Мережа російських сайтів, що маскуються під американські видання, поширює фейки, створені ШІ, щоб вплинути на виборців напередодні президентських виборів у США. Як показав аналіз Бі-бі-сі, один із ключових гравців у цій кампанії дезінформації – колишній американський поліцейський, який переїхав із Флориди до Москви.

Скорочений переклад статті співробітників відділу BBC Verify. Оригінал на сайті BBC News.

Це була б бомба – якби було правдою. Олена Зеленська, дружина президента України Володимира Зеленського, нібито купила унікальний спорткар Bugatti Tourbillon за 4,5 млн євро (4,8 млн доларів) під час візиту до Парижа на ювілей висадки союзників у Нормандії в червні 2024 року – на гроші, отримані Україною за програмою американської військової допомоги.

Ця історія з’явилася на маловідомому французькому сайті всього кілька днів тому – і її швидко викрили як фейк. Експерти звернули увагу на помилки у викладеному в інтернеті рахунку за покупку. Джерело інформації з’явилося тільки в дивно змонтованому, можливо, навіть згенерованому відео. Компанія Bugatti виступила з різким спростуванням, назвавши новину фейковою, а її паризький дилерський центр пригрозив судовим позовом людям, які стоять за цією вигаданою історією. Але на той час фейк уже встиг завірусити, інфлюенсери підхопили фальшивку і рознесли її інтернетом.

Посилання, яке опублікував у X (колишній твіттер) проросійський прихильник Дональда Трампа Джексон Хінкл, побачили понад 6,5 млн осіб. Кілька інших акаунтів поширили цю історію серед мільйонів інших користувачів X – за даними статистики сайту, загалом щонайменше 12 млн користувачів. Це була фейкова “стаття” на фейковому “новинному сайті”, призначена для широкого поширення в інтернеті. Вона була частиною російської кампанії дезінформації, яку відділ BBC Verify розкрив минулого року. Тоді здавалося, що кампанія спрямована проти української влади.

Але нове розслідування BBC Verify, у межах якого ми понад півроку вивчали сотні статей на десятках сайтів, показало, що в цієї кампанії з’явилася нова мета – американські виборці. Десятки вигаданих історій, які відстежила Бі-бі-сі, схоже, покликані вплинути на виборців у США та посіяти недовіру в суспільстві напередодні листопадових виборів президента. Одні фейки було повністю проігноровано, але іншими поділилися інфлюенсери та члени Конгресу США.

Історія з Bugatti стосувалася кількох важливих тем українського порядку денного: корупції в Україні, витрат США на допомогу Києву, внутрішньої кухні французьких еліт. Але інша фальшивка, що стала вірусною на початку цього року, мала безпосереднє відношення до американської політики. Її опублікували на сайті під назвою The Houston Post – одному з десятків сайтів із типово американськими назвами, які насправді адмініструють із Москви. У ній стверджувалося, що ФБР незаконно прослуховувало резиденцію Дональда Трампа у Флориді. Цей фейк добре поєднується із заявами Трампа про те, що правоохоронці до нього несправедливі, що є змова з метою зірвати його виборчу кампанію і що його супротивники вдаються до брудних вивертів, щоб йому завадити. Трамп і сам звинувачував ФБР у прослуховуванні його розмов. Експерти вважають, що ця кампанія – лише частина набагато масштабнішої операції з розповсюдження дезінформації під час передвиборчої кампанії у США, якою керує Москва.

Вагомих доказів того, що конкретно цими сайтами фейкових новин керує російська влада, немає. Але, на думку експертів, масштаб і витонченість операції загалом схожі з попередніми кампаніями з розповсюдження дезінформації на Заході, за якими стояв Кремль. “Росія братиме участь у виборах у США у 2024 році, і не тільки Росія”, – каже Кріс Кребс, який на посаді директора Агентства кібербезпеки та захисту інфраструктури США відповідав за забезпечення чистоти президентських виборів 2020 року. “У контексті більш масштабних інформаційних кампаній у соцмережах ми вже зараз спостерігаємо, як вони вступають у боротьбу й залучають допомогу інших…

Як поширюються фейки

Підтримувані владою кампанії дезінформації та створення фейкових новин привернули до себе увагу ще під час президентської кампанії у США 2016 року. Відтоді торговцям дезінформацією доводиться проявляти дедалі більше винахідливості як у поширенні свого контенту, так і в створенні видимості його достовірності. Тисячі новинних статей, які створюють, вочевидь, за допомогою ШІ, розміщують на десятках сайтів із дуже “американськими” назвами – Houston Post, Chicago Crier, Boston Times, DC Weekly тощо. Деякі з них – це назви газет, які припинили своє існування кілька років або навіть десятиліть тому.

Велика частина статей на цих сайтах не є відвертими підробками. Навпаки, вони засновані на реальних новинах з інших сайтів, вочевидь, переписаних ШІ. Кілька разів у готових статтях залишилися не видалені інструкції для ШІ-редакторів, наприклад: “Будь ласка, перепишіть цю статтю, дотримуючись консервативної позиції”.

Статті підписані іменами сотень неіснуючих журналістів і іноді супроводжуються нібито “їхніми” фотографіями, узятими з інших джерел в інтернеті. Наприклад, фотографію письменниці Джуді Баталіон використали в кількох статтях на сайті DC Weekly, “написаних” неіснуючою журналісткою Джессікою Девлін. За словами Баталіон, вона не має жодного стосунку до цього сайту. Величезна кількість статей – тисячі на тиждень – та їхні копії на різних сайтах вказують на те, що процес створення й публікації контенту, генерованого АІ, автоматизований. У звичайних читачів може скластися враження, що ці сайти – повноцінні джерела достовірних новин про політику й соціальні проблеми. Однак серед масиву контенту заховано те, заради чого цю кампанію затіяно – вигадані історії, фейкові новини, орієнтовані на американську аудиторію.

У цих статтях часто перетинаються американський та український політичний порядок денний. Наприклад, в одній із них стверджували, що співробітниця української пропагандистської організації з жахом виявила, що їй доручають виконувати завдання, які мають дезінформувати аудиторію про Дональда Трампа і підтримати Джо Байдена. В іншій статті розповідали про шопінг Олени Зеленської в Нью-Йорку та про її нібито расистські зауваження на адресу працівників ювелірної крамниці. Бі-бі-сі з’ясувала, що для підкріплення обох вигаданих історій використовували підроблені документи і фальсифіковані відеоролики на YouTube.

Як фейк маскується під правду

Для посилення ефекту правдоподібності фейкових статей співробітники компанії створюють відеоролики на YouTube, у яких часто фігурують люди, що видають себе за “викривачів” або “незалежних журналістів”. В одних випадках ролики озвучують актори, в інших – голоси, згенеровані ШІ. Деякі з відеороликів знято на одному й тому самому тлі, що наводить на думку про координацію зусиль із поширення фейків. Самі відеоролики не розраховані на вірусне поширення, на YouTube у них дуже мало переглядів. Але їх цитують як “джерела” у статтях на сайтах несправжніх “американських газет”. Посилання на ці статті потім розміщують у Telegram-каналах та інших соцмережах.

У підсумку створені в такий спосіб “сенсації” можуть дійти як до російських інфлюенсерів, так і до аудиторії на Заході. Дійсно популярними стають далеко не всі, але аудиторія деяких з них сягає мільйонів людей, і серед них є вельми впливові люди та політики. Так, історія, що з’явилася на сайті DC Weekly, у якій стверджувалося, що українські чиновники купили яхти за кошти, отримані зі США на військову допомогу Україні, була повторена декількома членами Конгресу, включно з сенатором Джей Ді Венсом (його називають одним з потенційних членів Конгресу, а не лише з сенатором), а також з сенатором Джей Ді Венсом (його називають одним з потенційних членів Конгресу).

Як колишній поліцейський зі США став розповсюджувачем дезінформації

Один із головних учасників операції – Джон Марк Доган, колишній морський піхотинець США, який у 2000-х роках працював у поліції у Флориді та Мені. Пізніше він створив веб-сайт, призначений для збору витоків інформації про свого колишнього роботодавця – офісі шерифа округу Палм-Біч у Флориді. На цьому сайті, поряд із фейками і чутками, Доган публікував і справжню інформацію, зокрема домашні адреси поліцейських. У 2016 році ФБР провело обшук у його квартирі, після чого він утік до Москви.

Відтоді він пише книжки, веде репортажі з окупованих районів України, виступає на засіданнях російських think tanks, на військових заходах і на телеканалі, який належить російському Міноборони. У розмові з Бі-бі-сі Доган категорично заперечував свою причетність до мережі сайтів, що поширюють фейки. У вівторок він заявив, що не має стосунку до історії про Bugatti і Зеленську. Але в інший час він хвалився своїми успіхами в поширенні фальшивих новин. У якийсь момент він також натякнув, що його діяльність – це форма помсти американській владі. “Для мене це гра, – стверджує Доган. – І трохи – помста”. Через репортажі з України на його канал на YouTube надійшло безліч скарг на дезінформацію, сказав він Бі-бі-сі. Можливо, канал буде заблоковано.

На зв’язок між колишнім поліцейським і сайтами з фейками вказує безліч цифрових свідчень і метаданих. Бі-бі-сі та експерти, з якими ми консультувалися, простежили IP-адреси та іншу цифрову інформацію до сайтів, якими керував Доган. Наприклад, стаття на сайті DC Weekly, написана у відповідь на статтю New York Times, у якій згадувався Доган, була підписана так: “Американський громадянин, власник цих сайтів”. А наприкінці статті було вказано адресу електронної пошти Догана. Доган, найімовірніше, не єдиний учасник кампанії з дезінформації. Хто його фінансує, незрозуміло. Незважаючи на виступи в державних російських ЗМІ та пов’язаних із владою аналітичних центрах, Доган заперечує, що йому платять у Кремлі. “Російський уряд ніколи і анітрохи не платив мені”, – заявив він Бі-бі-сі.

З прицілом на вибори в США

Кампанія, в якій бере участь Доган, що далі, то більше зміщує акцент з історій про війну в Україні на історії про американську та британську політику. Фейк про прослуховування ФБР резиденції Трампа Мар-а-Лаго був однією з перших публікацій, яка була повністю присвячена політиці США, без згадки про Україну або Росію. Клінт Воттс, який очолює Центр аналізу цифрових загроз Microsoft, каже, що обсяг контенту, який розміщується, і витонченість фейків, що прогресує, можуть стати серйозною проблемою напередодні листопадових виборів.

“Минули ті часи, коли Росія купувала рекламу за гроші або наймала явних тролів в Ольгино під Петербургом”, – каже Ніна Янкович, голова американської НКО Sunlight Project, яка бореться з поширенням дезінформації. Вона була директором Ради з протидії дезінформації в США, яка недовго проіснувала. За її словами, зараз набагато частіше доводиться мати справу з “відмиванням інформації”. Цей термін, за аналогією з “відмиванням грошей”, позначає багаторазовий передрук фейків і фальшивок у масиві звичайних новин, щоб приховати їхнє першоджерело.

Що далі?

Дослідники з Microsoft також стверджують, що в межах цієї кампанії дезінформації були спроби поширення фейків про Велику Британію, де в четвер відбудуться вибори, і про Олімпіаду, яка пройде цього літа в Парижі. Зокрема, в одному з фейків, який з’явився на сайті London Crier, стверджували, що Зеленський вигідно купив маєток, що належав королю Карлу III. Її побачили сотні тисяч користувачів сайту X, нею поділився офіційний акаунт російського посольства. YouTube видалив відео на невідомому каналі, який було використано як джерело цієї вигаданої історії, після того як на нього звернув увагу BBC Verify.

Що далі?

Коли ми запитали Догана, чи може підвищена увага до його діяльності завадити йому поширювати фейки в майбутньому, він натякнув, що в нього великі плани. “Не хвилюйтеся, – відповів він, – це гра на підвищення”.