25 червня у Люксембурзі відбувається міжурядова конференція України та ЄС, де офіційно оголосили про початок переговорів про вступ до Європейського Союзу.

“Сьогодні ЄС відкриває переговори про вступ України та Молдови.Ми стоїмо на порозі ключового моменту для цих двох країн. Разом ми можемо створити більшу та перспективну Європу. Шлях попереду буде нелегким, але також наповненим величезними можливостями”, – йдеться у заяві Єврокомісії.

За кілька днів до цього Євросоюз затвердив переговорну рамку для України.

“Багато за це боролися на різних рівнях, – заявив президент Зеленський у зверненні, пояснивши, що “саме цією рамкою визначається формат і порядок перемовин про вступ із нашою державою”.

“Це реально історичні речі. Україна є й буде частиною єдиної Європи завжди”, – заявив український президент.

Про те, що Україна виконала усі попередні умови, Володимир Зеленський заявляв ще наприкінці квітня:

“Україна виконала всі необхідні умови для реального початку перемовин щодо вступу, і тепер свої зобов’язання має виконати сторона Євросоюзу”.

На початку червня це підтвердила і Європейська комісія, а згодом і зустріч послів ЄС.

Попри це, через заперечення Угорщини представники країн ЄС тоді не змогли ухвалити рекомендацію Європейській комісії розпочати офіційні переговори.

Незабаром проблему розв’язали. Але цей випадок, як і багато інших за два роки, впродовж яких Україна має статус кандидата у члени ЄС, показав, що переговори будуть дуже непростими, – значно складнішими, ніж вважали раніше.

Керівник МЗС Дмитро Кулеба заявив, що для вступу до ЄС Україні потрібні ще три кроки:

• висновок Єврокомісії про успішне завершення переговорів та досягнення Україною відповідності критеріям вступу;
• рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС;
• ратифікація угоди парламентами держав-членів ЄС і набуття Україною повноправного членства в Євросоюзі.

Для їх здійснення можуть знадобитись роки чи десятиріччя.

Фактор Угорщини в Євросоюзі

“Зелене світло” переговорам щодо вступу України лідери країн ЄС дали ще у грудні 2023 року на саміті у Брюсселі. Тоді “фактор Орбана” вдалося нейтралізувати розблокуванням 10 млрд євро для Угорщини, заморожених через проблеми з верховенством права в цій країні.

Крім того, під час фінального голосування, коли рішення ухвалювали консенсусом усіх членів, угорському прем’єру запропонували перепочити і “вийти на каву”.

У червні заперечення Угорщини було пов’язано з тим, що Київ, на думку Будапешта, зробив недостатньо, аби захистити права угорської меншини в Україні.

Однак проблему залагодили за пару днів, коли усі сторони погодили компромісне формулювання щодо прав нацменшин у рамковій угоді, а також додали туди, що Європейська комісія перевірятиме виконання Україною реформ у сфері прав національних меншин і регулярно звітуватиме про це державам-членам ЄС.

Тож не дивно, що оглядачі та ЗМІ писали про те, що для Києва та Брюсселя важливо офіційно розпочати процес переговорів до 1 липня, коли головування в Раді ЄС перейде від Бельгії до Угорщини.

У травні видання Politico з посиланням на джерела писало, що брюссельські чиновники також наполягають на тому, щоб розпочати переговори про членство України до початку липня.

“На жаль, Угорщина вже дала чітко зрозуміти, що для неї не буде пріоритетом євроінтеграційне просування України. Вона вже оголосила про свої пріоритети на головування, і нас там немає”, – заявила в інтерв’ю “Укрінформу” голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Це підтвердив і офіційний представник Угорщини при ЄС Балінт Одор. На брифінгу 18 червня він заявив, що Будапешт уважно стежитиме за розвитком подій в Україні і “включатиме до порядку денного всі необхідні аспекти за потреби”.

Натомість він назвав такі сфери, важливі для Угорщини: конкурентоспроможність Євросоюзу, економічні відносини з третіми країнами, полегшення адміністративного тягаря для бізнесу, оборонна політика і співпраця у сфері закупівель озброєнь. А серед євроінтеграційних пріоритетів Угорщини на чолі Ради ЄС – Західні Балкани.

Які проблеми ще можливі

Проте проблеми на шляху України до членства у ЄС можуть бути не лише через Угорщину. При цьому вони можуть бути як дрібними і суто процедурними, так і глобальними.

Це добре показав приклад Нідерландів, які формально погодили переговорну рамку з Україною лише після того, як за це проголосував парламент країни, – і то за кілька днів до міжурядової конференції та старту переговорів.

А переговори ці будуть складними, заявив польський міністр у справах ЄС Адам Шлапка, бо, за словами польського урядовця, “є спірні сфери”.

І головною такою спірною сферою як в Україні, так і в ЄС вже називають аграрний сектор, що є одним із локомотивів української економіки.

Починаючи від травня минулого року блокада українського кордону спочатку польськими фермерами, а згодом і перевізниками багато чого показала не лише про “спірні сфери”, але й про те, у який спосіб реагує на ці суперечки Брюссель.

Показово, що заяву про складність переговорів Адам Шлапка зробив на брифінгу з віцепрем’єром, міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною після зустрічі в рамках так званого “Веймарського трикутника” – Польщі, Німеччини та Франції + Україна.

За словами польського політика, у Варшаві розуміють усю складність нинішньої ситуації для Києва, але й в Україні повинні розуміти, що у Польщі, Німеччині, Франції є власні інтереси, а відтак, треба спільно знаходити найкращі рішення і компроміси.

Вже зараз очевидно, що їх буде непросто шукати ще й з огляду на зміни у розстановці політичних сил у Європі після останніх виборів до Європарламенту та майбутніх виборів у окремих країнах.

За підрахунками ЄС, для вступу України Євросоюзу потрібно буде збільшити свій кошторис на 20% або близько 200 млрд євро впродовж семи років, які в Брюсселі відводять на те, щоб Україна стала членом ЄС.

Проте наразі в Брюсселі називають це “виправданою інвестицією”.