Експерти – про те, чому Росія, як і раніше, є серйозним противником для України, і як Києву ефективно розвивати власний ВПК

У вашингтонському аналітичному Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) експерти відділу Європи, Росії та Євразії не так давно презентували два звіти, в яких вони, з одного боку, проаналізували стійкість оборонно-промислової системи Росії, а з іншого – висловили рекомендації з розвитку ВПК України і країнам, що підтримують її, серед яких ключову роль відіграють США.

Перший звіт називався “Відсутній у наявності”.

Другий – “Є в наявності. Стан оборонної промисловості Росії після двох років війни” (Back in Stock? The State of Russia’s Defense Industry after Two Years of the War), і в ньому вже підбивали підсумок тим зусиллям, яких доклав Кремль, намагаючись наростити своє оборонно-промислове виробництво від початку повномасштабного вторгнення і до теперішнього часу.

Автори доповіді поділилися з аудиторією спостереженнями, які сформувалися у них під час роботи над цими документами.

Марія Снігова, старший науковий співробітник відділу Європи, Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Maria Snegovaya, Senior Fellow, Europe, Russia, and Eurasia, Center for Strategic and International Studies), зізналася, що “виник протверезний висновок, що в загальних рисах адаптація Росії до цієї війни проходить успішніше, ніж очікувалося”.

У чому причини того, що Росія змогла відновити виробництво зброї?

“Перш за все, Росія продовжує покладатися на величезні радянські запаси зброї, і проблема в тому, що ніхто насправді не знає, скільки в неї їх”, – пояснила Снігова.

Вона розповіла, що “попри використання старої техніки, росіяни модернізують її, додаючи сучасні компоненти”.

Так, за її словами, відбувається, наприклад, із танками та іншою бронетехнікою.

Крім того, за даними дослідника, “економіка Росії зростає, і минулого року зростання становило 3,6%. За прогнозами МВФ, цього року вона продовжить зростати на рівні 3,2%, і це частково результат здатності Росії постійно накопичувати величезні доходи від експорту вуглеводнів, які вона реінвестує в економіку”.

“Є більш впливовий фактор – можливості, які дає глобалізм, коли різні країни можуть бути успішно використані. Одні як постачальники, інші – як посередники. Росія справді здійснила заміщення серед імпортерів, ключову роль серед яких тепер відіграє Китай”, – підкреслила Снєгова.

“З Китаю в Росію поставляється широкий перелік найменувань: від верстатів з ЧПУ до напівпровідників. При цьому, Китай дуже обережний. Однак є Північна Корея та Іран, і як показали нещодавні новини, імовірно, вони стануть ще більш важливими факторами. Ці країни напряму порушують санкції. Їм нічого втрачати”, – додала вона.

Також, експерт вважає, що “в самій Росії відбулося зрушення в самому підході до оборонного виробництва”.

“Ми бачимо, що Росія активно робить ставку на компоненти подвійного призначення. І це призводить до використання більш дешевих видів комплектуючих, озброєння”, – пояснила Снєгова.

Семюел Бендетт, радник з досліджень Росії Центру військово-морського аналізу (Samuel Bendett, Advisor, Russia Studies, Center for Naval Analyses), додав, що, крім запасів зброї часів Холодної війни, які можна модернізувати й використовувати в польових умовах, виявилося, що Росія здатна витримувати величезні втрати.

“Починаючи з минулого року ЗС РФ перейшли від використання приватних військових компаній і великої кількості ув’язнених, до використання великої кількості підрядників і рядового військового персоналу. І незважаючи на те, що Росія екстенсивно витрачає життя військовослужбовців – боєздатність ЗС РФ залишається на колишньому рівні”, – констатував Бендетт.

Яку тактику обрав ВПК Росії в міру продовження війни в Україні?

Дара Массікот, старший науковий співробітник програми Росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир (Dara Massicot, Senior fellow, Russia and Eurasia Program, Carnegie Endowment for International Peace), пояснила, що Росія тепер не витрачає гроші та кошти на силове перетворення безлічі цивільних заводів на оборонні підприємства.

“Вони не повністю переводять економіку в умови воєнного часу, – пояснила вона. – І поки що це відбувається досить спокійно. Ми будемо уважно стежити за тим, що вони вирішать робити з наступною 10-річною державною програмою озброєнь, яку вони обіцяють представити на початку наступного року”.

Семюел Бендетт вважає, що російську оборонну галузь і російський уряд загалом сьогодні очолюють відносно компетентні бюрократи.

“Ми повинні враховувати це, коли говоримо про російський оборонний сектор і його ефективність у війні, тому що безліч цих компетентних бюрократів стоять не тільки за показниками економіки Росії. Вони опосередковано впливають на військові дії – в частині ухвалення рішень щодо придбання та розробки озброєнь. У Росії тепер новий міністр оборони: він виходець із громадянського суспільства. Він не служив. Від нього – Бєлоусова – Кремль очікує інновації в Міноборони і можливої співпраці з цивільними організаціями, особливо коли йдеться про сучасні види озброєнь, такі як БПЛА”, – нагадав аналітик.

При цьому Бендетт скептично ставиться до прогнозів результатів змін у системі МО РФ.

“У країні суцільна корупція, – заявив він, – З одного боку, є компетентні люди, які обіймають керівні посади. З іншого боку, вони – частина масивної корумпованої бюрократичної машини”.

Що є найнебезпечнішою стороною стійкості оборонно-промислової системи Росії?

Семюел Бендетт вважає, що прагнення адаптувати вироби та комплектуючі, вироблені іншими країнами, являє собою найбільш серйозну загрозу якості продукції російського ВПК”.

За даними експерта, Росія намагається копіювати ці технології і має намір налагодити випуск власних аналогів, однак цілу низку озброєнь, особливо БПЛА, досі збирають із китайських компонентів.

Дара Массікот відзначила так звані “планувальні бомби російського виробництва”.

“Вони стають дедалі більш далекобійними, – сказала Массікот. – З плином часу вони стануть величезною проблемою для українських сил. Це по суті “тупі” бомби, які можуть “ковзати до своєї мети” досить точно. Літаки споряджаються цими бомбами на аеродромах, що розташовані дуже далеко від лінії фронту, а українці не мають повноважень використовувати ту зброю, яку вони мають, щоб напасти на ці російські аеродроми, за винятком кількох у Криму”.

За даними Марії Снєгової, не може не тривожити статистика результативності російських ударів по енергетичній інфраструктурі України.

“Російські сили знищили близько 80% виробництва теплової енергії та третину виробництва гідроенергії України”, – зазначила дослідниця.

Чи є війна в Україні головним пріоритетом для Росії?

Марія Снєгова вважає, що “всі зовнішні ознаки говорять саме про це.

“Документ, який підписали глави Північної Кореї і Росії, – це спроба створити противагу західній підтримці України, – заявила вона, додавши, що водночас “незрозуміло, чи задоволений Китай цим розширенням співпраці”

Як Україні розвивати свою обороноздатність з огляду на стійкість російської?

Дара Массікот переконана, що українці досягають успіху в інноваціях та адаптації озброєння на рівні особового складу ЗСУ.

Однак, на її думку, може виникнути проблема з можливостями центрального командування, для чого слід розвивати наземні мережі.

“Дуже добре, що українська система набагато більш сприйнятлива до інновацій. Наприклад, у ЗСУ існує визнання того, що існують ефективні низові рішення, розробки, дослідження та обмін інформацією між підрозділами. Однак Україні дісталася у спадок радянська система оборонно-промислової бази та деякі правила, які є громіздкими, забирають багато часу, абсолютно неефективні та являють собою дуже велику бюрократичну тяганину”, – зазначила Массікот.

Семюел Бендетт вважає, що необхідно розвивати успіх у частині
можливостей щодо нанесення ударів по російських енергетичних і нафтових об’єктах і пов’язаних із ними об’єктах енергетичної інфраструктури.

“Наразі в українців уже існує кілька десятків типів конструкцій безпілотних літальних апаратів великої дальності, які можуть завдавати ударів на відстань до 1500 кілометрів усередині Росії. Є також морські безпілотники, які також вельми успішно знищують російський флот”, – додав на завершення він.