Всередині будинку в стилі ар-нуво у центрі Відня спецпризначенці з автоматами охороняють квартиру Христо Грозева, журналіста-розслідувача. На прикладі його справи американське видання Wall Street Journal описує створену росіянами заплутану систему шпигунської мережі, яка, мов спрут, оповила всю Європу, але центром якої стала столиця Австрії.
Минулого року фільм Грозева про спробу Кремля вбити російського опозиційного лідера Олексія Навального здобув Оскар як найкращий документальний фільм, нагадує видання.
А два роки тому австрійська розвідка та американські правоохоронці попередили Грозева, що російські шпигуни готують замах і на нього. Після двадцяти років в Австрії журналіст болгарського походження переїхав до США. Тепер, коли він повернувся, аби відвідати родину, яка залишилася у Відні, він отримав державний захист на рівні того, що має канцлер Австрії.
Це лише один із багатьох випадків, який ілюструє, як Відень став новим російським шпигунським хабом у Європі, із якої від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну вислали близько 600 дипломатів-розвідників.
Десятки із них, як кажуть офіційні представники австрійської розвідки, виринули з часом в Австрії. За останні два роки кількість російських держслужбовців, що працюють тут, зросла до понад пів тисячі, тоді як раніше ця цифра коливалася між 300 та 400. За даними австрійських спецслужб, понад половина з них – це дипломати та адміністративні працівники, решта можуть діяти як шпигуни.
Минулого року сусідня Німеччина закрила російське консульство в Мюнхені. У диппредставництві, твердили офіційні представники, було багато шпигунів. Але співробітники консульства просто переїхали через кордон до австрійського Зальцбурга.
За даними понад десятка американських, європейських та австрійських спецслужб та урядових представників, Відень став справжньою базою для таємних операцій росіян, включно із фінансовим та логістичним супроводом убивств, саботажу та вербування по всій Європі, на додачу до промислового шпіонажу та операцій з впливу.
Як пише американське видання, російське посольство у Вашингтоні не відповіло на прохання прокоментувати ці твердження.
Російські дипломати та інші співробітники мають у своєму розпорядженні близько 40 будівель у Відні. Вони належать як державі, так і приватним особам чи компаніям, пов’язаним із Росією. На дахах цих будинків помічено обладнання для стеження, а деякі мають і супутникові антени.
Речник австрійського міністра внутрішніх справ заявив, що Австрія є однією із найбезпечніших країн завдяки гарній роботі спецслужб. Він також повідомив, що розвідці добре відомо, що Австрія стала мішенню російських шпигунських операцій та операцій із впливу, і що австрійські спецслужби відповідають на загрози з боку представників деяких держав в рамках закону.
Власне, не так давно – під час Холодної війни – Відень вже був шпигунським хабом. Цей період гарно переданий класикою Голлівуду – фільмом “Третя людина”.
Шпигунство є цілком легальним в Австрії, допоки воно не спрямоване проти самої країни. Нейтральна країна, що не входить до жодного воєнного блоку, є домівкою для десятків міжнародних організацій, включно із агенціями ООН та ОПЕК – Організації країн-експортерів нафти, які мають довгу історію шпигунства серед своїх співробітників.
Наприклад, у 2018 фото Путіна, який танцює із міністром закордонних справ Австрії Карін Кнайсль на її весіллі, стали справжнім фурором. МЗС відповідає за схвалення акредитацій дипломатів, як і за їхню висилку. У 2023 Кнайсль переїхала до Росії, де нині очолює дослідницьку організацію. А російські ВПС допомогли їй перевезти речі, включно із поні ексміністра.
Підозрюють, що російські оперативники у Відні допомагають із вербуванням та фінансуванням для російських операцій, пов’язаних із стеженням за відправкою західної зброї для України через Польщу, а також причетні до вбивства в Іспанії російського пілота, який перегнав вертоліт до України. За словами представників спецслужб, кілеру, який вистрелив у пілота п’ять разів, а потім ще й переїхав його машиною, заплатили готівкою саме російські представники у Відні.
“Ми стаємо проблемою для наших сусідів, бо Росія використовує нас як базу для своїх операцій”, – цитує WSJ чільного представника австрійських спецслужб.
А ще, як твердять австрійські спецслужби, росіяни суходолом відправляють великі обсяги готівки до сусідніх країн, таких, як Литва. А звідти російські дипломати розвозять цю готівку по всій Європі – навіть у своїх валізах, які не можна оглядати.
Нині європейські країни розглядають пропозицію Чехії заборонити російським дипломатам виїздити з країни, де вони акредитовані та працюють.
“Якщо вони хочуть працювати у Відні – чудово. Але я не бачу, чому вони повинні мати вільний доступ до Чеської Республіки”, – заявив очільник МЗС Чехії Ян Ліпавський. Чеська поліція та прокуратура встановила причетність російських та проплачених росіянами саботажників до низки атак на підприємства з виробництва зброї та цивільні об’єкти в країні.
Австрійський уряд повинен припинити “надзвичайно небезпечну бездіяльність” стосовно російських шпигунів, які “підважує зусилля з обмеження російського впливу у Європі”, заявила Штефані Кріспер, представниця позиційних сил в парламенті і член комітету, що намагається ускладнити шпигунську активність в країні.
“Російська розвідка зараз як спрут працює усіма щупальцями, а голова цього спрута – у Центральній Європі”, – каже представник однієї з європейських спецслужб.
США також мають велику шпигунську мережу в Австрії, – там розташований регіональний центр ЦРУ, що наглядає за операціями у Східній Європі та на Балканах.
Деякі американські офіційні представники вважають, що впродовж останніх років Росія стала діяти більш упевнено, а її мішенню стали навіть американський персонал. У 2021 році 20 працівників американського посольства у Відні, включно із співробітниками ЦРУ, захворіли. Симптоми загадкової хвороби схожі на так званий Гаванський синдром, про який у 2016 повідомили працівники американського та канадського посольств на Кубі, але згодом були зафіксовані і в інших посольствах по всьому світу.
Припускають, що росіяни могли використати ультразвук чи “спрямовану радіочастотну енергію” проти співробітників американських диппредставництв, заявляв посол Джон Болтон, колишній радник з питань національної безпеки за президентства Дональда Трампа. За його словами, неспроможність США захистити своїх дипломатичних працівників від цих атак «означає, що росіяни, чи хто б це не робив, значно випередили нас». Втім, у 2023 спецслужби США заявили, що свідчень того, що якась іноземна держава застосувала таку зброю, вони не знайшли.
Є й припущення про те, що російські агенти проникли і в спецслужби Австрії. На початку цього року заарештували Егісто Отта, чільного представника агенції з операцій під прикриттям. Серед звинувачень на його адресу є й шпигунство на користь Росії. Адвокат Отта Штефан Мертенс не відповів на прохання WSJ про коментар. Але він заявляв австрійським ЗМІ, що звинувачення проти його клієнта є необґрунтованими і що їм бракує надійних доказів. А в інтерв’ю The Wall Street Journal до свого арешту сам Отт заперечував, що є російським шпигуном.
Колишнього очільника операцій агенції, Мартіна Вайса, також підозрюють у тому, що він російський шпигун. У 2021 він втік у Дубаї. Австрія вимагає його екстрадиції за цілою низкою звинувачень, і серед них є пов’язані зі справою Грозєва, зокрема, і використання Отта для збору особистої інформації про журналіста. Вайс також не відповів на запит WSJ про коментар.
Але обидва – Отт та Вайс – працювали на Яна Марсалека, народженого в Австрії колишнього керівника фінансово-технічної групи Wirecard, яка зазнала краху через скандальну шахрайську справу у 2020. Щоб уникнути арешту, Марселек втік до Москви. Згодом стало відомо, що він працював на російську розвідку понад 10 років, а нині, за даними європейських державних органів, має чільну посаду у ФСБ.
Згідно із документами, Марсалек координував щонайменше одну групу у спробі замаху на Грозєва. Більше того, в ордері австрійських слідчих на арешт Отта, який бачили журналісти WSJ, йдеться про те, що він використовував свої зв’язки у спецслужбах для того, щоб дізнатися місцеперебування Грозева, а потім передати цю інформацію Марсалеку та російським агентам.
Група, очолювана Марсалеком, почала стежити за Грозевим. За інформацією кількох європейських правоохоронних органів, вони викрали електронні носії з його дому у Відні та в Болгарії. Кінцева мета полягала в тому, аби схопити та вбити журналіста, кажуть слідчі.
З того часу кількох людей, причетних до змови, заарештували. Одного з них вдалося ідентифікувати у 2022 році після того, як донька-підліток Грозева сфотографувала чоловіка, який тинявся поблизу кав’ярні, де вона обідала з батьком.
Після того, як змову щодо замаху на Грозева викрили, новий голова австрійської розвідки, Омар Наяві-Пірхнер, який очищав відомство від симпатиків Росії, персонально поручився за безпеку журналіста.
Далі, за даними австрійських спецслужб, росіяни сфотографували охорону Грозєва.
Сам журналіст-розслідувач заявив минулого тижня, що австрійський уряд має робити значно більше, аби приборкати російських шпигунів, які, за його словами, проникли в австрійські державні органи та бізнес.
“Контррозвідувальна інфраструктура Австрії розрахована на маленьку країну, тоді як концентрація шпигунів і важливість країни як хабу для розвідслужб, вимагає значно більших масштабів”, – заявив Грозєв у присутності своїх озброєних охоронців.
Одним із результатів розслідування стало те, що міністр юстиції країни заявив, що домагатиметься змін до закону, який дозволяє шпигунство.