Білоруські виробники випускають військову продукцію для потреб РФ. Як РБ заробляє на війні Росії в Україні
Наприкінці червня 2024 року ЄС запровадив нові санкції щодо Росії та Білорусі. Під них, зокрема, потрапило Білоруське оптико-механічне об’єднання (“БелОМО”) і підприємства, що входять до складу цього холдингу. “БелОМО” – виробник і постачальник прицілів для армії РФ. Це не єдиний завод РБ, який потрапив під західні санкції через сприяння російській агресії в Україні. У лютому 2024 року до санкційних списків внесено ВАТ “Пеленг”, 566-й завод з ремонту радіоелектронного озброєння, Оршанський авіаремонтний завод.
Але білоруських підприємств, які обслуговують військові замовлення Росії, як повідомляють білоруські держЗМІ, набагато більше. Оршанський “Легмаш”, який раніше виробляв обладнання для легкої промисловості, зараз випускає компоненти для російської РСЗВ “Град”. ВАТ “СтанкоГомель” – верстати для підприємств російського ВПК. Виробник текстилю “Моготекс” підписав угоду з чеченською компанією “Ерзу” про пошиття військової форми.
Деякі білоруські заводи, які перебували на межі банкрутства, на тлі замовлень з РФ освоюють нові потужності.
На російську оборонку працюють навіть білоруські ув’язнені?
“Велика частка всього того, що заробляє РБ, – це гроші, які отримані за продаж того чи іншого обладнання, вузлів, механізмів, озброєння в Росію”, – вважає представник об’єднання колишніх білоруських силовиків Belpol Володимир Жигар. Belpol випустив кілька розслідувань, присвячених тому, як білоруська промисловість і бізнес заробляють на війні.
У травні 2024 року вийшло розслідування під назвою “Збройовий барон”, у якому докладно розповідалося про виробництво в РБ прицілів для танків, БТР, гранатометів. “Можна сказати, у виробництві одного виду прицілів бере участь, за уточненими вже даними, понад 37 компаній. Якщо ж говорити взагалі про виробництво будь-чого для Росії, то зараз, напевно, вже це понад 250 компаній, великих і малих”, – зазначає Жигар.
Співрозмовник підкреслює, що йдеться не тільки про великі підприємства, на кшталт “Пеленга” (Проєктно-конструкторське підприємство оптико-електронної промисловості) або ММЗ (Мінського моторного заводу), а й про невеликі майстерні або навіть виправні колонії. Так, за даними Belpol, для виробництва танкових панорамних прицілів використовують працю ув’язнених колонії №9 (Горки, Могильовська область).
Розслідувачі: “Амкодор” випускає безпілотники
Для обходу західних санкцій і закупівлі необхідних комплектуючих, за даними розслідувачів, створюються компанії-прокладки, як, наприклад, білорусько-китайська компанія Shenzhen 5G Hi-Tech Innovation Co., яка потрапила під західні санкції, або ТОВ “Лабораторія Адитивних Технологій”, яка займається науковими дослідженнями і розробками. Limited або ТОВ “Лабораторія Адитивних Технологій”, яка займається науковими дослідженнями і розробками. За даними Belpol, через ці фірми здійснювали закупівлі деяких деталей для виробництва в РБ прицілів.
Ще одне розслідування Belpol було присвячене холдингу “Амкодор”, білоруській машинобудівній компанії, яка перебуває під західними санкціями і також, за даними ініціативи, залучається до виконання оборонного замовлення Росії. “Ми показали конкретно, що одне з дочірніх підприємств, яке входить до системи управління “Амкодор”, виробляє в інтересах армії Росії систему наведення артилерійського вогню “Вартави” та ударні безпілотники “Свислочь СВТ”. Природно, Лукашенко розуміє важливість цього озброєння, він розуміє, що це зараз дуже вигідно”, – звертає увагу Володимир Жигар.
Представник Belpol також каже, що на підприємствах, залучених до військового виробництва для РФ, відкриваються нові потужності, з’являються вакансії та зростають зарплати. “На тому ж “Пеленгу” зараз зарплата від 4,5 до 9,5 тисяч рублів (близько 1300-2700 євро. – Ред.), – наводить приклад співрозмовник. – Ці підприємства, природно, починають процвітати, вводити нові потужності, включають додаткові цехи, додаткові години, мало не в три зміни люди працюють”.
Співрозмовник також зазначає, що розгалужена “з погляду компаній-прокладок мережа білоруських підприємств” не дає змоги точно оцінити вигоди, які отримує від оборонного держзамовлення РФ режим Лукашенка, однак, за його словами, тільки на постачанні прицілів він заробляє “сотні мільйонів доларів”.
Білоруські НПЗ підживлюють російські аеродроми
У співтоваристві білоруських залізничників повідомили DW, що БєлЖД наразі використовується білоруськими підприємствами для постачання до РФ невеликих партій різноманітних компонентів озброєнь, а також авіапалива з Мозирського та Новополоцького НПЗ.
Співрозмовники зазначають, що за останні два місяці ці підприємства виконали річні обсяги поставок авіапалива в Росію – понад 40 тисяч тонн. Особливо зросли поставки з Мозиря.
Білоруське пальне, за даними спільноти, “підживлює” як цивільні аеропорти, так і військові бази.
Економіст: “Росія – замовник останньої надії”
З початком повномасштабної війни економічна залежність Білорусі від Росії стала практично абсолютною, вважає білоруський економіст Ярослав Романчук. Він називає Росію кредитором, замовником та інвестором “останньої надії” для Білорусі.
Економіст відзначає зростання російської економіки, а відповідно і білоруської: “Звідси ми бачимо темпи зростання, хоча я їм і не вірю. Цього року ми маємо 5,2% зростання ВВП, ми маємо стійкий бюджет. ВВП Білорусі два роки тому було 72 млрд доларів, цього року десь 71 млрд. Санкції, які були введені, не мали, по суті справи, на режим Лукашенка істотного впливу”.
Говорячи про залученість і вигоду від замовлень для російського ВПК, економіст зазначає, що далеко не всім із понад тисячі білоруських промислових підприємств вдалося стати частиною цього “інвестиційного проєкту”. За його оцінками, мова може йти про приблизно близько 100 великих виробництв, які можуть працювати для “оборонки”, випускати комплектуючі або товари подвійного призначення та отримувати вигоду. “Решта, як і раніше, залишаються “постійними прохачами бюджетної допомоги”, – каже Романчук.
Тетяна Гаргалик