Новим генеральним секретарем НАТО стане прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Призначення Рютте стало формальністю після того, як його єдиний суперник на цю посаду – президент Румунії Клаус Йоганніс – оголосив минулого тижня, що знімає свою кандидатуру.
Рютте замінить Єнса Столтенберга, термін повноважень якого спливає у жовтні. Він керував альянсом із 2014 року.
Столтенберг мав залишити посаду голови альянсу ще рік тому, але його повноваження продовжили після того, як його очікуваний наступник, тодішній міністр оборони Британії Бен Воллес зняв свою кандидатуру, не отримавши, як повідомляли, схвалення з боку Вашингтона.
Шлях до НАТО
57-річний Рютте вступає на посаду у складних умовах повномасштабної війни Росії проти України, а також невизначеності щодо обсягів подальшої військової допомоги з боку США, насамперед – напередодні листопадових президентських виборів.
Дональд Трамп, чиї шанси знову зайняти Білий дім оцінюють як досить високі, неодноразово заявляв про невдоволення тим, що інші країни НАТО не витрачають на свою оборону належні 2% бюджету.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та особливо після того, як нинішня американська адміністрація почала планомірно скорочувати військову допомогу Києву минулого літа, європейські країни значно збільшили свої оборонні бюджети.
Столтенберг раніше заявляв, що Європі слід поставитися до ситуації прагматично та працювати з будь-якою людиною, яка опиниться у Білому домі.
Рютте виставив свою кандидатуру на найвищу посаду альянсу лише після того, як заявив, що піде з політики. У липні минулого року після розпаду його правлячої коаліції в Нідерландах він уточнив, що продовжуватиме очолювати тимчасовий уряд, проте виставляти свою кандидатуру на виборах не має наміру.
У результаті нову коаліцію створили після загальних виборів у Нідерландах, які відбулися наприкінці травня. Чотири партії, що її утворили, погодили кандидатуру Діка Шуфа як прем’єр-міністра, що дозволило Рютте піти у відставку.
Кандидатуру Рютте, враховуючи його 14-річне перебування у найвищих ешелонах європейської політики, так само як і його послідовну підтримку України, позитивно сприйняли у більшості країн НАТО, у тому числі й у таких ключових членах альянсу, як США, Велика Британія, Франція та Німеччина.
Утім, спочатку свої заперечення висловили три країни – Туреччина, Угорщина та Румунія. Анкара зняла свої заперечення після того, як Рютте особисто вирушив туди у квітні, щоб зустрітися з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
З Будапештом було дещо складніше, оскільки у 2021 році Рютте як прем’єр-міністр Нідерландів заявив, що Угорщині нічого робити в ЄС після того, як вона ухвалили закони, що дискримінують ЛГБТ+.
18 червня Угорщина погодилася зняти свої заперечення після того, як Рютте пообіцяв, що не вимагатиме від угорського уряду надавати військову допомогу Україні.
З Румунією все було геть просто – після того, як Йоганнес зняв свою кандидатуру, він попросив Раду оборони Румунії підтримати Рютте, що й вона й зробила.
Ставлення до війни в Україні
Рютте – прихильник дипломатичного врегулювання російсько-українського протистояння.
Виступаючи на організованому за ініціативою українського президента Володимира Зеленського Саміті миру у Швейцарії в середині червня, він висловив жаль, що російський лідер Володимир Путін не був присутнім за столом переговорів.
“Багато хто за цим столом казав, що Росія мала бути тут сьогодні, і я повністю згоден, ви мали бути тут”, – сказав Рютте на саміті, звертаючись заочно до Путіна.
“Нам потрібно, щоб Росія брала участь, але сьогодні ми переконливо говоримо про те, що мир можливий лише в тому випадку, якщо Росія дотримуватиметься основних правил і цінностей, які застосовують до всіх нас”.