Росія навряд чи досягне значних територіальних здобутків в Україні найближчими місяцями, оскільки її погано навчені військові не можуть прорвати українську оборону, яку посилили західні боєприпаси, пише New York Times із посиланням на американських чиновників.
Протягом весни та початку літа російські війська намагалися просуватися на Харківщині та відновили наступ на сході України, але втратили тисячі людей і не змогли отримати суттєвих територіальних здобутків.
Проблеми Росії ілюструють значну зміну динаміки війни, яка останніми місяцями розгорталася на користь Москви. Російські війська продовжують зазнавати втрат, але їхній наступ тепер суттєво уповільнює міцніша оборона українців.
Найближчі місяці для України будуть непростими. Але лідери країн Альянсу, які цього тижня зібралися у Вашингтоні на 75-ту річницю заснування НАТО, можуть сміливо стверджувати, що їхні зусилля зі зміцнення України працюють.
“Українські сили розтягнуті, й попереду на них чекають важкі місяці боїв, але великий прорив Росії зараз малоймовірний”, – цитує видання Майкла Кофмана, старшого наукового співробітника програми з вивчення Росії та Євразії Фонду Карнегі, який нещодавно відвідав Україну.
На саміті лідери НАТО оголосили про надання Києву додаткового фінансування на оборону та заявили про “незворотне” майбутнє членство Україні в альянсі.
Саме останній пункт став фокусом цієї війни – навіть важливішим за повернення території, пише NYT. Тоді як українські чиновники наполягають, що вони борються за повернення своєї землі, дедалі більше американських чиновників вважають, що війна натомість насамперед стосується майбутнього України в НАТО та Європейському Союзі.
На саміті висловлювали занепокоєння тим, що Росія купує зброю в Ірану, Північної Кореї та Китаю, а також здатністю України підтримувати свою інфраструктуру, зокрема енергетику, на тлі постійних російських атак.
Але найбільшу загрозу може становити політика США щодо України після президентських виборів цієї осені.
Хоча Росія не в змозі захопити значні частини України, перспективи повернення Києвом більшої частини своєї території також зменшуються, пише видання. Під впливом американських радників Україна зосередилася на розбудові своєї оборони та завданні глибоких ударів у тилу Росії.
Ерік Чіарамелла, колишній співробітник розвідки, який зараз є експертом з питань України й співпрацює з Кофманом у Фонді Карнегі, вважає, що за останні півтора року стало ясно, що ані Росія, ані Україна “не мають можливостей істотно змінити бойову лінію”.
За його словами, Сполученим Штатам та їхнім союзникам потрібно буде зробити довгострокові інвестиції, щоб дати Україні можливість утримувати свої позиції, виснажувати Росію та завдавати їй шкоди.
“Це все ще дуже нестабільний сценарій, – цитує видання Чіарамеллу. – Ось чому західним лідерам дійсно потрібно зосередитися на інтеграції України в європейські та трансатлантичні структури безпеки”.
Можливість приєднання України до НАТО до вторгнення Росії у 2022 році здавалася дуже далекою, пише NYT. Союзники не бажали провокувати Росію або брати на себе завеликі зобов’язання. Відтоді партнерство України зі Сполученими Штатами, Британією та іншими європейськими країнами зміцнилося, а Захід влив мільярди доларів у навчання та оснащення української армії.
Американські чиновники приватно кажуть, що Україні буде майже неможливо повернути всю свою територію, але вона може наполягати на більшій європейській інтеграції, якщо матиме кращі результати на полі бою.
Деякі чиновники вважають, що навіть формально не повернувши свою землю, Україна все одно може вийти переможцем у війні, наблизившись до НАТО та Європи, твердить NYT.
Американці також визнають, що Росія може досягти значного прогресу, якщо проведе суттєві стратегічні зміни, наприклад, розширить військовий призов та навчання.
Колишній президент США Дональд Трамп пообіцяв, що в разі обрання розпочне мирні переговори між Росією та Україною. Хоча він не окреслив умов миру, якого він би прагнув, швидкі переговори, ймовірно, змусять Україну поступитися величезними територіями та відмовитися від своїх амбіцій щодо приєднання до НАТО.
Але чиновники кажуть, що вимагати початку переговорів зараз було б помилкою, пише NYT. Близько 61 мільярда доларів допомоги, схваленої Конгресом у травні після місяців суперечок, зміцнюють оборону України та зупиняють територіальне просування Росії.
Протягом усієї війни розвідувальні служби США були набагато песимістичнішими щодо її перспектив, ніж Пентагон, офіцери якого тісно співпрацювали з українськими військовими. Але оцінки в уряді США щодо перспектив Росії на полі бою тепер, здається, більш уніфіковані.
Завдяки поставкам електронних компонентів з Китаю, безпілотників з Ірану та ракет і артилерії з Північної Кореї Росія забезпечила достатньо зброї. Але їй бракує людей, щоб здійснити значний прорив, пише New York Times.
Мирний саміт за участю Росії?
Київ хоче провести другу зустріч для досягнення мирного врегулювання в Україні до виборів у США у листопаді – і цього разу за участю Росії, повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.
На першому Саміті миру у Швейцарії в середині червня зібралися представники понад 90 країн. Росію на нього не запросили, а спроба Києва залучити на свій бік ключові країни Глобального Півдня зазнала невдачі, оскільки деякі з них відмовилися підписати підсумкову заяву, пише агентство.
Багато з цих країн, а також Китай, який не приєднався до зустрічі у Швейцарії, вже давно стверджують, що у переговорах має брати участь Москва. Пекін разом із Бразилією висунув свої власні пропозиції щодо припинення війни в Україні.
Деякі американські чиновники, втім, мають сумніви, що саміт за участю Росії відбудеться, додає Bloomberg.
Також агентство пише про те, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирушить до США на зустріч з Дональдом Трампом – менш ніж за тиждень після його зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві.
Візит, ймовірно, посилить побоювання, що угорський лідер виступає посередником між Путіним та Трампом, зазначає Bloomberg.
Минулого тижня Орбан зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, з Путіним у Москві та з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні, називаючи свій візит “місією миру”.
Угорщина з 1 липня головує у ЄС. Чиновники Євросоюзу розкритикували поїздки Орбана, стверджуючи, що вони можуть підірвати позиції ЄС із глобальних питань.
Співрозмовник агентства при цьому назвав очікувану зустріч Трампа з Орбаном неформальною.