НАТО приділяє все більше уваги розвиткові виробництва зброї. Вперше на саміті НАТО, що відбувається цього тижня у Вашингтоні, союзники візьмуть на себе зобов’язання зміцнювати власне оборонну базу. Про це заявив радник з нацбезпеки США Джейк Салліван на форумі оборонної індустрії НАТО 9 червня і закликав союзників надати пріоритет ключовим речам, необхідним у разі конфлікту.
Щоб розвинути власне виробництво і зменшити залежність від поставок зброї союзників, Україна прагне заручитись підтримкою міжнародних партнерів. Очільник найбільшого оборонного підприємства України “Укроборонпром” Герман Сметанін, який цього тижня перебуває у Вашингтоні, в інтерв’ю Голосу Америки розповів про плани партнерств з американськими компаніями, перспективи організувати ремонт американської техніки на території України, реформу компанії та інше.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Ви зараз у Вашингтоні проводите зустрічі, чи бачите ви зацікавленість американських компаній в співпраці?
Герман Сметанін, генеральний директор “Укроборонпрому”: Ми вже давно почали співпрацю з американськими компаніями. На сьогодні деякі проєкти на дуже розвинутій стадії, і я сподіваюсь, що найближчим часом вони перейдуть в нову фазу вже виробничої діяльності. Наша співпраця – з цими американськими компаніями, такими як Northrop Grumman, Day & Zimmerman, Amentum та іншими великими американськими компаніями, які на сьогодні вже надали згоду на співпрацю з нашим оборонно-промисловим комплексом.
О.Б.: “Укроборонпром” розвиває співпрацю із німецькою компанією Rheinmetall з ремонту німецької техніки. Чи буде відповідна співпраця для того, щоб ремонтувати американську техніку в Україні?
Г.С.: Ми вже підписали з американською компанією Amentum спільне рішення щодо меморандуму, який дозволяє нам розпочати дану роботу. На сьогодні ми проводимо консультації з американською компанією і вже вибудовуємо стратегію, як саме реалізувати даний напрямок роботи з цією американською компанією в Україні.
О.Б.: Як питання ліцензії, дозволів вирішується для того, щоби мати можливість виробляти за цими технологіями?
Будемо сподіватись, що американські компанії також пришвидшаться у даному напрямку і найближчим часом вже можна буде робити якісь заяви
Г.С.: Трансфер технологій – це дуже складна річ у взаємовідносинах з нашими партнерами, не тільки зі Сполучених Штатів Америки, а і Європейського Союзу. Але на сьогодні даний напрямок значно пришвидшився: ми вже отримали перші трансфери технології. На сьогодні у нас на підприємстві є перша документація наших партнерів, з якими ми співпрацюємо з Європейським союзом, і також будемо сподіватись, що американські компанії також пришвидшаться у даному напрямку і найближчим часом вже можна буде робити якісь заяви.
О.Б.: Тобто цей трансфер технологій – це роки чи місяці?
Г.С.: Раніше це були роки. На сьогодні ми вже до року отримуємо результат.
О.Б.: Як взагалі можна переконати західні компанії, що треба відкривати виробництво саме в Україні, а не, наприклад, в сусідніх країнах Європи, які мають захисну парасольку НАТО?
Г.С.: Досвід наших конструкторів, технологів, виробничих працівників на сьогодні є дуже вагомим. За короткий термін працівники наших підприємств, приватних компаній змогли наростити обсяги виробництва, швидко модернізувати ті продукти, які є. Саме тісна кооперація безпосередньо на українській землі тих людей, які на сьогодні розвивають виробництво в Україні, покращують українські продукти, уроки з тих виробничих завдань, тих виробничих результатів, яких змогли досягти українські зброярі, – це дуже потрібне багатьом країнам світу. І це те, чим ми можемо бути корисні для наших партнерів.
О.Б.: Ви очолюєте цю організацію вже рік. Чи вдалося вам трансформувати організацію так, щоб до неї була довіра, що організація не корумпована і ефективна?
Г.С.: На сьогодні у нас створена наглядова рада в акціонерному товаристві. До членів наглядової ради в ході входить Лінді Сміт з Оборонної промислової коаліції (AZDIC) з Аризони. У нас впроваджений комплаєнс-офіцер, і всі партнерства, які започатковуються, без виключень проходять всесвітньо відомі правила due diligence. Тільки після проведення такого глибокого аналізу починається співпраця.
О.Б.: Ми бачили успіх України в дронових технологіях. Тут основну роль відіграють саме приватній компанії. Чи достатньо гнучкий “Укроборонпром” для того, щоб відповідати на ці інноваційні виклики?
Питання щодо негнучкості співпраці з приватними виробниками якоюсь мірою вже вирішено
Г.С.: На території України працює дуже багато команд, які займаються мілтехом, щодо дронових технологій і радіоелектронної боротьби. Коли є проривні рішення, ми питаємо у Міністерства оборони України, який найкращий на сьогодні FPV-дрон і чи потрібно налаштувати серійне виробництво. Якщо потужності виробника недостатні, ми підписуємо ліцензійну угоду і розгортаємо виробництво у себе на підприємствах “Укроборонпрому”. На сьогодні ми єдине підприємство, яке виробляє постачає дрони FPV безпосередньо з боєприпасами, тому питання щодо негнучкості співпраці з приватними виробниками якоюсь мірою вже вирішено.
О.Б.: Союзники надають значну допомогу Україні, але в основному ця допомога надходить зброєю, боєприпасами. Чи є якась роль “Укроборонпрому” в тому, щоб залучити цю допомогу для розвитку саме виробництва в Україні?
Г.С.: На сьогодні за підтримки Міністерства стратегічних галузей промисловості й особисто міністра Олександра Камишіна ми намагаємось знайти ті шляхи для дофінансування тих наших виробничих потужностей, які недозавантажені але, на жаль, на сьогодні ще таких контрактів немає.
О.Б.: Якщо говорити про довгостроковий розвиток української стійкості обороноздатності, на які інвестиції тут варто сподіватися?
Г.С.: Якщо говорити про розвиток озброєння, а також нарощення обсягів виробництва, то на цей рік виділено рекордну кількість фінансування для нарощення обсягів виробництва з державного бюджету України – це перший напрямок фінансування.
Другий напрямок фінансування – це кошти, які заробляють безпосередньо підприємства акціонерного товариства. Вони реінвестують у власне виробниче обладнання, у дослідження та інші напрямки, якими можемо покращити або технологічні можливості наших підприємств, або технічні характеристики наших виробів.
Крім того, це допомога країн-партнерів безпосередньо обладнанням.
І четвертий – все-таки будемо сподіватись, що будуть знайдені додаткові джерела фінансування. От, наприклад, для чого відкритий офіс сьогодні у Вашингтоні? Для того, щоб залучати інвестиції, які на сьогодні є в США, у оборонно-промисловий комплекс України.