Реакція Євросоюзу та лідерів країн ЄС на візит Орбана до Москви була більш жорсткою, ніж на його висловлювання у Києві.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан цього тижня здійснив два резонансні візити. 2 липня він уперше за довгий час відвідав Київ, де провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським, а 5 липня у Москві його вже приймав президент Росії Володимир Путін. В обох столицях Орбан наголошував, що приводом для його поїздок стало шестимісячне головування Угорщини в Раді ЄС, яке почалося 1 липня.

У Києві Віктор Орбан повідомив, що запропонував Зеленському оголосити про припинення вогню на лінії фронту, щоби розпочати мирні переговори з Росією. Офіційні заяви керівництва ЄС про те, що угорський прем’єр не має повноважень висловлювати будь-які мирні ініціативи щодо війни Росії проти України, Орбана не збентежили. І через кілька днів у Москві, починаючи переговори з Путіним, він заявив, що Угорщина скоро стане “єдиною країною в Європі, яка може розмовляти з рештою всіх країн”, а тому він вирішив “скористатися цією ситуацією, щоб поговорити про питання, які важливі для Європи”. Та й сам Путін сприйняв приїзд Орбана як візит посланця ЄС, зазначивши, що “готовий обговорити всі нюанси” щодо “ситуації в Україні”, очікуючи почути “позицію європейських партнерів”.

Без мандата ЄС та всупереч офіційній позиції Брюсселя

Реакція Брюсселя та лідерів країн ЄС на візит Орбана до Москви була жорсткішою, ніж на його висловлювання у Києві. Глава Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Угорщина як країна-голова ЄС не має мандата на взаємодію з Росією: “Єврорада має чітку позицію: Росія – агресор, Україна – жертва. Жодні дискусії про Україну не можуть відбуватися без України”.

Верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель також підкреслив, що візит Орбана до Москви відбувається виключно в рамках двосторонніх відносин. Він нагадав, що офіційна позиція Брюсселя щодо агресивної війни Росії проти України “виключає офіційні контакти між ЄС та президентом Путіним”.

Втім, проривів “човникова дипломатія” Орбана не принесла. І на підсумковій прес-конференції в Москві він констатував очевидне: позиції української та російської сторін щодо припинення війни вкрай далекі одна від одної. Проте він пообіцяв “працювати далі у цьому напрямі”.

Візит як козир для кремлівських пропагандистів

Віктор Орбан вже неодноразово доводив, що “використовуватиме будь-яку надану йому можливість, щоб продемонструвати свої повноваження державного діяча” на європейській арені, заявив у коментарі DW науковий співробітник словацького аналітичного центру Globsec Роджер Гілтон. Свої дії Орбан, як вважає Гілтон, міг би виправдати тим, що “у нього склалися особливі стосунки з Путіним і що в ролі глави держави-голови ЄС він може сприяти миру між Києвом та Москвою, хоч і на користь Росії”. “Водночас рішення Орбана проігнорувати належний дипломатичний протокол радісно зустріли в Кремлі, де тепер вважатимуть, що принаймні протягом наступних шести місяців звичайні правила у відносинах з головуванням ЄС не діятимуть”, – сказав експерт.

Австрійський політолог Герхард Манготт, професор міжнародних відносин Університету Іннсбрука, також зазначає, що для Москви візит угорського прем’єра вигідний уже тим, що, хоча Орбан і намагався представити його як двосторонній, проте “неможливо перешкодити пропагандистам титулувати Орбана як представника Європейського Союзу”.

Геополітична багатоходівка?

Наміри угорського прем’єра можуть бути набагато ширшими, ніж прагнення будь-що помирити Київ і Москву, і насправді Віктор Орбан вирішив “провести сеанс одночасної гри на кількох шахівницях”, вважає заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук. “На глобальній шахівниці Орбан грає за Дональда Трампа, при цьому він розуміє, що повинен чимось прислужитися Трампу та його команді. Орбану здається, що український кейс – найкраща можливість для цього”, – сказав Герасимчук у розмові з DW. Підтримуючи контакт і з Путіним, і Сі Цзіньпіном, і Зеленським, Орбан демонструє, що може допомогти ймовірному президенту США у наданні платформи для діалогу “з українського питання”, пояснив експерт.

Водночас, на його думку, на європейській шахівниці візити Орбана до Києва та Москви були “рекламним ходом з метою привернути до себе увагу як до яскравого лідера правих сил, який може стати альтернативою Мелоні, Качинському та Моравецькому з одного боку, і Ле Пен – з іншого. Але при цьому “на регіональній шахівниці ситуація для Орбана виявилася складнішою”, оскільки і без того непрості відносини Будапешта з найближчими сусідами – Польщею, Чехією та Румунією, останнім часом погіршилися, а “на національній шахівниці справи у Орбана взагалі погані”, зазначив Сергій Герасимчук, уточнивши: “Економіка слабка, опозиція в особі Петера Мадяра посилюється. Проте Орбан, мабуть, думає, що регіональний та національний рівень він уже переріс, тому настав час показати себе на європейській та глобальній арені”.

Головування в ЄС “у стилі Орбана”

Чи вибачать Орбану в Брюсселі його дипломатичну самодіяльність? Адже там якийсь час сумнівалися у здатності Угорщини виконувати функції головування у ЄС. А Європарламент взагалі закликав позбавити Будапешт такого права. Щодо самого Орбана, то він “протягом деякого часу показує, що йому байдуже, як його сприймають у Брюсселі”, вважає науковець словацького аналітичного центру Globsec Роджер Хілтон. “Орбан підтримує свій імідж бунтаря в ЄС та використовує його у своїх внутрішньополітичних інтересах”, – сказав Хілтон.

Найвище керівництво ЄС поведінкою Віктора Орбана теж уже не здивуєш, тому навряд чи на нього чекають якісь серйозні наслідки. Але рішення Будапешта не інформувати Брюссель про поїздки Орбана до Києва та Москви можна вважати “першим попереднім сигналом того, як виглядатимуть наступні шість місяців головування Угорщини в ЄС”, вважає аналітик.

Вікторія Власенко