрожуватиме стійкості нашої економіки та нашого сільського господарства через серйозний дисбаланс Спільної сільськогосподарської політики”, – пояснив французький політик.
Барделла також засудив критику миротворчих зусиль Орбана. ЄС вже офіційно покарав Орбана за неузгоджені дії.
“Ми не можемо звинуватити Угорщину, надійного партнера Атлантичного альянсу, у бажанні зберегти канали дискусії відкритими”, – пояснив він.
На парламентських виборах 2024 року “Національне об’єднання” отримало підтримку третину голосів французів, і хоч залишилося в опозиції, має достатньо шансів взяти реванш на виборах 2027 року, коли спливе термін повноважень Макрона.
Нідерландська “Партія свободи” на чолі з Гертом Вілдерсом давно опонує вступу України в ЄС і НАТО. Її лідер хоч і засудив повномасштабне вторгнення Росії, проте відзначив, що “Захід зробив величезну помилку”, коли не оголосив про неможливість вступу України до НАТО.
Він також виступав проти надання Україні воєнної допомоги, мовляв, ці гроші краще витратити на нідерландську армію.
Після першого місця на парламентських виборах 2023 року з 25% голосів партія Вілдерса мусила шукати союзників для формування коаліції. Зрештою сформований за участі Партії свободи коаліційний уряд під керівництвом колишнього керівника розвідувальної служби Діка Схофа оголосив про продовження воєнної підтримки Україні.
Водночас Вілдерса поєднують з Орбаном і дружба, і подібність поглядів, тому він з радістю приєднався до “Патріотів за Європу”.
“Сильні і суверенні. Протидіємо нелегальній імміграції. Ми захищаємо мир і свободу. І підтримуємо Україну. Ми захищаємо нашу іудеохристиянську спадщину. І наші родини”, – пояснив він рішення.
Італійська “Ліга” віцепрем’єра Маттео Сальвіні має довгу історію співпраці з “Єдиною Росією” і конфліктів з Україною.
Лідер партії Маттео Сальвіні неодноразово виступав проти санкцій щодо Росії через анексію Криму та навіть одягав футболку з зображенням Путіна в Європарламенті.
У 2018 році МЗС України висловило протест через кримські заяви Сальвіні, на той момент міністра закордонних справ, в інтерв’ю The Washington Post.
“Був референдум, і 90% людей проголосували за повернення Криму до складу Російської Федерації”, – сказав Сальвіні у відповідь на ремарку журналіста про незаконність псевдореферендуму в 2014 році.
“Порівняйте його з фальшивою революцією в Україні, яка була псевдореволюцією, що фінансується іноземними державами, подібно до арабських революцій. Є деякі історично російські зони з російською культурою і традиціями, які законно належать Російській Федерації”, – заявив політик.
Після початку повномасштабної агресії Сальвіні засудив напад Росії. Він відвідав польський центр розміщення українських біженців, тоді ж мер Перемишля Войцех Бакун нагадав йому про підтримку Путіна і подарував футболку з зображенням російського лідера.
З квітня 2022 року Сальвіні публічно опонує відправці озброєнь Україні, хоча з жовтня того ж року є віцепрем’єром в уряді Джорджі Мелоні, яка поставку озброєнь ухвалює.
У 2024 році політик неодноразово критикував президента Франції за ідею відправити західні війська в Україну.
“Я кажу йому: Макрон, ти йди і воюй, але не дратуй італійців, які хочуть жити в мирі. Ніколи жодна італійська куля чи бомба не потрапить у Росію, ми не хочемо Третьої світової війни на нашому порозі”, – казав Сальвіні під час передвиборчої кампанії в Європарламент в червні 2024 року.
“Ліга” зараз значно поступається за популярністю “Братам Італії” Мелоні серед італійських правих, проте для італійської прем’єрки це незамінний партнер по коаліції.
Ближче до потреб України партії з Піренейського півострова.
Іспанську Vox часто відносять до ультраправих, проте лідер партії Сантьяго Абаскаль у 2018 році охарактеризував її як “антифашистську, антинацистську і антикомуністичну”. Vox не тільки підтримує Україну, а й навіть критикує уряд соціаліста Педро Санчеса за недостатню військову допомогу Україні і зростання закупівлі російського газу.
У травні 2024 року лідер партії Сант’яго Абаскаль звинуватив європейські політичні еліти в тому, що вони допустили війну.
“Домовленості та голоси соціалістів і консерваторів в Європі поставили нас у залежність від Росії і дозволили Росії атакувати Україну”, – заявив він.
Не виключено, що у майбутньому Vox буде частиною іспанського уряду, тож комунікація з цією партією є важливою для України.
Хоча і відносини з урядом Санчеса у Зеленського складаються ледь не ідеально.
Португальська Chega (“Досить!”) також неодноразово виступала на підтримку України
Напередодні виборів до Європарламенту лідер списку Chega Антоніу Танжер Корреа, заявив, що позиція партії щодо підтримки України є “незмінною” і звинуватив інші португальські партії в отриманні фінансування з Росії, не називаючи, про які саме йдеться. Він виступав за продовження підтримки України, аби вона мала сильніші позиції в можливих перемовинах
Під час голосування за резолюцію підтримки України у Європарламенті 17 липня двоє депутатів від Chega, зокрема, Корреа, утрималися.
Єдина скандинавська партія в альянсі – Данська народна партія – виступає за потужний НАТО з лідерством Сполучених Штатів в альянсі і підтримує військову допомогу Україні.
“Для Данії та майбутнього Європи вкрай важливо, щоб Україна змогла перемогти Росію, щоб мрії Путіна про імперію були розбиті. Тому ми повинні підтримати зброєю та фінансуванням. Ми повинні підтримувати країни, які хочуть свободи та народовладдя, і боротися з країнами, які хочуть протилежного”, – заявив у квітні 2024 року лідер партії Алекс Ахрендтсен.
Хоча ще в грудні 2023 року євродепутат від Данської народної партії Андерс Вістісен заявляв, що “намальована західними політиками і ЗМІ” картина перемоги України була занадто оптимістичною, і строки надання їй допомоги спливають.
У травні 2024 року Вістісен дав більш відверте інтерв’ю EuroNews, в якому заявив, що якби Україна покладалася у війні лише на Європу, вона б вже програла.
“Коли мова йде про конкретні дії, вони (європейці. – Ред.) відстають. Тому якби американці не допомагали українцям, війна була б для них програна, тому що Європа не підійшла до справи”.
На думку Вістісена, тієї допомоги, яку отримала Україна, було замало і вона надійшла запізно, щоб реалізувати ідею повернення до кордонів 1991 року.
Він також виступив проти повноправного членства України в ЄС.
Як Україні працювати з альянсом Патріоти за Європу
Попри те, що в “Патріотах за Європу” вистачає партій, які готові до замирення з Росією, цю групу точно не можна назвати відверто проросійською і через наявність партій-учасників, які рішуче підтримують Україну, і через поступову еволюцію тих політичних сил, які раніше звинувачували в проросійськості (“Національне об’єднання” у Франції).
Все ж таки ще кілька років тому важко було уявити, що представники французьких націоналістів публічно заявлятимуть про необхідність захисту України від “російського імперіалізму”, про що заявив Жордан Барделла.
Поки проросійськість більш характерна для низки учасників іншої праворадикальної групи в Європарламенті – “Європи суверенних націй”, яка налічує лише 25 євродепутатів.
Серед учасників цього об’єднання найсильнішою є “Альтернатива для Німеччини”, яка на виборах до Європарламенту здобула 16% голосів і стала таким чином другою за популярністю політичною силою Німеччини. Ця партія виступає за якнайшвидші мирні перемовини з Росією.
В цьому ж об’єднанні бере участь угорський ультраправий “Рух Наша батьківщина”, який виступає за негайні перемовини з Росією і натякає на територіальні претензії до України.
“Якщо Україна перестане існувати в цій війні, ми будемо вимагати Закарпаття”, – заявив лідер цієї партії Ласло Торочкаї у січні 2024 року.
На щастя для України, партії з “Європи суверенних націй”, скоріше за все, так і залишаться у вічній опозиції з обмеженим політичним впливом.
У випадку ж “Патріотів за Європу”, майже всі його учасники мають шанси у майбутньому бути при владі і впливати на позицію своїх країн щодо допомоги Україні.
Тут в України є поле для маневру – як працювати з альянсом через партії-учасники, які більш симпатизують Україні, так і шукати окремих політиків, з якими можна досягти взаєморозуміння в рамках більш скептично налаштованих політичних сил.
Однак є ймовірність того, що у разі перемоги Дональда Трампа у Сполучених Штатах, саме “Патріоти за Європу” стануть ключовим партнером у його “миротворчих зусиллях” щодо України. Вони можуть спробувати схилити до підтримки поглядів Трампа і європейських консерваторів (Мелоні і Качинського), які підтримують Україну, але для яких добрі відносини з Білим Домом – константа зовнішньої політики.
Тож, попри асоціацію “Патріотів за Європу” з Орбаном і Ле Пен, комунікація з політиками з цього об’єднання Україні необхідна.
Георгій Ерман