Росія, яка з 1954 року є членом ЮНЕСКО, під час повномасштабної війни свідомо й системно руйнує українську культурну спадщину. Нищать навіть ті пам’ятки культури, які, здавалося б, мали би шанувати з огляду на наративи, якими вони керуються, наприклад, церкви РПЦвУ чи пам’ятники воїнам Другої світової війни.

Лише за два місяці жорстокого протистояння окупанти зруйнували або пошкодили понад 160 культурних об’єктів. Наголосимо, що це лише задокументовані випадки. Українська влада деталі кампанії із захисту національної культурної спадщини не розкриває. Проте, як свідчить аналіз, вона охоплює музеї, галереї, бібліотеки, архіви по всій країні і є однією з наймасштабніших, нагадуючи подібну кампанію в Європі під час Другої світової війни. У музеях вікна закривають мішками з піском, цінні об’єкти всередині консервують або евакуюють. Деякі музеї з початком війни перемістили експонати в більш безпечні місця, розташування яких тримається в таємниці. Так, музеї Одеси заздалегідь підготували експонати до евакуації в Західну Україну, реалізували цей захід під виглядом їх відправки на виставку. Деякі музеї у Вінниці, Житомирі, Сумах та Чернігові зняли з експозиції, захистили й убезпечили основні експонати. Вивезли в безпечні місця частину колекції Дніпровського історичного та Харківського літературного музеїв.

Також зазначимо той важливий підхід вітчизняних владних органів, що в Україні були підготовлені спеціальні «червоні списки» експонатів українських музеїв для евакуації в разі військового нападу. Музей Богдана і Варвари Ханенків послуговується міжнародними рекомендаціями щодо захисту колекцій, однак частина цих рекомендацій розроблена з огляду на виконання сторонами конфлікту Гаазької конвенції 1954 р. збереження культурної спадщини. Росія ж жодним чином не дотримується конвенції і протоколу. Колекції музею вдалося надійно захистити, і в цьому допомогли зарубіжні колеги.

У Музеї історії Києва відкрився мистецький проєкт «Вкрадене мистецтво, або переоблік культури», яким передбачено проведення циклу лекцій у музеї. Цей проєкт присвячено митцям, які стали гордістю української культури, але їх імена привласнила РФ. «Нас не влаштовує той факт, що геніальні митці, починаючи з XVIII сторіччя і до сьогодні, були привласнені чужою країною. Ми прагнемо повернути всіх українських геніїв до себе», – зазначили організатори проєкту. Львівські музеї сховали свої колекції, мистецькі твори консервують і переносять у сховища. Символічним львів’яни називають демонтаж дерев’яної скульптури Христа з Вірменського собору: востаннє її знімали під час Другої світової війни.

Крім централізованої роботи уряду, активно діють Штаб порятунку спадщини або Музейний кризовий центр. Штаб працює над захистом музейних колекцій, документуванням утрат, координацією з іншими ініціативами та гуманітарною допомогою. У співпраці з Музеєм Революції Гідності Штаб розробив інструкцію з рекомендаціями, як захистити будівлю музею та організувати евакуацію експонатів. Громадська організація «Мапа Реновації» склала список об’єктів, які можна захистити від російських загарбників. Найпріоритетнішими в списку були вітражі київського фунікулеру через їх уразливість до ударної хвилі та уламків. У Департаменті культурної спадщини переймаються тим, щоб створити 3D-моделі архітектурних пам’яток. Це допоможе відновити будь-яку церкву, музей і цінний об’єкт культурної спадщини. Їх можна буде 100% відновити, якщо вони постраждають через військові дії. Фотофіксація ж суттєво спростить роботу реставраторам, які відновлюватимуть ці об’єкти.

Ці та інші заходи посприяють збереженню культурних надбань українського народу та відповідно зменшать втрати.

Вікторія СОЛОШЕНКО, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

***

ЯК ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ І СВІТОВА СПІЛЬНОТА ДОПОМАГАЮТЬ УКРАЇНІ У СПРАВІ ЗАХИСТУ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ?

Так само, як міжнародна спільнота рішуче засуджує широкомасштабну російську агресію проти України, проводиться значна робота щодо допомоги у справі захисту та збереження культурних цінностей України. До цієї діяльності залучені і широковідомі авторитетні міжнародні організації, і відповідна професійна спільнота та її впливові представники. Правнучка Марії Примаченко Анастасія є засновницею і головою благодійного фонду «Творча спадщина родини Марії Примаченко». Вона висловила переконання в тому, що повністю зруйнований росіянами музей відбудують. Уже зараз вона активно налагоджує міжнародну співпрацю, даючи дозволи на відтворення і тиражування робіт Марії Примаченко, які вже вважалися назавжди втраченими. Отримані за це кошти будуть направлені на відновлення музею. Також роботи всесвітньо відомої художниці покажуть на нинішній Венеціанській бієнале.

Своєю чергою, керівництво Львівського музею «Територія Терору» за підтримки Єврокомісії, німецької асоціації MitOst, ГО «Інша освіта», Київської бієнале, PinchukArtCentre, меценатів створили кризовий центр. Варто зазначити, що лише на початку російської агресії та нанесення тяжких руйнувань і пошкоджень культурним об’єктам він надав підтримку 280 українським музейникам і 47 інституціям. Центр узяв за мету допомогти невеликим інституціям та їхнім співробітникам, які не мали власних ресурсів на евакуацію. В їх числі, насамперед, були музеї із малих міст і сіл на півдні та сході країни.

Важливо зазначити, що невдовзі після вторгнення Росії ЮНЕСКО оголосила намір працювати над тим, щоб позначити ключові історичні об’єкти країни емблемою Гаазької конвенції 1954 р., міжнародно визнаним символом охорони культурної спадщини під час збройного конфлікту. Організація також працює з директорами українських музеїв з метою координації зусиль із збереження колекцій. Запланований і вже частково здійснюється моніторинг пошкоджень культурних об’єктів за допомогою супутникової зйомки.

Міністерства культури різних країн світу пропонують Україні допомогу – починаючи від конкретних інструкцій щодо збереження музейних об’єктів, інвентаризації та діджиталізації об’єктів до експертизи оцінки збитків, завданих російськими окупантами. Також між Штабом порятунку спадщини (Heritage Emergency Response Initiative), ICCROM та МКІП заплановано меморандум щодо створення спільної групи Україна-ICCROM задля порятунку української спадщини. У Польщі було створено Комітет допомоги музеям України, який об’єднав директорів більш ніж 40 польських музеїв. Крім іншого, учасники Комітету допомагають з інвентаризацією переміщених колекцій.

Найціннішим українські реставратори вважають досвід колег, які пережили війну. Так, хорватські колеги мають практику порятунку культурних цінностей в умовах збройного конфлікту. Реставратори спільно провели онлайн-зустрічі, на яких роз’яснювали, як правильно захищати культурні об’єкти під час бойових дій. Музейники Фінляндії збирають для українських колег пакувальні матеріали і приділяють особливу увагу реєстраторам, які використовують для контролю температури та вологості.

Варто підкреслити, що в Німеччині уряд ініціював створення Мережі захисту культурних цінностей України, центральним органом якої став Німецький національний комітет Міжнародної ради музеїв (ICOM). До нього приєдналися Німецька національна бібліотека, Федеральний архів і Німецька комісія ЮНЕСКО. Мережа збирає інформацію про культурні потреби України та координує німецькі організації, які надають допомогу. Найбільш масштабною є пропозиція Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів (ALIPH Foundation), що базується у Швейцарії: він виділив два мільйони дол. для мікроґрантів на підтримку малих музеїв Києва та східної частини України.

Вікторія СОЛОШЕНКO,

Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України»

***

ЯК ВІРТУАЛЬНІ АРХІВИ ДОПОМАГАЮТЬ ВІДТВОРИТИ ЗНИЩЕНІ ОБ’ЄКТИ?

Айті-фахівці з різних країн світу допомагають архівувати культурні цінності України у цифровому форматі. Онлайн-архіви однозначно допоможуть відтворити знищені об’єкти, а також зібрати докази воєнних злочинів РФ. Міністерство культури вже створило спеціальний сайт, який містить інформацію про 100 зруйнованих або пошкоджених пам’яток культури України.

Крім проблем диджиталізації, існує також і проблема надійного зберігання вже оцифрованих даних у воєнний час. Над вирішенням цього надважливого завдання працює веб-архів міжнародного проєкту «Врятувати українську культурну спадщину он-лайн» (Saving Ukrainian Cultural Heritage оnline), що з’явився 1 березня 2022 р. Головний ідеолог цього архіву, мешканець Відня Себастьян Майсторович, боснієць за походженням, з досвіду власної родини знає, як у війні безслідно зникає культура. Важливо, що до проєкту долучились понад 1000 програмістів, фахівців з архівування та волонтерів, які за місяць заархівували понад 2600 сайтів українських музеїв, бібліотек, віртуальних турів, фотодокументів. Інформацію тримають у вигляді резервних копій, які надійно зберігатимуть у хмарних сховищах.

На нинішньому етапі активних бойових дій на російсько-українському фронті доволі важко підрахувати всі цінності, які були знищені або вивезені з музеїв України. Працівники музеїв, активісти та волонтери намагаються складати щонайбільш точні списки, аби в майбутньому реституція викраденого стала можливою. Звичайно, що на це можуть піти десятиліття.

Важливим завданням для істориків, істориків мистецтв залишається зафіксувати та дослідити, яких саме втрат зазнала українська культура під час війни, аби в майбутньому мати можливість ідентифікувати і повернути втрачене, вимагати компенсації за пошкоджені об’єкти. У кожному конкретному випадку співпраці у цій сфері, як на рівні міністерств і відомств, так і відповідних музеїв, бібліотек тощо надається фінансова, організаційна, правова та інша міжнародна допомога.

Наголосимо, що в цій війні ми боремося і за право мати власну культуру, захищаємо її як можемо. Ми усвідомлюємо, що українська історія і культура, мова і література – це основи ціннісного фундаменту нашої держави. Вкрай важливо, щоб усі цінні об’єкти різних історичних епох, які стали частиною української історії та культури, збереглись для наступних поколінь українців.

Бібліографія

ALIPH Foundation. URL: www-aliph-foundation.org/; https://ne-np.facebook.com/ucrms/photos/aliph-foundation-міжнародний-альянс-захисту-культурної-спадщини-взоні-конфлікту/5145547382175172/

Велике руйнівництво: культурні втрати України під час війни. URL: https://lb.ua/

culture 2022/03/25 510869_velike_ruynivo_kulturni.html

Вікторія Коломієць. «Так само грабували нацисти»: у Маріуполі окупанти викрали

з музеїв усі цінні експонати — міськрада, 07 липня, 2022. URL: http://vse.rv.ua/article/tak-samo-grabuvali-nacisti-u-mariupoli-okupanti-vikrali-z-muzeiv-usi-cinni-eksponatimiskrada.html

Врятувати картини Марії Примаченко. 25 апреля 2022. URL: https://ukrainer.net/spasty-prymachenko/

Ксенія Білаш. Росія відправила в Україну «групу фахівців» для цілеспрямованого пограбування культурних цінностей, The Guardian. URL: https://glavcom.ua/country/culture/rosiya-vidpravila-v-ukrajinu-grupu-fahivciv-dlya-grabuvannya-muzejiv-852498. html; https://www.theguardian.com/world/2022/jun/12/specialist-gang-targeting-ukrainian-treasures-for-removal-to-russia

Марія Супрун. У Музеї історії Києва відкриється мистецький проєкт «Вкрадене мистецтво, або переоблік культури». URL: https://bigkyiv.com.ua/u-muzeyi-istoriyikyyeva-vidkryyetsya-mysteczkyj-proyekt-vkradene-mystecztvo-abo-pereoblik-kultury/

Мережа захисту культурних цінностей України. URL: https:// icom-deutschland.de/aktuelles/icom4ukraine.html; https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3436213-unimeccini-zapocatkuvali-merezu-ohoroni-kulturnih-cinnostej-v-ukraini.html

Олена Панченко. «Потім відбудувати не вийде, треба берегти тут і зараз». Як Київ захищає культурну спадщину. 6 квітня 2022 р., The Village. URL: https://www.the-village.

com.ua/village/culture/culture-situation/324955-yak-kiyiv-zahischae-kulturnu-spadschinu

Під Києвом згорів музей з картинами Марії Примаченко, 28 февраля 2022. Vogue UA. URL: https:///article/culture/art/pid-kiyevom-zgoriv-muzey-iz-kartinami-marijipriymachenko.htm

Про долю скіфського золота з краєзнавчого музею Мелітополя нічого не відомо. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-skifske-zoloto-melitopol/31841506.html

Saving Ukrainian Cultural Heritage Online URL: https://www.sucho.org

Солошенко В. В. Захист культурних цінностей у період війн і збройних конфліктів // Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал. 2018. № 2 (6). С. 187–205.

Вікторія СОЛОШЕНКO, Державна установа “Інститут всесвітньої історії НАН України» 

Див.:  ПЕРЕЛОМ: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками. У 2-х кн. – Кн. 2 / Відп. ред. В. Смолій; Упоряд.: Г. Боряк, О. Ясь. НАН України. Інститут історії України. Київ: Інститут історії України, 2022