Новини України та Світу, авторитетно.

Як з’являються теорії змови, чому в них вірять люди і як їм правильно протидіяти

В американській політиці дуже поширені теорії змови – і після замаху на вбивство Дональда Трампа з’явилося багато нових. Для того, щоб з ними боротися, треба по-новому поглянути на конспірологію.

Через кілька хвилин після спроби вбивства колишнього президента США Дональда Трампа в мережі почали вирувати конспірологічні теорії. Без будь-яких доказів люди поширювали твердження, що цей інцидент був чим завгодно – від постановки до змови – і вигадували пояснення шокуючих подій того дня.

Теорії змови – не новина в американській політиці. Серед тих, хто спричинив хаос у Капітолії 6 січня 2021 року, були прихильники QAnon – широкомасштабного політичного конспірологічного руху, а багато хто досі вірить у конспірологічні теорії щодо вбивства колишнього президента Джона Кеннеді, яке відбулося понад 60 років тому. І всі ми знаємо, що розкол, розбрат і дезінтеграція довіри, які вони породжують, можуть завдати надзвичайної шкоди демократії.

То що ж робити з цією конспірологічною хвилею, яка дедалі росте?

Найголовніше – не варто просто намагатися довести людям, що вони неправі. Будь-яка спроба розвінчати змову має хороші шанси мати зворотний ефект, зігравши на усталеному наративі про те, що “еліти” або “глибинна держава” цензурують правду.

У нещодавній доповіді, опублікованій британським аналітичним центром Demos та дослідницьким проєктом Манчестерського університету Everything is Connected, стверджується, що першим кроком має бути зміна нашого розуміння конспірології.

Теорії змови – це не просто химерні фантазії, що зароджуються на маргінесі суспільства та поширюються жменькою божевільних у шапочках із фольги. І вони не виникають із повітря.

Натомість вони скоріше є результатом так званого “замкненого кола змови”, в якому конспірологічні наративи з’являються, поширюються та стають паливом для потворних політичних боїв. І для того, щоб побороти конспірологію, це коло необхідно розірвати.

Вбивство Джона Ф. Кеннеді в 1963 році призвело до появи теорій змови, які поширені й досі

Багато методів, які пропонували для того, щоб змінити віру людей у ​​теорії змови, виявилися неефективними. Про змови часто говорять, що вони розвиваються по спіралі й виходять з-під контролю. Але спіралі – це хаотичні системи, які швидко стають некерованими. Ідея конспірологічного кола, натомість – замкнена система, на яку можливо вплинути.

У доповіді дослідники звертають увагу, що зазвичай теорії змови починаються з “зерна правди” – й у деяких випадках це зерно ​​буквальною є “правдою”, тобто існують справжні змови чи таємні плани окремих осіб чи груп зробити щось шкідливе.

В інших же випадках “правда” – насправді середовище плутанини, недовіри та підозр, у якому процвітають теорії змови. Хаос і запитання, що виникли після спроби вбивства Трампа, є прикладом того, як ці умови можуть призвести до швидкого поширення спекуляцій і дезінформації.

Іноді ті, хто поділяють теорії змови, повністю усвідомлюють, що їхні твердження не є фактично точними, але вони формулюють глибше відчуття правди, яке відображає їхній власний життєвий досвід.

Коли окремі люди чи спільноти не можуть знайти пояснення подій у власному житті та навколишньому світі, відкривається простір для альтернативних теорій. Коли “теоретиків змови” сприймають як просто божевільних, ці люди ще більше відсуваються на маргінес, що посилює вже наявні почуття недовіри та ізоляції.

Замкнене коло конспірології є результатом поєднання технологічних, соціальних та політичних факторів, й воно повільно переростає з середовища недовіри та підозр у повномасштабні культурні війни. Краще розуміючи цей процес, ми матимемо більше шансів змінити ситуацію.

Підпис до фото,Після замаху на колишнього президента Дональда Трампа одразу почали поширюватися теорії змови

Як виникають теорії змови

Конспірологічні теорії формуються та розвиваються у три етапи.

1. Генерація

Цикл починається з генерації конспірологічних наративів на масовому рівні, як в онлайн-, так і офлайн-просторах.

Часто, коли групи почуваються маргіналізованими, ігнорованими або витісненими на узбіччя суспільства, теорії змови можуть функціонувати як пояснення проблем у їхньому власному житті. Вони пропонують готовий наратив для артикуляції потенційно законної образи або виправдання вже наявних переконань.

У політичному контексті ця стадія починається, коли люди відчувають, що їх не помічають і не обслуговують – коли політики, як їм здається, ігнорують голоси виборців, і коли нова політика здається шкідливою або невідповідною до потреб і цінностей громади.

2. Посилення

Невелику жменьку новонароджених теорій змови підхоплюють інфлюенсери-конспірологи та поширюють на широку аудиторію через мейнстримні та альтернативні соцмережі.

Яскравими прикладами інфлюенсерів-конспірологів є Алекс Джонс і Девід Айк, які навчилися використовувати соціальні медіа для побудови конспірологічних імперій, продаючи різноманітні документальні фільми, товари та навіть харчові добавки.

3. Дивергенція

Останній етап циклу відбувається, коли теорія змови стає повністю мейнстримною і її підхоплюють політичні діячі та провідні ЗМІ.

За останні роки відбулося кілька резонансних інцидентів за участю політиків, які поширювали конспірологічні наративи. Тоді як деякі з них можуть робити це несвідомо, інші цілеспрямовано використовують теорії змови, щоб отримати підтримку окремих спільнот та посилити свої аргументи.

У справі про замах на Трампа вже було багато коментарів політиків та ЗМІ, деякі з яких повторювали конспірологічну риторику. Зокрема, конгресмен Майк Коллінз із Джорджії прямо звинуватив президента Джо Байдена.

замах на Трампа
Підпис до фото,Деякі інфлюенсери побудували цілі прибуткові комерційні імперії навколо теорій змови

Як розірвати замкнене коло

Після спроби замаху і Трамп, і Байден закликали до єдності та деескалації політичної риторики. Щоб захистити демократичні суспільства, необхідно розірвати конспірологічне коло.

Якщо теорії змови й надалі відкидатимуть як параноїдальні марення, недовіра продовжуватиме бродити, а конспірологія квітнутиме.

Натомість, можливо, настав час для глибокого аналізу наших демократичних основ.

Лише таким чином можна визначити та розв’язати справжні проблеми, які часто намагаються пояснити саме теоріями змови.

*Софія Найт – старша дослідниця технологічної політики в британському аналітичному центрі Demos.

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: