Швидко зростаюча вітчизняна індустрія безпілотників в Україні пропонує потенційно привабливий план для розвитку потенціалу кібербезпеки країни, пише Анатолій Моткін.
У грудні 2023 року найбільший телекомунікаційний оператор України “Київстар” зазнав масштабного збою в роботі. Мобільний зв’язок та інтернет не працювали приблизно для двадцяти чотирьох мільйонів абонентів по всій країні. Президент компанії Олександр Комаров назвав це “найбільшою хакерською атакою на телекомунікаційну інфраструктуру в світі”. Відповідальність за атаку взяла на себе російська хакерська група “Солнцепек”.
Цей та подібні інциденти підкреслили важливість кіберфронту в російському вторгненні в Україну. Україна інвестувала значні кошти в кібербезпеку і може звернутися до значної кількості міжнародних партнерів. Однак наразі в країні бракує достатньої кількості вітчизняних виробників систем кібербезпеки.
Український сектор виробництва безпілотників, що стрімко розвивається, може запропонувати рішення. Зростання виробництва українських безпілотників за останні два з половиною роки є, мабуть, найбільш значущою історією успіху країни в галузі оборонних технологій з початку повномасштабного вторгнення Росії. За умови правильної імплементації, він може слугувати моделлю для створення більш потужної вітчизняної індустрії кібербезпеки.
Виступаючи влітку 2023 року, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров окреслив стратегію країни щодо безпілотників, яка передбачає об’єднання виробників безпілотників і військових для вирішення проблем, затвердження конструкцій, забезпечення фінансування та оптимізації співпраці. Завдяки такому підходу він спрогнозував стократне збільшення виробництва до кінця року.
Українська індустрія виробництва безпілотників розпочалася як волонтерський проект у перші дні російського вторгнення і швидко перетворилася на загальнонаціональний рух. Початкова мета полягала в тому, щоб забезпечити українських військових 10 000 FPV (вид від першої особи) дронів разом з боєприпасами. Незабаром на зміну їй прийшли набагато амбітніші цілі. З початку повномасштабного вторгнення Росії українці зібрали понад мільярд доларів США на закупівлю безпілотників. Згідно з онлайн-опитуваннями, українці більш схильні жертвувати гроші на безпілотники, ніж на будь-яку іншу справу.
Сьогодні українське виробництво безпілотників пройшло шлях від волонтерських зусиль до національного стратегічного пріоритету. За словами президента України Володимира Зеленського, до 2024 року країна вироблятиме понад мільйон безпілотників. Це включає в себе різні типи моделей дронів, а не лише невеликі FPV-безпілотники для ураження особового складу та бронетехніки на полі бою. Як повідомляється, до початку 2024 року Україна наздогнала Росію у виробництві дронів-камікадзе, схожих за характеристиками на великі іранські безпілотники “Шахед”, які Росія використовує для атак на українську енергетичну інфраструктуру. Цей прогрес значною мірою зумовлений співпрацею між державними органами та приватними виробниками.
Морські дрони – це окрема історія успіху України. З лютого 2022 року Україна використовувала морські дрони вітчизняної розробки, щоб пошкодити або потопити близько третини всього Чорноморського флоту Росії, що змусило Путіна вивести більшість своїх військових кораблів з окупованого Криму до порту Новоросійська в Росії. На нові російські оборонні заходи послідовно відповідають модернізовані українські морські безпілотники.
У травні 2024 року Україна стала першою країною у світі, яка створила цілий вид збройних сил, що займається війною з використанням безпілотників. Командувач цього нового роду військ Вадим Сухаревський визначив різноманітність виробництва безпілотників в Україні як головну перевагу. Як кінцеві користувачі, українські військові зацікавлені в якомога ширшому виборі виробників і продуктів. На сьогоднішній день підписано контракти з більш ніж 125 виробниками.
Уроки, винесені з успішного розвитку української екосистеми виробництва безпілотників, тепер мають бути застосовані до стратегії кібербезпеки країни. “Україна має талант до розробки передових кібер-продуктів, але їй бракує інвестицій. Державна підтримка має вирішальне значення, як це видно на прикладі індустрії безпілотників. Виділення бюджетних коштів на закупівлю місцевих продуктів кібербезпеки створить процвітаючий ринок та привабить інвесторів. Імпорт технологій посилює можливості, але такий підхід не створює потужну національну індустрію”, – прокоментував Олег Дерев’янко, співзасновник та голова компанії Information Systems Security Partners.
Розвиток вітчизняних безпілотників є настільки вражаючим, тому що місцеві виробники мають змогу тестувати та вдосконалювати свою продукцію в реальних бойових умовах. Це дозволяє їм щодня реагувати на нові оборонні заходи, що застосовуються росіянами. Той самий принцип необхідний у сфері кібербезпеки. Україна регулярно стикається з новими викликами з боку російських кібервійськ і хакерських угруповань; найефективнішим підходом була б розробка рішень на місці. Серед іншого, це дозволило б проводити негайні випробування в реальних умовах воєнного часу, як це робиться у випадку з безпілотниками.
Наразі основне фінансування кібербезпеки в Україні надходить з українського оборонного бюджету та від міжнародних донорів. Ці інвестиції були б більш ефективними, якби однією з умов була закупівля деяких рішень у місцевих українських компаній. Сьогодні лише кілька українських ІТ-компаній постачають українським органам влади рішення для кібербезпеки. Збільшення цієї кількості принаймні до десятків компаній створило б місцеву індустрію, здатну виробляти продукцію світового класу. Як ми бачимо на прикладі стрімкого зростання української індустрії безпілотників, ця стратегія, ймовірно, зміцнить власний кіберзахист України, а також посилить кібербезпеку всього західного світу.